Филологические
науки/7.Язык, речь, речевая коммуникация
Ас. Сагірова О.М.
Донецький національний
університет, Україна
Фразеологізми
із власними назвами на шпальтах грецьких, французьких, російських та
українських газет
Важливість
вивчення газетних текстів є незаперечною. З кожним днем з’являється все більше періодичних
Інтернет видань, а високий темп життя змушує читача часто лише перебігати очима
назви статей, щоб серед великого обсягу пропонованої інформації обрати
найцікавіше. Існує навіть така категорія читачів, що завжди читають лише
заголовки. У Греції, наприклад, їх називають λαθροαναγνώστες,
тобто псевдочитачі.
Отже, ефективність
впливу медіа видань на читача багато в чому залежить від подачі інформації. Так,
за допомогою вміло підібраного заголовку часто легше переконати читача, аніж за
допомогою різкого памфлету. Саме із цією метою у грецьких, французьких,
російських та українських газетних текстах використовуються фразеологізми із
онімним компонентом (ФОК), які мають своєю метою привернути увагу читача,
заінтригувати, вразити його. Лише в другу чергу заголовку доручається
пояснювально-інформаційна функція – повідомлення читачу короткого змісту
статті.
Поширене використання ФОК у
газетних заголовках, на наш погляд пояснюється також, окрім експресивності, наявністю психолінгвістичного фактору. За результатами досліджень деяких лінгвістів, виявлено, що
заголовок, початок і кінець тексту найчастіше привертають увагу читачів,
оскільки тут діє своєрідний "фактор краю" [1,
с. 37].
Проте традиційна фразеологія в мові
преси часто не здатна виконувати поставлене завдання, адже відсутність змін у
формі організації мови супроводжується низькою інформативністю, власне, саме
через «звичність» усталених форм. Саме тому в різних мовах
прислів'я, що зазвичай є усталеними виразами, використовуються із порушеннями
цієї усталеності на фонологічному, морфологічному, лексичному та синтаксичному
рівнях.
Мета нашої роботи полягає в
лінгвокраїнознавчому дослідженні трансформацій фразеологізмів з компонентом
«власне ім’я» в новогрецькій, французькій, українській і російській
фразеології.
Найчастотнішим із прийомів трансформації
є онімна гра, яка створює фразеологічні оказіоналізми. Наприклад: рос.: все дороги ведут в яму; укр.: усі дороги ведуть до Києва; грецьк.: όλοι οι δρόμοι οδηγούν στο πάρκο (букв.: усі дороги ведуть до парку); франц.: tous les chemins
mènent à Rome Casino (букв.: усі догори ведуть до
Казино Риму). Як ми бачимо із наведених прикладів, у межах ФО можливі заміни ВН
загальною, заміни однієї ВН іншою, додавання, тощо.
Розуміння подібних висловів для людини, яка не є носієм тієї чи іншої мови,
подекуди, є доволі складним. Наприклад, новогрецький вислів Ένας (Βούγιας або Νύγμα, або Γκατσιούδης) δε φέρνει την άνοιξη. (букв.: один Вугьяс (Нігма чи Гкатсудіс) не приносить
весни).
Щоб зрозуміти значення вказаної (уже трансформованої) ФО, не достатньо
знати лише початкову форму фразеологізму:
ένας κούκος δε φέρνει την άνοιξη (букв.: одна зозуля не
приносить весни). Іноземному читачеві потрібно проаналізувати значення оніму,
що увійшов до складу оказіональної ФО, а саме: 1) Вугьяс – політичний діяч
Греції; 2) Нігма – назва електронного журналу; 3) Гкатсудіс – олімпійський
чемпіон, метальник спису.
Таким чином, ми можемо припустити, що у першій статті мова йде про те, що
одному політику не можна змінити стан країни на краще; у другій йдеться про
проблеми медіа простору, періодичні видання, а в третій – про потреби розвитку
спорту.
Подібні приклади ми зустрічаємо і в російській та українській пресі.
Наприклад вислів «В огороде бузина, а в Киеве Зурабов». Навряд
чи буде зрозумілим греку чи французу, що мова у статті піде про внесення на
твердження в Держдуму кандидатури Михайла Зурабова на посаду посла Росії в
Україні.
Доволі популярними у публіцистиці є фразеологізми із власними назвами (ВН)
міфологізмами, які використовуються не лише у грецькій мові, але і у французькій,
російській та українській. Цікавим є той факт, що інколи початковий зміст
фразеологічних одиниць (ФО) зовсім не перетинається із змістом статті. Так, ми
знайшли три статті на різних мовах під назвою «Скриня Пандори». Як відомо із грецької міфології «το κουτί της Πανδώρας» – це скриня, в якій були сховані всі людські пороки,
нещастя і хвороби [2]. Однак в українській статті мова йде
про «Справу Тимошенко», яка, знівелювавши межу між політичною і кримінальною
відповідальністю, відкрила шлях до правопорушень державного масштабу («скриню
Пандори»). Французька стаття «La boîte de Pandore»
була присвячена взагалі коштовному камінню та прикрасам, а російська стаття «Ящик Пандоры. «Газовый» дубликат» розкривала
питання проблем постачання російського газу через Україну.
Отже, розглянувши приклади ФОК у різних періодичних виданнях, ми можемо
констатувати, що для них характерна надмірна експресивність, можливе утворення
фразеологічних оказіоналізмів, які виникають внаслідок онімної гри,
фонологічні, лексичні, граматичні та інші заміни. Аналіз ФОК, що широко
використовуються на шпальтах грецьких, французьких українських та російських
газет, дозволив нам встановити, що зміни ономастичного компонента продиктовані
рядом факторів: психологічними, історико-культурними, суспільними. Отже,
розуміння трансформованих ФОК у складі газетних заголовків потребує знання не
лише мови, але і лінгвокраїнознавства, тобто історії, культури, звичаїв і
побуту народів, суспільно-політичного життя країн тощо та їх відображення в
ономастичному просторі мов.
Литература:
1. Лазарева Э. А. Заголовок в газете. / Э. А. Лазарева // Свердловск: Изд-во
Урал. ун-та, 1989. - 96 с.
2. Міфи Давньої Греції. Міфи Еллади
[електронний ресурс] / Катерина Гловацька http://www.legendami.ru/bod/greece/greece51.htm