Ящук О. В.
Національний
технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна
Граматичний аспект комунікативно спрямованого навчання фаховoї англійської мови
Сьогодні
комунікативна спрямованість сучасних методів навчання фахової англійської мови
визначається необхідністю практичного оволодіння мовою, а тому й практичною
орієнтацією заняття. Метою вивчення є не система мови, а іншомовна мовленнєва
діяльність як засіб професійної та міжкультурної взаємодії. Комунікативне
вивчення англійської мови має діяльнісний характер, оскільки мовленнєве
спілкування здійснюється через мовленнєву діяльність, що слугує для вирішення
завдань продуктивної діяльності в умовах соціальної взаємодії людей, що
спілкуються (I. О.
Зимня, Г. О. Китайгородська, О. О. Леонтьєв).
Комунікативний
підхід створює позитивні умови для активного розвитку особистості в діяльності:
студенти мають можливість вільно висловлювати свої думки в процесі спілкування;
зникають характерні для навчального процесу перешкоди, що знижують мотивацію й
посилюють невпевненість у собі й знаннях; використання мовного матеріалу
підпорядковується задачі індивідуального мовленнєвого замислу; нормою
вважаються окремі порушення мовних правил. Однак у сучасній методичній
літературі комунікативний підхід
розглядається в основному для розвитку усно-мовленнєвої комунікативної компетенції, а граматичний
аспект недостатньо розроблений.
На тлі
пріоритетного значення комунікативної компетенції актуальною залишається думка вчених
і викладачів-практиків, що граматика є фундаментом, на якому базується знання
іноземної мови. Формування граматичної компетенції, необхідної для здійснення
професійної комунікативної діяльності відноситься до актуальних задач навчання
фахової англійської мови. Викладачі англійської мови у навчальному процесі
стикаються з таким неоднозначним
питанням: що важливіше враховувати – практичний
(мовленнєвий) чи граматичний аспект навчання мови. З одного боку, якщо на
перший план виходить структурна організація мови, а лексиці відводиться другорядне
значення, то сповільнюється оволодіння змістовою частиною мовлення. З іншого
боку, переважно змістовий підхід призводить до того, що студенти зазнають
труднощів при ситуативному використанні
граматичних явищ, не володіють достатньо розвиненими навичками практичного
вживання граматичних форм, використовують дуже прості граматичні структури.
Слід зазначити, що в умовах навчання з використанням комунікативного підходу
мовленнєві помилки не лише можливі, але й вважаються цілком нормальним явищем,
якщо не порушують розуміння викладу фактів і подій. У процесі комунікації
розмовна граматика допускає певні відхилення від граматики писемного мовлення;
проблема недостатніх знань граматики вирішується за рахунок спрощення або
заміни конструкцій, перенесенні особливостей граматики рідної мови тощо. Ті ж помилки, які порушують
зміст окремої фрази або висловлювання в цілому в комунікативно спрямованому навчанні
визначаються як комунікативно значущі. До них, наприклад, відносяться: порушення
координації й узгодженості в межах однієї граматичної структури − особливо
при вживанні речення у граматичному часі the Present Simple й ігноруванні форм,
притаманних третій особі однини дієслова-присудка (He know Chemistry); порушення порядку cлів у структурі англійського речення (Began to appear the scientific foundations of chemistry in the 18th century). Звичайно, можна зрозуміти, що має на увазі студент, повідомляючи
англійською мовою певну інформацію й припускаючись подібних помилок на занятті.
Але цілі оволодіння іншомовною комунікативною компетенцією передбачають
практичне засвоєння мовних навичок й граматичних форм у процесі мовленнєвої діяльності у відповідності з комунікативною
ситуацією в певній професійній сфері чи
реальною ситуацією англомовного спілкування, в тому числі й з носіями мови, отже,
задача викладача допомогти студентам у прагненні досягти чистоти й правильності
мовлення на рівні, достатньому для адаптації в англомовному оточенні.
Тому при
створенні змісту навчання на комунікативній основі з метою якісного й
ефективного оволодіння мовою доцільно спиратися на принцип функціональності, що
передбачає усвідомлення функціонального призначення всіх аспектів мови;
оскільки такі форми мовленнєвої діяльності як лексична, граматична й фонетична
взаємопов’язані в процесі говоріння, то слова неможливо засвоювати у відриві
від форм їх вживання. Функціональна сторона обумовлює функціонування граматичного явища у мовленні відповідно
до комунікативних задач, тобто втілює комунікативні можливості граматичних
явищ.
Ефективність
формування комунікативнoї граматичної компетенції досягається
завдяки закріпленню функцій граматичних явищ, що відбираються за принципом їх значущості
у певному виді мовленнєвої діяльності. Кращі ж результати в оволодінні граматичною компетенцією забезпечуються реалізацією
комплексу комунікативних граматичних завдань.
Отже, при
формуванні комунікативної граматичної компетенції необхідно визначити способи
введення й активізації граматичних явищ; розробити комплекс комунікативних
граматичних завдань, що сприяють засвоєнню граматичних конструкцій й розумінню
того, як вони вживаються й функціонують у мовленні.
Література
1.
Конышева А.В.
Современные методы обучения английскому языку/А. В. Конышева. – Минск: Тетра
Системс, 2011. – 304 с.
2.
Балыхина Т. М.,
Игнатьева О. П. Типы ошибок в речи инофона/Т. М. Балыхина//[Електронний
ресурс]. − Режим доступу: http://www.testor.ru/
files/Conferens/probl_ur_vlad/ErrorType.doc
3.
Бурмагина Л.А. Коммуникативный
подход в обучении грамматике. / Л.А. Бурмагина//[Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.rusnauka.com/23_NPM_2011/Philologia/1_91288.doc.htm