Психологія і соціологія / 5. Психолого-виховні проблеми розвитку особистості в сучасних умовах

Багрієнко А.Ю. , Ніколенко О.С.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Образ Я підлітків в умовах сучасного соціального розвитку

Ключові слова: образ Я, ідентичність, самосвідомість, самотність, самість, сімейне виховання, косметологічні дефекти

Період підліткового віку – один з найбільш кризових періодів динамічного особистісного розвитку. Фізіологічні зміни, формування системи ролей, ускладнення структури психічного життя є найбільш важливими процесами в даний час. Виникнення у підлітка уявлення про себе як про людину, що переступила рубіж дитинства, зумовлює його переорієнтацію з дитячих норм і цінностей на дорослі. Підлітковий вік, на нашу думку, набуває з кожним роком нових особливостей розвитку. Така динаміка становлення особистості підлітка в сучасних умовах вимагає постійних досліджень.

Р. Бернс і Е. Еріксон підкреслюють, що повний розвиток особистої ідентичності неможливий до тих пір, поки підліток не досягне стадії формальних операцій в своєму когнітивному розвитку [4;13]. Гордон Олпорт підкреслював, що індивідуальність – це скоріше не кінцевий результат, а процес, який безпосередньо відбувається: вона має деякі стабільні риси, але в той же час постійно зазнає змін. Олпорт ввів термін пропріум, якому дав таке визначення: «всі аспекти особистості, які сприяють її внутрішній єдності» [8].

Вивчення самосвідомості особистості було предметом дослідження вітчизняних вчених: М.І.Алексєєвої, Б.Г.Ананьєва, А.Г.Асмолова, І.Д.Беха, О.О.Бодальова, Л.І.Божович, М.Й.Боришевського, Л.С.Виготського, О.М.Леонтьєва, С.Д.Максименка, В.І.М’ясищева, П.Р.Чамати і ін. та зарубіжних: Р.Бернса, А.Маслоу, К.Роджерса, З.Фрейда, К.Юнга та ін. Проблематика робіт охоплює розгляд теоретичних та прикладних питань: генезис самосвідомості відповідно вікових періодів розвитку особистості; залежність розвитку самосвідомості від впливу соціального оточення; особливості формування професійної, громадянської, екологічної свідомості та самосвідомості; вплив самосвідомості, як основного фактора самоконтролю й саморегуляції поведінки та ін. [2;3;4].

Багато робіт, присвячених дитячо-батьківським відносинам, спираються на запропоновану Д.Баумрінд більше 30 років тому типологію стилів сімейного виховання, змістовно описує наступні: авторитарний, авторитетний, демократичний, ліберальний і хаотичний.

Метою наших досліджень стало вивчення умов розвитку сучасного підлітка та вивчення проявів становлення його Я образу. На нашу думку, динамічний темп розвитку суспільства, з недостатньо вирішеними на даний момент суперечностями, провокує низку проблем у житті підлітка. До них можна віднести, зокрема, питання ідентичності та самотності підлітка, його входження в суперечливий сучасний соціум та вплив сімейного виховання на становлення Я образу в цьому віці.

Як свідчать дослідження [1;7;9], уявлення підлітка про себе об'єднані в Я-образі. Образ Я – це те, що бачить підліток, коли дивиться на себе з різних точок зору, тобто як він сам визначає свої зовнішні дані, особистісні якості, риси, ролі і соціальний статус. Можна сказати, що Я-образ – це система установок стосовно самого себе. Це ідентичність Его або особиста ідентичність індивіда, яка є сукупністю його самовизначень або образів Я.

Образ Я включає набір деяких стійких характеристик, за допомогою яких людина себе саму описує і дає собі емоційну оцінку. Ці характеристики дуже різноманітні, але так чи інакше будь-яка з них відноситься до одного з трьох видів Я-характеристик: соціального, фізичного або психологічного [4;10].

Соціальне Я. Воно виникає завдяки тому, що всі ми включені в життя інших людей, суспільства в цілому і по відношенню до цього суспільства виконуємо деякі обов'язки, роблячи це через ті чи інші значущі соціальні ролі. Інакше кажучи, ми граємо соціальні ролі, багато часу проводимо, спілкуючись з іншими людьми на рольовому рівні. Значна кількість наших ролей стає важливою частиною нашого Я. В рамках ролі наша поведінка від спонтанної і непередбачуваної змінюється відповідно до певних правил. Громадянин, школяр, син (дочка), друг, спортсмен, відмінник, юнак (дівчина) – це лише короткий перелік ролей, які можуть виконуватися в підлітковому віці.

Фізичне Я. Є Я і є фізичне тіло, в якому це Я існує. Наше Я не просто існує в певній фізичній оболонці. Внутрішній світ кожного з нас багато в чому визначається властивостями цієї фізичної оболонки: біологічною статтю, фізичним здоров'ям, особливостями устрою нервової і гормональної систем. Кожен з нас встановлює свої, особливі відносини з власним тілом: любить його або не приймає, пестить-плекає або не звертає уваги на його недуги, розвиває і вдосконалює його або просто підтримує в життєздатному стані. Ставлення до тіла знаходить вираження в характеристиках образу Я.

Психологічне Я. Воно являє собою набір характеристик, за допомогою яких кожен з нас описує себе як індивідуальність, як істота, що володіє психологічними властивостями: характером, особистісними особливостями, здібностями, звичками, дивацтвами і схильностями, тобто проявами неповторності.

Найважливішою функцією образу Я є забезпечення внутрішньої узгодженості особистості, відносної стійкості її поведінки. Розвиток особистості, її діяльність і поведінка знаходяться під істотним впливом Я-образу.

Як свідчать дослідження, у процесі розвитку самосвідомості центр уваги сучасних підлітків усе більше переноситься від зовнішнього до її внутрішнього боку особистості, від більш-менш випадкових рис – до характеру в цілому. З цим пов'язані усвідомлення – іноді перебільшені – своєї своєрідності і перехід до духовних, ідеологічних масштабів самооцінки. В результаті людина самовизначається як особистість на більш високому рівні.

Багато дослідників відзначають поступове збільшення адекватності самооцінки в підлітковому віці. Р.Бернс пояснює це тим, що підлітки оцінюють себе нижче за тими показниками, які, на їх думку, є найбільш важливими. Така характеристика вказує на більш виражений у них реалізм, в той час як дітям властиво завищувати оцінку власних якостей [4;7].

Не менш важливим фактором у становленні особистості підлітка виступає самість підлітка. За Роджерсом самість — це уявлення людини про себе, яке виникає на основі минулого і теперішнього досвіду та очікувань. Частина дослідників надають перевагу терміну «ідентичність» як синоніму самості (Еріксон, Марсія), інші вчені – терміну «самотність» (Швалб).

Ідентичність розглядається як переживання і усвідомлення своєї приналежності до тих чи інших соціальних груп і спільнот. Вживані терміни начеб-то синоніми, але, на нашу думку, можуть застосовуватись в різних значеннях. Самотність — це соціально-психологічне явище, емоційний стан людини, пов'язане з відсутністю близьких, позитивних емоційних зв'язків з людьми та / або зі страхом їх втрати в результаті вимушеної або наявної психологічної причини соціальної ізоляції.

Ю. Швалб у своїх дослідженнях наводить власне розуміння цього явища: «Самотність – це не лише випробування для людини, але й випробування людиною, особистістю самої себе, самоствердження своєї людської сутності, переваги своєї особистості над будь-якими зовнішніми обставинами. У кінцевому рахунку випробування і виховання самотністю приводять людину у світ людей, зближують індивіда з іншими, роблять для неї саму можливість спілкування і життя в людському суспільстві самоцінною і безумовною» [11].

Проблема ідентичності підлітка підкреслювалася Е. Еріксоном. Він виходив з того, що психосоціальний розвиток індивіда проходить вісім стадій, які характеризуються сильними і слабкими сторонами, а також психосоціальною кризою [13].

Нездатність досягти ідентичності призводить, за визначенням Еріксона, до кризи ідентичності. Криза ідентичності, або рольове зміщення, характеризується нездатністю обрати кар'єру, продовжити освіту тощо. У багатьох підлітків виникає відчуття марності і душевного розладу.

Як свідчить аналіз особливостей розвитку підлітка, поряд з сучасними проблемами світ пропонує багато можливостей. Цей великий вибір спантеличує підлітка, призводить до пошуку вузького кола інтересів. А так, як це період надмірного гормонального викиду, то ці інтереси можуть змінюватись щодня. Окрім цього, сучасним підліткам властива більша схильність до нервових зривів. Також дуже великого значення набувають особливості зовнішності, оскільки підліток дуже чутливий до критики та зауважень. Саме через це може відбуватись відгородження від світу. А безліч шкідливих продуктів, які вживає більшість підлітків, можуть лише погіршувати ситуацію із зовнішністю. Розвиток фізичного образу Я суттєво залежить в цьому складному віці, наприклад, від таких шкірних дефектів, як вугрі, сальне волосся, бородавки тощо.

Аналізуючи спостереження Н. Пезешкіана, можна відзначити, що сфера «тіло / відчуття» є у підлітків пріоритетною через фізіологічні зміни і досягнення соціального прийняття в середовищі однолітків через зовнішній вигляд.

Великого значення в сучасних соціальних умовах набуває виховна позиція батьків – сукупність установок батьків щодо виховання дітей, які характеризують насамперед самих батьків як суб'єктів виховання. Найбільш важливими рисами виховної позиції батьків є адекватність, гнучкість і прогностичність.

Порушення емоційних відносин в сім'ї негативно впливає на формування особистості підлітка, який надзвичайно чутливий до сфери емоційно-ціннісних відносин. Узагальнюючи багатий досвід сімейної психотерапії підлітків, Ейдеміллер Е.Г., Юстицкис В. виділяють два види порушень емоційного ставлення батьків до підлітка, які найчастіше зустрічаються [12].

Неефективна внутрісімейна комунікація, яка складається в суперечливих висловлюваннях або невербальних проявах, неузгодженні вербального та невербального рівня повідомлень, помилках взаємного сприйняття членами сім'ї один одного і власної сім'ї в цілому, наявності безлічі «закритих» для обговорення тем тощо, призводить до формування комунікативних та особистісних проблем у дитини.

Від характеру сімейних відносин і педагогічної позиції батьків знаходиться в прямій залежності агресивність підлітків. Під педагогічною позицією розуміється система батьківських цінностей і установок, які визначають емоційне ставлення батьків до дитини і способи поведінки з нею.

Як уже нами зазначалось, підліток надзвичайно чутливий до сфери емоційно-ціннісних відносин. Навіть якщо батьки словесно не виражають своє ставлення до дитини, підлітки його відчувають по відношенню до себе. В сучасних умовах ситуація погіршується тим, що із-за нестабільної економічної ситуації в країні, батьки часто змушені виїжджати за кордон, лишаючи дітей на бабусь, дідусів, тіток та інших родичів. Відбувається передача батьківських ролей зовсім іншим людям, які мають свої уявлення про виховання підлітка. Така непослідовність та неузгодженість може призвести до цілковитої зміни в поведінці дитини та навіть девіантних форм поведінки.

Дослідження образів Я та їх динаміки у становленні підлітка, зокрема у сучасних умовах соціального розвитку, дозволяє зробити висновок, що три складові образу Я – фізичне, психологічне та соціальне – перебувають у тісному взаємозв’язку. Чимале місце займає питання самості, яке розглядається різними дослідниками під різними кутами зору із застосуванням у своїх тлумаченнях даного поняття синонімів (ідентичність, самотність). Особливу роль відіграє фізичний образ Я через зміни зовнішності. Актуальними для дослідження залишаються різні види реакцій на ці зміни у підлітків та взаємозв’язок з успішністю виконання ними соціальних ролей у суспільстві.

Тип батьківського ставлення впливає і на формування поведінкової складової Я-концепції підлітка. Найбільших успіхів досягається демократичним типом виховання. В таких сім’ях підліток може реалізувати себе як особистість, що помітно відображається на соціальній та психологічній складових Я образу.

Ми вважаємо, що динамічні зміни світу дають багато можливостей для розгляду даної теми під новим кутом зору. Дослідження становлення підлітка під тиском зростаючих сучасних соціальних умов, на нашу думку, є перспективними для підвищення ефективності вправляння розвитком, зважаючи на особливості соціальних умов. Ці соціальні умови маюсь позитивні та негативні аспекти. Сучасний світ дає багато можливостей для розвитку, велике різноманіття вибору щодо майбутньої професії, місця навчання тощо. Але в той же час темп сучасного світу може бути надто швидким для підлітка, а велике різноманіття вибору призводити до спантеличення. Водночас, складна економічна ситуація в країні не дає батькам великих можливостей щодо акцентування на повноцінному вихованні підлітка, що становить ризик хибного розвитку дитини.

Література

1. Аверин, В. А. Психология детей и подростков [Текст] : учеб. пособие / В. А. Аверин. - 2-е изд., перераб. и доп. - СПб. : Изд-во Михайлова В.А., 1998. - 379 с.

2. Алєксєєва, Ю. А. Психокорекційна модель становлення моральної самосвідомості підлітків [Текст] // Психологія. Зб. наук. праць НПУ імені М.П. Драгоманова. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. – Випуск 22. – С. 109 – 113.

3. Асмолов, А. Г. Психология личности : Учебник [Текст] / А. Г. Асмолов. - М. : Изд-во МГУ, 1990. - 367 с.

4. Бернс, Р. Развитие Я- концепции и воспитание [Текст] : пер. с англ. / Р. Бернс ; ред. В. Я. Пилиповский. - М. : Прогресс, 1986. - 422 с.

5. Васильев, Н. Н. Я-концепция : в согласии с собой [Текст] / Н. Н. Васильев.- СПб. : Элитариум : Центр дистанционного образования, 2009.

6. Дубровина, И. В. Рабочая книга школьного психолога [Текст] / Под ред. И. В. Дубровиной. - М. : Просвещение, 1991. - 303 с.

7. Кле, М. Психология подростка [Текст] / Кле М. // Возрастная психология: Детство, отрочество, юность: Хрестоматия: Учеб. пособие для студ.пед. вузов. - М.,1999.

8. Олпорт, Г. В. Личность в психологии [Текст] / Г.В. Олпорт // Психология личности в трудах зарубежных психологов / Сост. А. А. Реан. - СПб., 2000. - С. 255-267 .

9. Фельдштейн, Д. И. Психология современного подростка [Текст] / Под ред. Д.И.Фельдштейна. - М. : Педагогика, 1987. - 240 с.

10. Шапарь, В. Б. Новейший психологический словарь [Текст] : словарь / В. Б. Шапарь. - Ростов н/Д. : Феникс, 2005. - 806 с.

11. Швалб, Ю. М. Одиночество [Текст] : социал.-психол.пробл. / Ю. М. Швалб, О. В. Данчева. – Киев : Украина, 1991. – 270 с.

12. Эйдемиллер, Э. Г. Психология и психотерапия семьи [Текст] : [монография] / Э. Г. Эйдемиллер, В. Юстицкис. - 4-е изд., перераб. и доп. - СПб. ; М. : Питер, 2008. - 668 с.

13. Эриксон, Э. Г. Идентичность : юность и кризис [Текст] : пер.с англ. / Э.Г. Эриксон ; Общ.ред.и предисл.А.В.Толстых. - М. : Прогресс, 1996. - 340 с.