Психология и социология/7. Общая психология

Савіна М.І.

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна

Цілі сімейного життя крізь призму гендерних взаємин

Гармонійні взаємини чоловіка та жінки в сім’ї, перш за все, зводяться до спілкування, і це спілкування може бути успішним, або ж неуспішним. Невміння спілкуватися та висловлювати своє ставлення та почуття в родині, загалом, залежить від зловживання якостями особистості, чоловічими та жіночими якостями, і використання їх задля власного задоволення. Для побудови щирих та чистих взаємин у подружжі, необхідно отримати знання та зрозуміти особливості своєї психології й психології іншої людини, очистити своє серце від заздрощів та намагання насолоджуватися за рахунок іншого, позбавитися претензії. Чисті та міцні взаємини в сім’ї можуть будуватися лише тоді, коли у стосунках між чоловіком і жінкою є висока ціль, яку не можна досягнути низькими вчинками та цілями. Наш виклад буде стосуватися психології гендеру та взаємин у сім’ї між чоловіком та жінкою через призму психофізіологічних особливостей людини та ведичної психології.

Психологія чоловіка та психологія жінки суттєво відрізняється і залежить також від психофізіологічних особливостей людини. Всім відомий науковий факт фізіологічної асиметрії головного мозку, де права півкуля відповідає за емоційну сферу, а ліва – за сприймання та логічне мислення.

Функціональна асиметрія мозку – це складна властивість мозку, що відображає розходження в розподілі нервово-психічних функцій між правою і лівою півкулями. Формування і розвиток цього розподілу відбувається в ранньому віці під впливом комплексу біологічних та соціокультурних чинників [8]. Функціональна асиметрія півкуль є однією з причин існування у людини певної структури психіки [4].

Взаємодія півкуль мозку характеризується як співвідношення новизни й «рутини», тобто, все, із чим стикається людина вперше, сприймається правою півкулею мозку, а все, чому людина навчилася, стає надбанням лівої й зберігається там у вигляді певних паттернів [2].

Домінування півкуль зазвичай визначає найбільш розвинену область психічного – так, у правопівкульних краще розвинені емоції та інтуїція, у лівопівкульних – сприймання й мислення. Переробка інформації правопівкульних відбувається спонтанно, в хаосі та миттєво, вони мислять інсайтами. Ліва півкуля не лише відповідає за понятійне, конвергентне мислення, прогнозування подій та висування гіпотез, в ній представлена дискретна модель світу, розбита на окремі елементи. В семантичній пам’яті цієї півкулі зберігається соціальна система значимостей. Натомість, вважається, що права півкуля відповідає за синтетичну, симультанну (одночасну) діяльність мозку. Вона має справу не з фігурою, а з фоном, не з центром уваги, а з периферією. Таким чином, права півкуля забезпечує не концентрацію, а розподіл уваги. Ліва півкуля більшою мірою орієнтована на прогнозування майбутніх станів, а права – на взаємодію з досвідом та актуальними подіями. Ліва півкуля більш активна під час виникнення мотивації щодо наближення до об’єкта, а права – в разі мотивації на уникнення. В цілому, права півкуля є переважно сприймаючою, а ліва – виконавчою.

Як ми бачимо, функціональна асиметрія великих півкуль є важливою психофізіологічною характеристикою людини, яка є нейрофізіологічною детермінантою індивідуально-психологічних відмінностей, оскільки вони виявляють кореляції з різними психічними процесами [5].

Результати низки досліджень [4] дають підстави вважати, що мозок чоловіків організований більш асиметрично, ніж мозок жінок. Величина задньої ділянки мозолистого тіла, що з’єднує праву і ліву півкулі, у жінок більша, ніж у чоловіків, що сприяє інтенсивнішій міжпівкульній взаємодії. Ця функціональна особливість дає змогу жінкам успішно використовувати різні способи сприйняття і мислення, вони забезпечують більшу адаптивність жінок до змін умов життя.

Мозок чоловіка спеціалізований – розділений на ділянки. Його конфігурація сприяє концентрації на одній конкретній задачі в окремий проміжок часу, і більшість чоловіків стверджують, що можуть робити лише одну справу в певний час. Тобто, в роботі півкуль головного мозку чоловіка характерною є функціональна асиметрія, у жінок – співпраця. І ця властивість у жінок дає їм змогу одночасно робити декілька справ.

Особливості психології чоловіка та психології жінки схематично можна представити так [7].

ЧОЛОВІК ЖІНКА

Рис. 1. Особливості психології чоловіка та психології жінки

Як бачимо на рисунку 1, функціональна будова мозку (де, умовно почуття – це здатність до відчуття та сприймання, а розум – до розрізнення) представників обох статей не відрізняється, а можливості, тобто психологічні особливості глибини використання його складових, у чоловіків і жінок, будуть відрізнятися. Наприклад, якщо у чоловіків є 100% можливості відчувати і розрізняти, приймати рішення, то у жінок таких можливостей, згідно низки досліджень, більше в 9 разів, тобто 900% [7]. Жінка, таким чином, зазнає сильного впливу почуттів і стає емоційною, тобто починає мислити емоціями, а чоловічий ум потрапляє під вплив розуму, і набуває логічної природи, тобто починає мислити аргументами. Таким чином, саме ці суттєві відмінності й спричиняють факт нерозуміння представників протилежних статей. Для жінок важливими є емоції та увага, а також необхідність вираження своїх переживань та почуттів. Натомість, для чоловіків на першому місці знаходиться сенс того, що відбувається, тобто все повинно бути аргументовано і виправдано [1].

Проте, сучасні психологи вважають, що сучасна жінка переважно втратила відчутний відсоток щодо здатності глибини відчувати та розрізняти і становить 170-180%. І таким даним є пояснення: сучасна жінка багато в чому прирівняна до чоловіка, виконує чоловічі ролі, і відповідно втрачає свою унікальність та внутрішню силу.

Проте, відновити свої можливості та глибину відчуття та розрізнення жінка може завдяки якостям, які дають їй силу та унікальність, цілісність та гармонію – це цнотливість і вірність. Якщо жінка цнотлива, вірна, то все найсприятливіше прийде до неї. Потрібно пам’ятати, що якщо людина житиме в гармонії із законами світотворення, до неї природнім чином приходить все, до чого вона прагне. Також потрібно зазначити, що потенціал енергії, яку накопичує жінка, будучи вірною чоловіку, також дає силу і йому. Фактів з історії безліч, коли чоловіки досягали успіхів та повагу в суспільстві саме завдяки сильним і вірним їм жінкам. Тобто жінка – це надихаюча сила для чоловіка, без неї він нічого не хоче і не здатний робити. Жінка управляє світом, а чоловік – це інструмент.

Разом з тим, психологічна природа жінки така, що її здатність до відчуття та розрізнення (робота правої та лівої півкулі) є одночасною, тобто вона може відчувати і розрізняти одночасно. Проте така здатність викликає у жінки неспокій, стурбованість, а для гармонійного урівноваження їй потрібна здатність чоловіка, яка полягає у черговості почуття та розрізнення (роботі правої та лівої півкуль). Отже, таким чином, гармонійні взаємини між чоловіком і жінкою розвиваються тоді, коли вони розуміють та поважають свою психологічну природу та природу іншого. А для цього людині потрібно отримувати знання та розвивати свою свідомість.

Сім’я є чистим місцем, і тому в ній все має бути чистим – взаємини, спілкування, вчинки, їжа, побут. І щоб досягти чистоти в житті, зокрема сімейному житті, особистості необхідно встановити для себе високу ціль, знайти однодумця і помічника у досягненні цілі й слідувати їй [3].

Існують чотири цілі людського життя [6]: 1) обов’язок, природа, призначення; 2) економічний розвиток; 3) любов; 4) духовність. Розглянемо їх детальніше.

1. Обов’язок, природа, призначення – людина розуміє своє життєве призначення, свою природу, якості, вміння і т.п. і діє згідно своєї природи. Обов’язок чоловіка та жінки – бути в гармонії із собою та усім навколишнім.

Кожна особистість має діяти згідно того призначення, яке їй надано в житті – роль чоловіка або жінки. Існують дві основні якості, які має розвинути у себе чоловік: контроль почуттів і турбота про інших. Контроль почуттів полягає в тому, що чоловік не слідує за своїми бажаннями, а перевіряє їх через призму розуму і вирішує їхню доцільність. Але це не означає, що чоловік не проявляє почуттів, він лише не надає їм провідної ролі у життєдіяльності. Контроль почуттів необхідний для набуття гармонії і цілісності особистості і дає змогу накопичувати внутрішню силу, яку чоловік має витрачати на соціальні досягнення. Тобто, чоловіку дається певне завдання в житті, і саме для його виконання ум чоловіка відірваний від почуттів і наближений до розуму, що дає змогу чоловіку сконцентруватися на досягненні цілі, а не йти на поводу безкінечних бажань – в іншому випадку у нього буде накопичуватися незадоволення своїм положенням, життям загалом, і таким чином, ближче до середнього віку, у чоловіка частіше стане виникати почуття пустки. Так виникає поширена сьогодні криза середнього віку у чоловіків.

У чоловіка в житті є три обов’язки: 1) він дає матеріальний захист сім’ї, тобто забезпечує сім’ю і підтримує її; 2) дає емоційний захист дружині, вислуховує її і дає можливість їй проявити свої почуття та емоції; 3) має встановити правильні принципи життя сім’ї. Отже, якщо чоловік буде виявляти підтримку і заступництво іншим, він буде мати велике почуття радості та ентузіазму.

Що стосується жіночих, фемінних, якостей, то існують дві основні – цнотливість і терпіння. Синонім цнотливості – це вірність. Цнотлива, вірна, жінка віддана своєму чоловікові і ним пишається. Якщо жінка цнотлива, вірна, то все найсприятливіше прийде до неї. Потрібно пам’ятати, що якщо людина житиме в гармонії із законами світотворення, до неї природнім чином приходить все, до чого вона прагне. Також потрібно зазначити, що потенціал енергії, яку накопичує жінка, будучи вірною чоловіку, також дає силу і йому. Справді, фактів з історії безліч, коли чоловіки досягали успіхів та повагу в суспільстві саме завдяки сильним і вірним їм жінкам.

Інша важлива якість жінок – це м’якість та терпіння. Такі, здавалося б непривабливі в сучасному суспільстві якості, можуть дати силу жінці і можливість жити в гармонії із собою і оточенням. Якщо жінка проявляє турботу і увагу чоловікові, цікавиться його справами і пом’якшує його грубий характер, вона тим самим викликає у чоловіка почуття подяки і вдячності, і таким чином, у чоловіка виникає спонтанне бажання турбуватися про свою дружину. Натомість, більшість сучасних жінок констатує протилежне, що дає можливість і підстави замислитись їм про тип своєї поведінки відносно чоловіків. Іншими словами, якщо жінка досягає успіхів у зовнішньому світі – роботі, кар’єрі, і не реалізує себе як дружина, або, скажімо, як та, що проявляє турботу, вона буде почувати свою внутрішню незахищеність.

2. Економічний розвиток, процвітання, статус – витікає із попередньої цілі, а саме, виконуючи свій життєвий обов’язок, співпрацюючи із природою, людина досягає процвітання, статусу.

3. Любов, емоційне задоволення – вміщує такі типи любові як, подружня, батьківська, дружня, служіння та нейтральна.

Зазначимо, що любов чоловіка до жінки проявляється таким чином: турбота про жінку, розуміння її і повага до неї, до її природи. А любов жінки до чоловіка проявляється у довірі, прийнятті його і подяці.

Якщо висловлюватися образно, жіноча психіка зіткана з любові: жінка народжується, щоб любити, турбуватися, спілкуватися з людьми, створювати навколо себе атмосферу тепла та щастя. Але, нажаль, освіта, яку жінки отримують в наш час, не має нічого спільного із родиною та родинним затишком. Сучасна освіта спрямована на можливість бути активною, сильною в соціальному середовищі і спрямована на роботу, просування в соціумі. Проте, це освіта «за чоловічим типом», і вона жодним чином не пов’язана з розвитком жіночої психічної природи. В результаті психіка жінки перенапружується, слабшає, і здатність відчувати себе щасливою теж знижується. Не відчуваючи задоволення від життя загалом, жінки часто страждають від хронічних захворювань [6].

4. Духовність – найвища ціль людського життя, яка має на меті осягнути сенс буття, щастя та усвідомлення себе як духовної істоти. Моральність, правдивість, чистота, доброзичливість, чесність і любов – основні цінності культури Вед, яка будується на принципах прадавніх священних писаннях. Основною цінністю культури Вед є щастя. Критерієм успіху в цій культурі є кількість щастя, яке може осягнути і реалізувати людина.

Щастя – це процес, а не даність,і залежить воно від розвитку особистості. Веди стверджують, що мета людського життя не в тому, щоб змиритися з тлінним і повним страждань світом, а в тому, щоб прагнути до вічного щастя, усвідомивши себе як духовну душу. Щоб зрозуміти, як індивідуальна жива істота пов'язана з навколишнім світом, необхідно відповісти на вічне питання: «Хто я?». Згідно Вед, людина потрапляє в полон, якщо ототожнює себе з матеріальним тілом і вважає, що матеріальний світ є єдиною реальністю, забуваючи про свою духовну природу [7]. Якщо людина задається питанням щодо своєї духовної природи, вона отримує унікальну можливість запитувати про Вищу, Абсолютну Істину. Знайомство з дійсним знанням дає людині відчуття вічності і, збагнувши це знання, людина наповнює своє життя любов'ю, радістю, щастям і досконалістю.

Як ми бачимо, шлях до гармонійних взаємин у подружжі складний та тривалий, але можливий і реальний, і насамперед, дієвий. Внутрішня гармонія між людьми досягається через гармонію взаємного діалогу, гармонію взаємин. Чоловік і жінка є рівними особистостями, і ця рівність полягає в тому, що кожен з них допомагає набути один одному внутрішню цілісність і гармонію, вони навчаються розвивати в гармонії як маскулінні, так і фемінні якості. Якщо чоловіки і жінки поважають особливості природи один одного і прагнуть щиро допомагати один одному, то з плином часу вони відчують повну рівність та взаємоповагу, осягнуть процвітання. Таким чином, розуміючи природу відмінностей між чоловічими та жіночими ролями та призначенням у суспільстві, ми можемо легко, маючи відповідні знання, будувати гармонійні взаємини та осягнути щастя.

Література:

1. Гадецкий О. Законы судьбы, или Три шага к успеху и счастью / О. Гадецкий. – Саратов: Психология Третьего Тысячелетия, 2010. – 348 с.

2. Голдберг Е. Управляющий мозг. Лобные доли, лидерство и цивилизация / Е. Голдберг. – М.: Смысл, 2003.

3. Рузов В.О. Семейная нектарология / В.О. Рузов. – М.: Философская книга, 2007. – 150 с.

4. Руководство по функциональной межполушарной асимметрии. – М.: Научный Мир, 2009. – 836 с.

5. Спрингер С., Дейч Г. Левый   мозг,  правый,  мозг:. Пер. с англ. / С. Спрингер, Г. Дейч. – М.: Мир, 1983. – 256 с., илл.

6. Торсунов О.Г. Законы счастливой семейной жизни / О.Г. Торсунов. – М.: Ведабук, 2006.– 150 с.

7. Хакимов А. Уровни сознания. Структура человеческой личности
Размышления / А. Хакимов. – Луцк, 2012. – 136 с., илл.

8. Чепа М.-Л. А. Функціональна асиметрія мозку як чинник соціопсихогенези цивілізацій східного і західного типів / М.-Л. А. Чепа // Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні. – К.: Український центр політичного менеджменту, 2003. – С. 99–109.