Психология и социология / 8. Педагогическая психология

Викл. Пилипенко Н.Г.

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Україна

Психотехнології розвитку інтелектуальних здібностей молоді як засіб оптимізації життєвих стратегій

За результатами теоретичного та емпіричного дослідження проблеми інтелектуального компоненту у становленні життєвих стратегій молоді нами було розроблено програму оптимізації життєвих стратегій шляхом корекційно-розвивальної тренінгової роботи з активізації інтелектуального потенціалу та розвитку інтелектуальних здібностей (у сукупності рефлексивної, прогностичної та вербальної функцій) студентської молоді.

Аналіз теоретичних та емпіричних досліджень, проведених вченими І.Д. Бехом, Л.С. Виготським, Г.О. Бизяєвою, Т.М. Зелінською, І.А. Зимньою, С.І.Макшановим, В.Д. Менделевич, Н.П. Ничипоренко, Р.В. Павелків, Л.О. Регуш, М.Л. Смульсон, С.О. Ставицькою, О.Б. Старовойтенко, О.І. Степановою, М.О. Холодною дозволили виділити певні психолого-педагогічні умови та шляхи розвитку інтелектуального компоненту студентської молоді, зокрема прогностичних, рефлексивних та вербальних здібностей.

М.Л. Смульсон, виходячи з розуміння інтелекту, як цілісного інтегрованого психічного утворення, що є основою виникнення, конструювання та перебудови особистісних моделей світу й не зводиться до вродженої властивості, вказує на його відкритість до розвитку (зокрема, засобами психолого-педагогічного впливу) та саморозвитку. Вчена підкреслює важливість орієнтації сучасної вищої школи на цілеспрямований інтелектуально-творчий розвиток особистості, принциповість націленості сучасної освіти на розвиток інтелекту як психічного механізму її становлення та розвитку. Основним джерелом інтелектуального розвитку, за М.Л. Смульсон, є створення в умовах навчального процесу інтелектуально-насиченого середовища (зокрема тренінгового), головними характеристиками якого є проблемність і невизначеність, інтелектуальна потенційність, толерантність, безоцінковість та ін. [19].

На переконання вченої найбільш ефективною формою навчання, спрямованого на розвиток інтелектуальної сфери особистості є тренінг, як психотехнологія інтелектуального розвитку, що передбачає використання відповідних психотехнічних процедур та створення інтелектуально-насиченого середовища [18]. Такої позиції дотримується й С.І. Макшанов, який вказує на доцільність застосування групової психологічної роботи для стимулювання інтелектуального розвитку особистості. Вчений відзначає, що багатофункціональність тренінгу, як методу, що передбачає навмисні цілеспрямовані зміни психологічних феноменів особистості, свідчить про його досить широкі можливості та сфери застосування, зокрема розширення інтелектуальних можливостей людини [8].

Тренінг, як метод практичної психології, з одного боку, виконує психокорекційні завдання, з іншого, виступає активним методом навчання, формування навичок самопізнання та саморозвитку [4; 6; 12].

Зауважимо, що робота з розвитку та корекції інтелектуальних здібностей в форматі тренінгу має певні переваги, пов’язані з можливістю взаємообміну різними підходами вирішення проблемних завдань, новими мисленєвими стратегіями і, як наслідок, розширенням власного діапазону засобів мисленєвої діяльності [5]. На думку В.Е. Пахальян, групова робота, як сукупність різних прийомів та засобів формування й розвитку навичок і вмінь, сприяє відкриттю нових можливостей особистісного розвитку, а також актуалізації внутрішнього потенціалу особистості [14].

Як вказує К. Рудестам, суттєва перевага групової роботи полягає в тому, що група полегшує процес самопізнання, самовираження та самозмінювання. Це зумовлене тим, що її учасники отримують групове схвалення та підтримку, мають широкі можливості для ідентифікацій та інтеграції досвіду інших членів групи. До того ж, зворотній зв'язок, що дає група створює можливість побачити та оцінити себе у багатьох ракурсах [17].

За результатами дослідження розумових здібностей особистості, здійсненого Л.В. Орловою, важливою психолого-педагогічною умовою цілеспрямованого інтелектуального розвитку є застосування психотехнологій, які спрямовані на стимулювання особистісної активності у саморозвитку здібностей, спонукання до усвідомленої регуляції та самоуправління навчальної діяльності [13]. На переконання І.Д. Беха, саморозвиток особистості є самозміною суб’єкта у напрямі Я-ідеального. Результати саморозвитку зумовлені поєднанням процесів самоприйняття (як початкова ланка самореалізації, що забезпечує безумовне позитивне ставлення до особистісних надбань) та самопрогнозування (як механізм передбачення можливостей свого розвитку та результатів власної діяльності) [1].

Реалізація розробленого нами корекційно-розвивального тренінгу була організована за трьома напрямками: 1) розвивально-корекційна робота психолога з прогностичною складовою інтелектуального компоненту, яка передбачає розвиток прогностичних властивостей свідомості молоді; вдосконалення тих характеристик мислення, що відповідають за якість прогнозу (гнучкість, аналітичність, перспективність); підвищення здатності до прогнозування майбутніх подій та власних реакцій на них; оптимізацію процесів прийняття життєвих рішень; 2) розвивально-корекційна робота психолога з рефлексивною складовою інтелектуального компоненту, яка передбачає розвиток рефлексивних властивостей мислення, а саме набуття навичок самоспостереження та самоусвідомлення, розвиток здатності довільної саморегуляції інтелектуальної діяльності, покращення процесу саморозуміння, усвідомлення власних почуттів, цінностей, інтересів та намірів, осмислення себе в якості суб’єкта творчості, вдосконалення здібностей коригування власної поведінки, розвиток перспективної рефлексії; 3) розвивально-корекційна робота психолога з вербальною складовою інтелектуального компоненту, яка спрямована на вдосконалення здатності точно і чітко формулювати власну думку за допомогою мови, більш широко та якісно усвідомлювати власну індивідуальність та навколишню дійсність; на розвиток уміння розуміти та вербально оформлювати і виражати власні потреби, ідеї, переконання та прагнення; на розвиток здатності більш точно оцінювати перспективу майбутнього; на оптимізацію процесу свідомого вербального формулювання цілей.

У виборі основних методів та форм корекційно-розвивальної роботи, які були використані нами при розробці тренінгу, найбільш доцільним виявився комплексний підхід, який охоплює такі напрямки групової психологічної роботи, як:

- гуманістичний напрямок (методи в рамках цього напрямку спонукають до відкритості, прояву активності суб’єкта, формуванню в групі атмосфери взаємної довіри та безпеки, що створює умови для більш оптимального процесу самопізнання, самоусвідомлення та позитивного налаштування на процес самозмінювання) [2; 6];

- когнітивний напрямок (методи в рамках цього напрямку, за рахунок використання рефлексії, вербалізації та отримання зворотного зв’язку, створюють умови для визначення власних негативних конструктів свідомості, некоректних уявлень та когнітивних стереотипів інтерпретації навколишньої дійсності, що обмежують можливості ефективного самоздійснення та самоконструювання. Також методи цього напрямку сприяють когнітивним зрушенням у самосприйнятті та сприйнятті власного майбутнього, і, як наслідок, позитивним змінам емоційного фону) [6; 3; 9].

- гештальт-модель (методи цього підходу сприяють розширенню особистісної самосвідомості та самоусвідомлення, розкриттю потенціалу саморегуляції, самозмінювання та оволодінню новими конструктивними формами поведінки, спонукають до відкритості та вільного самовираження, створюють умови для зрушення локусу контролю від екстернального до інтернального) [6; 3; 23; 16].

- модель НЛП (методи цього підходу спонукають до аналізу суб’єктивної моделі світу та індивідуальних обмежень, сформованих власним досвідом; сприяють розвитку вміння оптимізовувати життєві вибори, виходячи з широкого кола можливостей та усвідомлювати стереотипність поведінкових і мовних паттернів; стимулюють активізацію несвідомих особистісних ресурсів, розширюючи можливості саморегуляції, самоорганізації, самозмінювання та реалізації ефективної поведінки) [4; 9].

Зауважимо, що під час аналізу психотехнік зазначених підходів ми, передусім, орієнтувалися на їх ресурсні можливості у вирішенні поставлених завдань тренінгу. До основних методів та форм корекційно-розвивальної роботи нами були віднесені: тематичні групові дискусії; вправи (творчі, дидактичні, розігріваючі); ігри (ситуаційно-рольові, словесно-логічні, творчі, аналітичні); індивідуальні та групові практичні завдання; дебрифінг (організоване обговорення, групова рефлексія); мозковий штурм; міні-лекції; розповідь-метафора; медітація-візуалізація.

Зазначимо також, що розробляючи програму корекційно-розвивального тренінгу ми враховували концептуальні розробки та зміст існуючих програм інтелектуального розвитку (А.Г. Грецов, О.В. Заіка, В.М. Келасєв, М. Микалко, В.О. Моляко, М.Л. Смульсон та ін.), спрямованих на розвиток стратегічності мислення, розвиток креативності, гнучкості мислення, розвиток конструктивного мислення, розвиток життєвої антиципації, загальний розвиток розумових здібностей тощо [5; 7; 9; 11; 15.].

Програма корекційно-розвивального тренінгу включала спеціальні вправи психолого-педагогічної спрямованості, які мають на меті: активізацію інтелектуального потенціалу в цілому; розвиток та вдосконалення прогностичних здібностей; стимулювання до саморозвитку прогностичних умінь; активізацію пасивного словникового запасу і розширення можливостей самовираження та комунікації; спонукання до вдосконалення своїх вербальних здібностей; розширення та усвідомлення здатності до рефлексування; оволодіння навичками перспективного та ретроспективного рефлексування, а також навичками самоаналізу і самоусвідомлення; розширення уявлень про себе: усвідомлення власних особистісних якостей, бажань, прагнень, ресурсів та досягнень; корекцію самооцінки та системи уявлень про власне Я; розширення можливостей побудови цілей: формування вміння поетапного досягнення глобальної мети і стратегічного бачення перспективи; чітке розуміння і бачення очікуваних в майбутньому результатів, а також визначення власних критеріїв досягнення поставлених цілей.

Особливість тренінгової роботи з розвитку та корекції інтелектуальних здібностей молоді полягає в тому, що необхідним є створення атмосфери зацікавленості, сприяння вільному самовираженню, стимулювання та підтримання розумової працездатності, яка забезпечується чергуванням інтелектуальних видів роботи та вправ для відпочинку.

Враховуючи активний розвиток в юнацькому віці абстрактного мислення, розвинену здатність встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, розуміти образну мову метафори, ефективним виявилось застосування у корекційно-розвивальній роботі з молоддю метафоричних історій, які спонукають до рефлексії, активізують потенційні можливості саморозвитку, самозмінювання та самореалізації.

З огляду на те, що для розвитку особистості, особливо в молодому віці, значну детермінуючу роль відіграє система переконань та уявлень про себе, доцільним буде зосередження на аналізі, усвідомленні та корекції цієї особистісної сфери.

Виходячи з того, що суттєвою умовою оптимізації інтелектуальної діяльності в студентському віці є особистісна активність молодої людини, особлива увага в програмі тренінгу приділяється таким формам роботи, які спонукають особистість до становлення в якості суб’єкта діяльності та спрямовані на формування навичок особистісного саморозвитку та свідомої саморегуляції.

Підкреслимо, що попереднє визначення уявлень молоді щодо сутності життєвих стратегій, значущості їх для життєздійснення та самореалізації, а також уявлень щодо ролі інтелектуальних здібностей у становленні життєвої стратегії забезпечить психологу більш чітке розуміння змістової наповненості та структури вибудовування подальшої практичної роботи з молоддю.

Запропонована програма розвитку та корекції інтелектуальних здібностей молоді (переважно, на рівні прогностичних, рефлексивних та вербальних здібностей) сприяє процесу оптимізації життєвих стратегій молоді. Це відбувається за рахунок посилення динаміки функціонування зазначених здібностей, інтелекту, що, в свою чергу, веде до суттєвих якісних змін у процесі становлення та реалізації особистістю власної життєвої стратегії.

Література:

1. Бех І.Д. Психологічні джерела виховної майстерності / Іван Дмитрович Бех. - Навч. посібник. — К.: "Академвидав", 2009. – 248с.

2. Большаков В.Ю. Психотренинг. Социодинамика. Упражнения. Игры/ В. Ю. Большаков. - Спб. - 1996 г. – 384 с.

3. Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: теория и практика/ Александр Федорович Бондаренко. – Изд. 4-е, испр. и доп. – К.: “Освита Украины”, 2007. – 332 с.

4. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга И.В. Вачков. - М.: Изд-во: «Ось-89», - 1999. - 136 с.

5. Заика Е.В. Комплекс интеллектуальных игр для развития мышления учащихся/ Е.В. Заика // Вопр. психол. 1990. - № 6. - С. 86-92.

6. Евтихов О.В. Практика психологического тренинга/ Олег Владимирович Евтихов. – СПб.: Издательство «Речь», - 2007. - 256 с.

7. Келасьев В. Н. Некоторые формы умственного тренинга/ В.Н. Келасьев // Психол. журн. 1987. - Т. 8. - № 6. - С. 90-97.

8. Макшанов С.И. Психология тренинга: Теория. Методология. Практика/ Сергей Иванович Макшанов. - Монография. - СПб. - 1997. - 238 с.

9. Малкина-Пых И. Г. Справочник практического психолога/ И.Г. Малкина-Пых. – М.: Изд-во “Эксмо”, 2005, - 784 с.

10. Микалко М. Игры для разума. Тренинг креативного мышления/ Майкл Микалко. — СПб.: Питер, 2007. - 448 с.

11. Моляко В.А. Психологическая система тренинга конструктивного мышления// Вопросы психологии. – 2000. - № 5. – С. 136-141.

12. Никандров В.В. Антитренинг, или Контуры нравственных и теоретических основ психотренинга/ Виктор Викторович Никандров. - Учеб. пособие. – СПб.: Речь, 2003 – 176 с.

13. Орлова Л.В. Системные факторы развития умственных способностей личности: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01/ Орлова Лилия Владиславовна. Новосибирск, 2005. - 190 с.

14. Пахальян В.Э. Групповой психологический тренинг: Учебное пособие/ Виктор Эдуардович Пахальян. – СПб.: Питер, 2006. – 244 с.

15. Рихальська О.Г. Психологічні особливості життєвої антиципації особистості: дис... канд. психол. наук: 19.00.01/ Рихальська Олена Геральдівна. / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. – 194 с.

16. Робин Ж.-М. Гештальт-терапия/ Жан-Мари Робин / Переводчики И. Розенталь, Д.Хломов, Н.Кедрова, - Издательство: Институт общегуманитарных исследований. - 2007 г. – 64 с.

17. Рудестам К. Групповая психотерапія/ К. Рудестам. - СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 384 с.

18. Смульсон М. Тренінг як психотехнологія інтелектуального розвитку / Марина Смульсон // Тези доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції “Методологія та технології практичної психології в системі вищої школи”. – Київ: НПУ імені М.П. Драгоманова МОН України, Поліграф-Центр, 2007. – 224 с.

19. Смульсон М.Л. Розвиток інтелекту в ранній юності/ Марина Лазарівна Смульсон // Психологія у XXI столітті: перспективи розвитку: Матеріали VI Костюківських читань (28-29 січня 2003 р.). – Т 1. – К.: Міленіум, 2003. – 304 с.