Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ІV курсу Кондратюк О.І., студент ІV курсу Буйний О.В.,

к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив антигіберелінових інгібіторів росту рослин на морфогенез і продуктивність томатів

Регуляція росту і розвитку рослин є однією з важливих і багатогранних проблем сучасного рослинництва в цілому і фізіології рослин зокрема. На даний час відомо близько 5000 біологічно активних речовин, з яких лише 10% знайшли практичне застосування в сільськогосподарському виробництві [1].

Широко застосовуваною групою регуляторів росту є антигіберелінові препарати – ретарданти та етиленпродуценти. Це речовини, які мають різноманітну хімічну природу і об’єднані за здатністю гальмувати ріст рослин. Окрім цього, вони приводять до потовщення стебла, збільшення кількості і розмірів міжвузль, посилюють галуження, змінюють розміри листкових пластинок, не впливаючи або навіть збільшуючи продуктивність рослин. Більшість препаратів даної групи характеризується низькою фітотоксичністю і є малотоксичними для теплокровних [2].

Важливою овочевою культурою є томати. Вони багаті на аскорбінову кислоту, пектинові речовини, каротиноїди, органічні кислоти. Такий хімічний склад плодів зумовлює високі смакові, дієтичні та лікувальні властивості томатів. Тому доцільним є вивчення дії ретардантів рослин з різним напрямком дії на анатомо-морфологфчні особливості томатів та їх продуктивність [4].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях томатів селянського фермерського господарства «Бержан» с. Гобанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту Бобкат обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами з різним механізмом дії: есфоном (2-ХЕФК), тебуконазолом (EW-250) та хлормекватхлоридом (ССС-750). Рослини контролю обприскували водопровідною водою. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна.

Морфологічні показники вивчали кожні 10 днів. Площу листків визначали методом висічки. Товщину стебла в центральній частині вимірювали штангенциркулем. З метою вивчення впливу регуляторів росту на продуктивність культури проведено визначення урожайності. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [3].

Проведені нами дослідження впливу інгібіторів росту рослин з антигібереліновим механізмом дії 2-ХЕФК, EW-250 та ССС-750 на насадженнях томатів сорту Бобкат свідчать про суттєві зміни у морфогенезі та продуктивності дослідних рослин (табл.).

Встановлено, що усі препарати зменшували лінійні розміри рослин томатів. Найбільш інтенсивне гальмування ростових процесів спостерігалося за

Таблиця.

Вплив антигіберелінових препаратів на анатомо-морфометричні показники рослин томату сорту Бобкат (фаза початку дозрівання плодів)

Показники	Висота росли (см)	Кількість листкових пластинок на рослині (шт)	Маса листків з рослини (г)	Маса стебла (г)	Діаметр стебла (см)	Маса кореня (г)	Діаметр кореневої шийки (см)	Середня урожайність з ділянки (кг)
2-ХЕФК	44,67 ±2,07	422,19 ±15,75	408,89 ±20,12	356,24 ±14,15	1,87 ±0,03	38,89 ±1,55	2,51 ±0,07	111,35 ±5,13
EW-250	65,51 ±3,19	693,12 ±18,93	538,31 ±25,25	852,68 ±39,71	2,33 ±0,11	54,62 ±2,17	2,73 ±0,09	166,54 ±7,18
ССС-750	58,53 2,24	589,67 ±23,71	487,96 ±18,47	602,75 ±28,73	2,02 ±0,08	49,01 ±2,12	2,22 ±0,06	156,51 ±6,34
Контроль	71,09 ±3,36	645,17 ±18,46	331,74 ±14,98	941,69 ±43,79	1,99 ±0,09	62,17 ±3,07	2,30 ±0,10	134,19 ±6,11

дії 2-ХЕФК. Етиленпродуцент зменшував висоту рослин томатів на 37% у порівнянні з контролем. При застосуванні ретарданту з групи четвертинних амонієвих солей ССС-750 висота рослин зменшувалася на 18%, а тиазолпохідний препарат EW-250 гальмував ріст рослин на 8%.

Проведене нами вивчення впливу ретардантів на листковий апатар рослин томату свідчить, що під впливом тебуконазолу відбувається збільшення кількості листкових пластинок на рослині (7%) та зростання їх загальної маси (62%). За дії хлормекватхлориду та есфону спостерігалося лише зростання маси листків (47 та 23%) при одночасному зменшенні їх кількості ( 9 та 35%).

Під впливом усіх трьох інгібіторів росту зменшувалася сира маса стебл дослідних рослин. Найбільш відчутном таке зменшення було після застосування 2-ХЕФК та ССС-750. При цьому товщина стебел за дії 2-ХЕФК зменшувалася на 6%, при застосуванні ССС-750 практично не змінювалася, а при обробці EW-250 зростала на 17%.

Досліджено, що інгібітори гібереліну зменшують масу кореня дослідних рослин. Найбільш суттєве зменшення даного показника (37%) спостеріалося під вплтвом 2-ХЕФК, а найменше за дії EW-250 (12%). Етиленпродуцент 2-ХЕФК та триазолпохідний ретардант EW-250 збільшували товщину кореневої шийки дослідних рослин відповідно на 9 та 19%.

Важливим морфометричним показником, що суттєво впливає на продуктивність сільськогосподарських культур є площа листкової поверхні [5].

Рис. Вплив ретардантів на площу листя рослин томатів сорту Бобкат (см²).

Проведеними нами дослідженнями встановлено, що при застосуванні ретарданту EW-250 відбувалося достовірне зростання площі листкової поверхні у другій половині вегетаційного періоду у порівнянні з контролем (рис). Онієвий ретардант ССС-750 протягом вегетаційного періоду зменшував площу листя. Разом з тим, на кінець вегетації у рослин, що зазнали дії ССС-750 площа листкової поверхні була більшою ніж у контролі. При застосуванні етиленпродуценту есфону відбувалося достовірне зниження площі листків на протязі усього вегетаційного періоду в порівнянні з контролем.

Зростання площі асиміляційної поверхні зумовило підвищення продуктивності культури. Зокрема за дії EW-250 середня урожайність томатів зростала на 24,21%, при застосування ССС-750 на 16,72%, а при обробці 2-ХЕФК спостерігали зниження врожайності на 16,96%.

Таким чином, застосування ретардантів EW-250 та ССС-750 на рослинах томатів сорту Бобкат зумовлювало гальмування ростових процесів, змінювало кількість та масу вегетативних органів і покращувало урожайність культури.

Література

1. Аспекты применения фитогормонов в повышении урожайности и размножении плодовых культур / А. С. Фелалиев, И. Т. Исмоилов, Н. Ш. Дустов [и др.] // Физиология растений – наука 3-го тысячелетия : 4-й съезд О-ва физиологов растений России, 4-9 окт. 1999 г. : тезисы докл. междунар. конф. – Т. 2. – М., 1999. – С. 721.

2. Ваганов А. П. Роль препарата ТУР и микроэлементов в регулировании водного режима у растений томатов / А. П. Ваганов, Н. И. Кулик // Регуляция водного обмена растений : VII Всесоюз. симпоз., 8-9 сент. 1981 г.: материалы симпоз. / отв. ред. И. Г. Шматько. – К.: Наук. думка, 1984. – С. 58.

3. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

4. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

5. Якушкина Н. И. Влияние регуляторов роста на использование ассимилятов из листьев разного яруса / Н. И. Якушкина // Физиология растений. – 1962. – Т. 9, вып. 1. – С. 111-114.