Павлюченко О.В.

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Порівняльний аналіз малакоценозів басейну р. Случ

Случ – досить велика річка, що протікає в межах Хмельницької, Житомирської та Рівненської областей. Є правою притокою Горині (басейн Прип'яті). Довжина річки 451 км, площа басейну – 13 900 км². Басейн р. Случ характеризується густою річковою мережею, що створює сприятливі умови для поселення молюсків. Ці тварини відіграють значну роль у водних екосистемах. Двостулкові виконують роль біологічних фільтрів, адсорбують із навколишнього середовища і накопичують в індикаторних кількостях йони важких металів, мікроелементи, пестициди. Молюски є важливою складовою кормового раціону низки видів тварин, беручи тим самим участь у міграції хімічних елементів по трофічних рівнях. Водночас м’якуни можуть бути проміжними хазяями деяких видів плоских червів. Враховуючи ту роль, яку відіграють молюски в біоценозах, вважаємо, що дослідження фауністичного складу басейну Случі є актуальним.

Матеріалом для дослідження слугували 435 екз. молюсків, зібрані у 8 пунктах з басейну р. Случ в межах Житомирської обл. Гідробіонтів збирали вручну. В місцях збору визначали щільність поселення, характер донних відкладів, глибину знаходження тварин. Визначення видової належності молюсків проводили, керуючись працями Я. І. Старобогатова та А. П. Стадниченко, використовуючи конхіологічні особливості об’єктів [1-3].

У басейні р. Случ виявлено 7 видів молюсків, що належать до родин Unionidae (5 видів), Planorbidae (1 вид), Lymnaeidae (1 вид).

З перлівницевих у досліджуваних водоймах найчастіше зустрічається U. pictorum ponderosus, Spitzi in Rossmaessler, 1844 (зустрічальність – 62,5%). Щільність поселення перлівниці важкої невисока і становить від 1 до 3,25 екз./м². Цих молюсків знайдено на глибині 0,5 – 1 м, переважно на піщаних, камянисто-піщаних донних відкладеннях.

Дещо рідше у басейні р. Случ трапляється Anodonta cygnea Linné, 1791 (зустрічальність – 50%). Найбільше значення щільності поселення цього виду – 6,25, найменше –– 0,75 екз./м². Глибина оселення молюсків становить 0,4 – 1 м. Їх виявлено на піщано-мулистих донних відкладеннях.

У досліджуваних водоймах виявлено також Colletopterum piscinale falcatum Drouёt, 1881 (зустрічальність виду – 37,5%). Молюсків знайдено переважно на мулистих донних відкладеннях на глибині 0,5 – 1 м. Щільність поселення тварин становить від 0,75 до 2 екз./м².

Зустрічальність Unio conus borysthenicus Kobelt, 1879 та U. tumidus найнижча і становить 12,5і 25% відповідно. Щільність поселення цих видів молюсків становить 1,25-3,75 екз./м².

У басейні р. Случ Lymnaea stagnalis зустрічається досить часто і зареєстрований у 87% досліджених проб. Виявлений в зарослих біотопах при оліготипі швидкості течії.

Planorbarius corneus мешкає в зарослих частинах водойм. Зустрічається переважно на рослинності або на дні. Найбільше полюбляє водойми зі швидкістю течії до 0,1 м/хв. У дослідженому нами регіоні цей вид зустрічається у всіх пробах, однак щільність поселення тварин невисока.

Проведено детальний порівняльний аналіз досліджуваних малакоценозів басейну р.Случ. Для визначення ступеня їх подібності використано індекси подібності фаун.

Як свідчать розрахунки найбільш подібними виявились лише 2 вибірки (значення індексу Чекановського-С’єренсена більше 90%). Справді, ці угрупування не відрізняються за видами молюсків. Глибина водойми, характер донних відкладень, швидкість течії та інші чинники у цих місцях збору дуже подібні, що і призводить до оселення однакових видів тварин. Для інших вибірок відзначено значно нижчі значення цього індексу.

Розрахунки індексу Жаккара свідчать, що найбільша кількість загальних видів виявлена також у 2 вибірках. Більшість досліджених місць характеризуються середніми значеннями цього показника (0,50 – 0,75). Для 2 місць збору зареєстровано низькі індекси, що свідчать про відмінність їх малакофауни стосовно інших ділянок. Це можна пояснити тим, що глибина водойми, характер донних відкладень, швидкість течії різні між собою.

Отже, досліджувані вибірки з басейну р. Случ суттєво відрізняються між собою. Більшість місць збору є придатними для оселення двостулкових та черевоногих молюсків. У них відзначені мулисті, піщані, піщано-мулисті донні відкладення і помірна швидкість течії, що є сприятливим для прісноводних молюсків.

Література:

1. Стадниченко А.П. Фауна України: в 40-а т. Т. 29. Вип. 9. Перлівницеві. Кулькові. – К.: Наукова думка, 1984. – 384 с.

2. Стадниченко А. П. Прудковые и чашечковые (Lumnaeidae. Acroloxidae) Украины: Монография. / А. П. Стадниченко. – К.: Центр учебной литературы, 2004. – 327 с.

3. Старобогатов Я.И., Прозорова Л.А., Богатов В.В., Саенко Е.М. Моллюски // Определитель беспозвоночных России и сопредельных территорий / Ред.: С.Я. Цалолихин. – Т. 6. – СПб.: Наука, 2004. – С. 11–252.