Химия и химические технологии/4. Химико-фармацевтическое производство

К. фарм. наук Гречана О. В.

Запорізький державний медичний університет, Україна

Зв’язані кумарини у траві Lupinus luteus L.

Рід люпин (Lupinus L.) відносять до родини бобові (Fabaceae L.). За даними професора Г.І. Таранухо, описано біля 1000 травянистих, напівкущових та кущових, однорічних, зимуючих та багаторічних видів люпину.

Встановити походження люпину на даний час не є можливим. Н. А. Майсурян, А. І. Атабекова, С. І. Степанова відмічають, що утворення виду даного роду проходило у трьох генетичних центрах: у країнах Середземного моря, Північної та Південної Америки. Наявність центрів роду Lupinus L. на трьох різних континентах явилось підставою для виникнення гіпотези про вторинність цих генцентрів і зародження роду люпин 165 млн років тому у міловий та наступні періоди у Лавразії до розходження континентів [ 1, 2, 6 ].

Багато вчених відмічають багатогранне значення люпину. Використовується він з різними цілями у землеробстві, тваринництві, лісництві, садовництві, квіткарстві, ґрунтозахисному ділі, медицині, парфюмерії, лакофарбовій промисловості [ 2, 4, 8 ].

Люпин у народній медицині використовують для лікування виразок та пухлин; відкриттю вкупорених проходів у селезінці; при прищах на лиці. Лікарська пов’язка з цієї рослини швидко протидіє запаленню седалищного нерва. Обробка гангрени люпиновым відваром протидіє гноїнню. Борошно з цієї рослини допомагає позбавитись від вологих виразок на голові. Слід також відмітити, що дана рослина здатна вгамувати нудоту та підвищити апетит [ 2, 3, 5 ].

У багатьох середземноморських країнах ця рослина спочатку використовувалась як продукт харчування. Грецький лікар Діоскорид, який жив у 1 столітті н.е., у своїх творах про лікарські засоби повідомляв про застосування люпину в медичних цілях. Він зазначав, що люпин, змішаний з оцтом - вживається як протиблювотний засіб і підвищує аппетит [ 3, 8 ].

Люпин у народній медицині застосовується проти наривів, родимих плям, для збудження апетиту, як засіб від глистів та болів у животі та печінці. З косметичними цілями – для зростання волосся та проти зморшок [ 1, 4, 7 ].

L. luteus L. - люпин жовтий - введено до культури 130 років тому. Дикі форми його зустрічаються по всьому середземноморському узбережжю (західна частина Північної Африки, Піренейський півострів, Корсика, Сардинія, Сицилія, Південна Італія, Греція, Мала Азія).

З люпином жовтим проведено велику селекційну роботу - за вмістом білка в насінні і зеленій масі він посідає перше місце серед інших оброблюваних видів. Крім того, в його насінні міститься до 5% жиру [ 2, 4 ].

При широкому застосуванні цих видів не проводилось фармакогностичного вивчення на вміст багатьох біологічно активних речовин, на їх накопичення, взаємодію між собою та навколишнім середовищем.

Метою дослідження являлось фармакогностичне вивчення складу та кількісного вмісту зв’язаних кумаринів у надземній сировині представника роду Lupinus (Tourn.) L. - L. luteus L.

Рослинний матеріал (траву) заготовляли у період активного цвітіння рослини – (травень – червень) у передмісті Запоріжжя (смт Сухоіванівське). Висушували на протязі під навісом.

Наважку рослинного матеріалу гідролізували сульфатною кислотою ( розчиненою ) та піддавали екстрагуванню. Екстрагент упарювали. Екстракт аналізували хроматографічно на хроматографі Agilent Technologies з мас - спектрометричним детектором.

Для кількісних розрахунків використовували метод внутрішнього стандарту.

Розрахунок вмісту (мг / 1000 г) компонентів проводили за формулою:

С = К₁ К₂,

де:

К₁ = ( S₁ - площа піку досліджуваної речовини; S₂ - площа піку стандарту );

К₂ = ( 50 - маса внутрішнього стандарту ( мкг ), введеного до зразку; М - наважка зразку ( г )).

Після хроматографування гідролізованої вивчаємої сировини було знайдено 55 компонентів. З них ідентифіковано 34 хімічні органічні сполуки первинного та вторинного синтезів.

Звертають на себе увагу кількість таких компонентів як: 3 окси β дамаскон, метилізопропенилкетон, 2 феноксиетанол, пальмітинова кислота.

Сполук кумаринової природи у сировині Lupinus luteus L. віднайдено 2 найменування – кумарин та 6 метилкумарин у кількостях значно вищих за нативну сировину.

Висновки: з проведеного аналізу сировини Lupinus luteus L. після проведення гідролізу розчином сульфатної кислоти визначено до 55 компонентів органічних сполук, 34 з яких – ідентифіковано. Речовин кумаринової природи (а саме істиних кумаринів) ідентифіковано – 2, причому звертає на себе увагу кількість ідентифікованих речовин порівняно з негідролізованою сировиною.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кадыров М. А. Расширение посевов узколистного люпина – стратегическая цель земледелия Беларуси / М. А. Кадыров // Земляробства i ахова раслiн. – 2004. – № 6. – С. 5 - 7.

2. Крищенко В. П. Методы оценки качества растительной продукции / В. П. Крищенко – М. : Колос, 1983. – 192 с.

3. Майсурян Н.А. Люпин / Н. А. Майсурян, Л. И. Атабекова – М. : Колос, 1974. – 463 с.

4. Cowling W. A. Lupin. Lupinus L., Promoting the conservation and use of underutilized and neglected crops / Cowling W. A., Buirchell B. J., Taria M. E. - Gantersleben : Institute of Plant Genetics and Crop Plant Research, Rome : International Plant Genetic Resources Institute - 1998. – 105 p.

5. Craig W. C. Health-promting properties of common herbs / Craig W. C. // American journal of clin. nutrition - 1999. - V. 70. № 3. - Р. 491 - 499.

6. Hill A. F. Economic Botany. A textbook of useful plants and plant products. 2nd edn. / Hill A. F. - New York: McGraw Hill Book Company Inc, 1952. - 205 р.

7. Johns T. Phytochemicals evolutionary mediators of human nutritional physiology / T. Johns // Pharm. Boil. - 1996. - V. 34, № 5. - Р. 327 - 334.

8. Jigna Р. Preliminary screening of some folklore medicinal plants from western India for potential antimicrobial activity. / P. Jigna, N. Rathish, C. Sumitra // Indian J. Pharmacol. - 2005. – №37. - Р. 408 – 409.