Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Сташко І.В., Сакса І.В.

Вінницький торговельно – економічний інститут (КНТЕУ), Україна

Методичні аспекти оцінювання системи управління якістю на сільськогосподарських підприємствах Вінничини

Фактор якості вже традиційно розглядається як детермінантний у забезпеченні економічно обґрунтованого розвитку всіх рівнів економічних систем - від глобального і національного до мікроекономічного. На сьогоднішній день тема є актуальною, а визначений напрям пріорітетним.

Оцінювання системи управління якістю на сільськогосподарських підприємствах належить до наукових напрямів, які достатньо активно вивчаються такими зарубіжних вчених як Е.Демінга, Дж.Джурана, Ф.Кросбі, А.Робертсона, А.Фейгенбаума, Дж.Харрингтона, М.Мінору, І.Муто, Ш.Шінгу. Останнім часом дані проблеми активно досліджувалися в Україні у працях Ю.Адлера, П.Калити, О.Момота, О. Мороз, М.Шаповала та ін.

Проведемо подібне дослідження на прикладі виробництва зерна в конкретному господарстві, яке потребує обгрунтування того, як може бути зведеним до єдиного еквівалентного значення показник якості. Це потрібно насамперед для адекватного розуміння реальної віддачі ресурсів підприємства, спрямованих на підвищення якості продукції. Тому, з метою уніфікації процесу аналізування динаміки якості однорідної сільськогосподарської продукції нами запропоновано методичний підхід до узагальнення оцінювання якості такої продукції. Для цього представляється доцільним використання показника «індекс якості продукції» (ІЯП). Його обчислення на прикладі пшениці запропоновано здійснювати наступним чином. Так, загальноприйнята градація класів зерна представлена у лівій колонці табл. 1. У будь-який момент часу діяльності окремого сільськогосподарського підприємства валова продукція представляє собою співвідношення різних обсягів зерна різних класів. За більш високої результативності менеджменту якості частка зерна вищих класів буде більшою і навпаки. Вартість зерна різних класів різниться із загальною тенденцією зростання вартості зерна більш високої якості. Для виробництва кожного класу зерна необхідно різну кількість ресурсів, при чому співвідношення таких витрат є відносно сталим показником у тому разі, коли здійснюється граничне аналізування діяльності конкретного господарства. Автором запропоновано значення коефіцієнтів, які відбивають складність отримання продукції більш високої якості із розрахунку необхідних витрат, адже загалом, як буде показано нижче, різниця у ціні досягає 100% і вище. Звідси порівняння гранично умовної вартості зерна різної якості можливо відобразити індексно, і ці індекси можуть розглядатися як універсальні показники. Сутність такого індексу полягає у відображенні ступеня наближення реального стану якості продукції («реального індексу») до «ідеального індексу» (термін автора). Ідеальний індекс береться як значення, що відповідає найвищій якості даного випадку продукції стосовно всього обсягу виробництва; для зерна пшениці – це І клас для 100% збіжжя (індекс = 1,0 в.од.).

Таблиця 1

Вихідні дані для обрахунок індексу якості зерна

Класи зерна (пшениці)	Коефіцієнти
І	1,0
ІІ	0,8
ІІІ	0,6
ІV	0,4
V	0,3
VІ	0,2
несортове	0,1

Джерело: авторська розробка

В табл. 2. наведено обрахунок індексу якості зерна для МХП «Миронівське» (с. В. Митник Хмільницького району Вінницької обл.) на 1990 р. і 2012 р. Даний показник безпосередньо у дослідженнях було використано для оцінювання результативності та ефективності системи управління якістю продукції на сільськогосподарських підприємствах. Особливістю реалізації систем управління якістю є тривалий період їх реалізації, а також те, що такі можуть бути втіленими успішно лише за умови вмонтування таких систем у стратегію розвитку підприємства. На такі системи необхідні суттєві витрати, їх окупність має певний період часу.

Таблиця 2

Розрахунок індексу якості зерна на прикладі МХП «Миронівське»

Класи зерна (пшениці)	Коефіцієнти	Частка зерна даного класу в загальному обсязі збіжжя, %		Реальний індекс якості зерна
		1990 р.	2012 р.	1990 р.	2012 р.
1	2	3		4=2х3 100
І	1,0	-	-	-	-
ІІ	0,8	-	10	-	0,08
ІІІ	0,6	30	90	0,18	0,54
ІV	0,4	25	-	0,10	-
V	0,3	25	-	0,08	-
VІ	0,2	15	-	0,03	-
Несортове	0,1	5	-	0,01	-
Всього	-	100,0	100,0	0,40	0,62

Очевидно, приклади низької ефективності систем управління якістю можуть бути поясненими саме нерозумінням їх суті і недотриманням зазначених умов. Тому, для об’єктивного опису ролі системи управління якістю на підприємстві у забезпечення його ефективності його діяльності необхідне адекватне розуміння яка частина прибутку формується саме за рахунок реалізації такої системи управління, які додаткові витрати при цьому мають місце і яка їхня окупність. У більш широкому контексті висвітлення питання важливим є розуміння того, як у довгостроковій перспективі заходи із підвищення якості можуть загалом забезпечити процес капіталізації діяльності підприємства. Таким чином в основу концепту покладено ідея про розгляд фактору якості як своєрідного капіталоутворюючого активу підприємства, тобто система управління якістю на підприємстві визначається за приростом максимізації доданої вартості у діяльності підприємства. При аналізуванні системи управління якістю на підприємстві важливим уявляється також надання адекватної оцінки її вартості. В основу авторського підходу покладено уявлення про те, що така система являє собою нематеріальний актив підприємства, унікальний за своїм змістом, який приймає безпосередню участь у створенні додаткової вартості насамперед як окремий управлінський фактор, який функціонує за додаткових витрат. Звідси вартість системи управління якістю підприємства запропоновано оцінювати через сукупність додаткових управлінських витрат, використання яких призводить до усталеного збільшення прибутковості основної діяльності підприємства за рахунок підвищення якості продукції. Безпосереднє оцінювання такої вартості можливе двома шляхами: 1) за обрахунками витрат на якість (прямі розрахунки); 2) за різницею між управлінськими витратами даного підприємства і середніми управлінськими витратами на підприємствах типової діяльності у регіоні (опосередковані розрахунки). Маючи дані по витратності системи управління якістю та приросту прибутковості (додаткової вартості) у діяльності підприємства за рахунок підвищення якості, можливо адекватно оцінити результативність (ефективність) системи управління якістю продукції (формула 1.1).

Р_СУЯП = Приріст (дельта) Пр / Витрати на СУЯП*100% (1.1)

де Р_{СУЯП -} результативність СУЯП, % приріст (дельта) Пр – приріст прибутковості діяльності підприємства, грн. Витрати на СУЯП - Витрати на СУЯП, грн..