Лещій О., магістр 6 курсу Харківського інституту банківської справи УБС НБУ

 

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ БАНКІВ В УМОВАХ ДІЇ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ

 

Банківська система України є найбільш інтегрованим у світову економічну систему елементом економіки держави. Значна кількість банків України побудовано з участю іноземних засновників. Зовнішні користувачі зацікавлені в отриманні повної та достовірної інформації, що розкриває фінансовий стан банків, тому саме банківська система України першою із всіх структур перейшла на підготовку фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ). Їх застосування в Україні передбачено Стратегією, яка затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року (№ 911-р.). Однак процес імплементації МСФЗ у вітчизняну систему бухгалтерського обліку, яка відповідає за формування фінансової звітності, в тому числі й у банківський облік, відбувається не завжди кваліфіковано.

Проблемам розробки методології складання фінансової звітності за МСФЗ присвячені наукові праці Ф.Ф. Бутинеця, С. Ф. Голова, Л. Кіндрацької, І.М. Парасій-Вергуненко, Л. П. Снігурською та багатьох інших науковців.

Мета статті – Розглянути особливості складання фінансової звітності банками та систематизувати їх основні види, визначити порядок складання та порядок переведення банківської звітності на міжнародні стандарти фінансової звітності.

Необхідністю входження банківського сектору України до світової економічної спільноти та зростанням уваги потенційних інвесторів до фінансового ринку України була викликана необхідність запровадження МСФЗ у банківському секторі економіки. Не менш важливим фактором даного впровадження є створення передумов для організації внутрішнього і зовнішнього аудиту за міжнародними стандартами.

Основною відмінністю МСФЗ від ПСБО – це увага до деталей. Крім форм фінансової звітності, практично ідентичних вітчизняним, МСФЗ передбачають велику кількість приміток, що детально розкривають суть операцій. Прикладом цього є відсутність в ПСБО звіту, що розкриває інформацію в розрізі сегментів бізнесу, немає вимог про розкриття інформації про суми невикористаних кредитних коштів, про виділення сум, що відносяться до часток участі в спільній діяльності. МСФЗ містять більш докладні вимоги до розкриття інформації про облікову політику.

Але, нажаль, існують певні проблеми впровадження норм МСФЗ такі як: відсутність в Україні відповідної ринкової інфраструктури; неузгодженість та часті зміни окремих законодавчих норм та, що є дуже актуальним у наш час, повільне реформування системи освіти, в тому числі післядипломної для практикуючих бухгалтерів, представників інших професій, які працюють з економічною інформацією (юристів, аналітиків, ризик-менеджерів, розробників програмних продуктів тощо).

Згідно ч. 2 ст. 121 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» складати звітність відповідно до МСФЗ за 2012 р. будуть: публічні і акціонерні товариства, банки, страхові компанії; з 01.01.2013 всі компанії, таких видів діяльності як надання фінансових послуг та недержавне пенсійне забезпечення. А вже з 01.01.2014 відповідно до МСФЗ будуть складати  фінансові звіти всі компанії, що надають допоміжні послуги у сфері фінансового посередництва та страхування.

Фінансова звітність комерційних банків складається із тих самих складових що й фінансова звітність підприємств та організації, але у відповідності до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 [1], елементи фінансової звітності мають іншу назву та інше наповнення. Такі самі форми звітності для банків затверджені Постановою Правління Національного банку України № 373 від 24.10.2011 [2]. Перелік форм звітності за міжнародними стандартами та Постановою НБУ наведено у табл. 1.

 

Таблиця 1

Перелік форм фінансової звітності за МСФЗ та Постановою НБУ

№ з/п

Перелік форм фінансової звітності за МСФЗ

Перелік форм фінансової звітності за Постановою НБУ

1

Звіт про фінансовий стан на кінець періоду

Звіт про фінансовий  стан (Баланс)

2

Звіт про сукупні доходи за період

Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати)

3

Звіт про зміни у власному капіталі за період

Звіт про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал)

4

Звіт про рух грошових коштів за період

Звіт про рух грошових коштів

5

Примітки, що містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення

Примітки до фінансової звітності

 

Як бачимо, фінансова звітність банків у цілому відповідає вимогам МСФЗ, але облік банки ведуть за нормами України і між показниками вітчизняною та міжнародної звітності є розбіжності. Спеціалісти, які аналізували відповідність національних та міжнародних стандартів стверджують, що основні розходження у стандартах стосуються величини капіталу [3]. Так, є банки, у яких це розходження пов’язане з наявністю більших фінансових активів (створення резервів на можливі втрати або на знецінення активів), є банки, у яких, навпаки, за міжнародними стандартами відбувається дооцінка капіталу, наприклад, при застосуванні МСФЗ 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції» [4].

Нажаль, ми маємо визнати низький рівень якості облікової інформації, тому що багато вимог існуючих стандартів сьогодні не виконуються. Тому, можливо, потрібно спочатку виправити помилки в застосуванні П(С)БО, а вже потім зробити вибір стосовно політики за МСФЗ

Крім того, керівництву при переході на МСФЗ обов’язково потрібно розглянути вплив цього процесу на фінансові звіти. Справа в тому, що МСФЗ 1 та інші стандарти міжнародної звітності передбачають вибір альтернатив і керівництво повинно оцінити, які альтернативи краще подадуть достовірність інформації про банківську установу.

МСФЗ відомі у всьому світі як система, заснована на принципах. Такий підхід вимагає професійного судження керівництва щодо вибору методу відображення господарських операцій у фінансових звітах.

Для України може бути характерним такий приклад: як правило наші регулюючі органи вводять доповнюючи роз’яснення до законодавчих актів своїми листами; керівництво банку може прийняти рішення не робити відповідних корегувань  на підставі даних листів у фінансових звітах. Проте, воно має право розкрити таку інформацію і можливо навіть зобов’язано це зробити, тому що може виникнути потенційне зобов’язання у разі програшу справ у суді. Це дуже характерно для України та країн колишнього Радянського Союзу. Звичайно, рішення такого типу безпосередньо виконавець (бухгалтер) прийняти не може, тому ще раз підкреслюємо, що участь керівництва, їх позиція, знання міжнародних стандартів та їх вплив на показники фінансових звітів дуже важлива, щоб ця звітність була достовірною та корисною для всіх користувачів.

У комерційних банків, які повинні готувати фінансову звітність за міжнародними стандартами, виникає дві можливості: або трансформувати вітчизняну звітність (трансформація), або паралельно вести облік за національними та міжнародними стандартами (конверсія).

Як зазначає О. Жогова: процес паралельного обліку вимагає або формування бухгалтерських даних у двох системах фінансової звітності, або конфігурації програмного забезпечення таким чином, щоб воно дозволяло формувати два види звітності: у форматі МСФЗ і П(С)БО. Для трансформації звітності згідно з МСФЗ застосовують вже готову звітність за П(С)БО та аналітичні розшифровки до неї за статтями балансу і звіту про фінансові результати. Вона проводиться шляхом внесення відповідних коригувань та додаткових проводок з метою доведення активів, зобов’язань і капіталу до величини, за якою вони повинні відображатися відповідно до МСФЗ. [5]

Щодо трансформації фінансової звітності у звітність згідно з МСФЗ на наш час не має єдиної методики цього процесу. У різних конкретних випадках на даний процес впливають різні фактори, такі як: особливість організації бухгалтерського обліку, облікова політика, специфіка фінансово-господарської діяльності, наявність фінансових ресурсів і, звісно, кваліфікаційний рівень персоналу у даній сфері. 

Кожний із методів має свої переваги та недоліки. Їх ретельно аналізує К.В. Ілляшенко [4].

Так, на його думку перевагами трансформації є мінімальні зміни у внутрішніх технологіях і участь у процесі достатньо вузького кола фахівців. Позитивним фактором другого є максимальна точність і висока оперативність [4]. Він також відзначає з посиланням на публікацію Грюнинга Х. Вана, що «на сьогоднішній день переважна більшість звітів за МСФЗ створюються у вітчизняних банках методом трансформації за рахунок створення проміжних таблиць і перенесення за певними алгоритмами інформації з оборотно-сальдової відомості та деталізованого звіту про фінансові результати» [4].

Метод конверсії у порівнянні з трансформацією є більш достовірним і оперативним, але вимагає значних ресурсів на його здійснення, пов’язаних із витратами часу та високими вимогами до професійного рівня персоналу. Тому при розгляді переваг та недоліків не враховується ще один фактор, який можна умовно назвати «міцність банку». Для великого банку виділити кошти на організацію роботи паралельної бухгалтерії не представляє великої складності тому вибір варіанту (трансформувати звітність, або вести паралельний облік) може залежить ще і від внутрішніх можливостей банку.

Як відомо, підготовка фінансової звітності – це заключний етап ведення бухгалтерського обліку, тому принципи та методи, що складають облікову політику банку, повинні застосовуватися не лише на етапі складання звітності але й на етапі проведення операцій банком.

 

Висновки.

 Перехід українських банків на ведення обліку та складання звітності за МСФЗ є неминучим етапом в їх діяльності, але здійснювати цей перехід різні банки можуть використовую різні підходи. Для великих банків це може бути метод паралельного ведення обліку за національними та міжнародними стандартами; для малих та середніх банків – більш підходить метод трансформації звітності.

При застосуванні практики складання звітності за МСФЗ користувачі одержують можливість бачити необхідну інформацію щодо подій та операцій, які є важливими для розуміння змін у фінансовому стані банку і здійснення ґрунтовного аналізу, що, в свою чергу, викликає довіру до банківської системи України і збільшення інвестицій в економіку нашої країни.

 

 

Література:

1.     Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=92410&cat_id=92408

2.     Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України. Постанова правління Національного банку України № 373 від 24.10.2011. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z1288-11

3.     Макарович В. К. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку: Навч.-метод. посібн. для самост. вивч. / В. К. Макарович, Н. І. Ценклер. – Ужгород: Ліра, 2006. – 170 с.

4.     Ілляшенко К. В. Особливості складання банківської звітності в умовах трансформації економіки. / Економічні науки. – Серія «Облік і фінанси». – Випуск 7 (25). – Ч. 4. – 2010 р.

5.      Жогова О. Трансформація фінансової звітності згідно з МСФЗ - журнал «Незалежний АУДИТОР» випуск №6  - 2012 р.