Викладач Скуляк В.М.

ПВНЗ «Буковинський університет»

Державне регулювання інформаційно-аналітичного центру по зменшенню ренти за асиметричність інформації на фінансовому ринку

Фінансовий ринок є системою регіональних ринків, де найбільш значимими для забезпечення функціонування та розвитку соціально-економічної системи відповідного рівня є кредитний та інвестиційний сегменти. Тому інформаційне середовище в контексті зменшення асиметрій (транзакційних витрат) доцільно також будувати для обох сегментів окремо, хоча реалізовувати відповідні інституційні форми може одна організація.

Розглянемо спочатку інвестиційний регіональний ринок. Основні інформаційні асиметрії на зазначеному сегменті наведено в таблиці 1.1

Таблиця 1.1

Основні інформаційні асиметрії за участю інвесторів

№	Характеристика взаємодії	Асиметрія
1	2 4, 5 пошук об’єктів інвестицій	1.1.Неподання інформації щодо негативних сторін діяльності суб’єктів господарювання
		1.2.Неповнота інформації щодо об’єктів інвестицій у регіоні
		1.3.Неповнота інформації та некоректність оцінки інвестиційної привабливості регіону
2	4, 5 2 пошук інвестиційних ресурсів	2.1.Неповнота інформації щодо потенційних інвесторів

Джерело: розроблено автором

Під час пошуку інформації щодо об’єктів інвестицій, інвестори, взаємодіючи з власниками потенційних об’єктів – реципієнтів інвестицій (комерційні структури та суб’єкти управління регіоном) з трьома видами асиметрій, які зумовлюють зростання транзакційних витрат.

1. Перша асиметрія (1.1 в табл. 1.1) полягає в тому, що інвестор не отримує всю інформацію, щодо об’єкту інвестицій. Причому не отримує він, як правило, негативну інформацію. Тому в отриманому ним інформаційному масиві частка позитивної інформації буде завищеною. Щоб ліквідувати позитивну інформацію, інвестору необхідно отримати ту частину інформації, яка йому не подана під час відповідної взаємодії. Для цього необхідно залучити сторонні організації – аудиторські чи консалтингові фірми, що, зрозуміло, зумовлює додаткові витрати. В найгіршому випадку здійснивши інвестицію, інвестору, дізнавшись про дійсний стан та перспективи об’єкту інвестицій доведеться виводити інвестицію і шукати інший об’єкт.

2. Друга асиметрія (1.2 в табл. 1.1) полягає в тому, що інвестор не має повної інформації щодо переліку об’єктів інвестицій у регіоні. Можливо і є такі об’єкти, які б задовольнили потреби інвестора, але він про них просто не знає. Отримати відомості про наявність таких об’єктів можна лише організувавши спеціальне дослідження за власні кошти, що є ні чим іншим як зростанням транзакційних витрат.

3. Третя асиметрія (1.3 в табл. 1.1) подібна до першої та другої, але пов’язана з умовами для ведення бізнесу в регіональній соціально-економічній системі. Можливі варіанти: інвестор не має негативної інформації, яка стосується інвестиційної привабливості регіону; доступна для нього інформація видається йому неповною чи некоректною; інформація щодо інвестиційної привабливості регіону взагалі відсутня. В усіх випадках інвестору доведеться організовувати за власні кошти додаткові дослідження, що також спричиняє зростання транзакційних витрат.

Існує інформаційна асиметрія і у зворотній взаємодії – при пошуку потенційних інвесторів, особливо, коли відбувається пошук інвесторів партнерів. Адже підприємству, залучаючи інвестиції, важливим є зберегти профіль діяльності, марку, етику ведення бізнесу, стратегії та ін. Відповідно здійснити це можна, лише коли інвестор буде мати аналогічні наміри, погляди на те, як організовувати і вести бізнес тощо. Ще більше це важливо, якщо підприємство планує реалізувати спільно з інвестором якийсь спільний проект. Інвестор же, маючи кошти і наміри здійснити інвестицію, може також не розкривати всю інформацію щодо своїх дійсних намірів. Пошук такої інформації збільшує транзакційні витрати, але тепер уже з боку реципієнтів інвестицій.

Отже, регіональне інформаційне середовище має включати такі елементи інформаційної інфраструктури, які б ефективно реалізовували інституційні форми інституту оцінки інвестиційної привабливості та, одночасно зменшували б асиметрії відносно неповноти інформації щодо об’єктів інвестицій та інвесторів. На нашу думку, базовим елементом інформаційної інфраструктури інвестиційного сегменту регіональних фінансових ринків доцільно обрати регіональні інформаційно-аналітичні центри, основні напрями яких наведено на рис. 1.2.

Рис.1.2. Основні напрями діяльності регіонального інформаційно-аналітичного центру по зменшенню ренти за асиметричність інформації на інвестиційному ринку регіону

Джерело: розроблено автором

Діяльність регіональних інформаційно-аналітичних центрів дозволить зменшити ренту за асиметричність інформації за основними інформаційними асиметріями інвестиційного сегменту регіонального фінансового ринку (табл. 1.1.).

Такий центр доцільно створити як комунальне підприємство, або ж у формі ТОВ з часткою суб’єктів управління регіону. Діяльність центру базуватиметься на комерційних засадах, але деякі напрями діяльності можуть і повинні фінансуватися за рахунок місцевого бюджету. Зокрема це стосується моніторингу інвестиційної привабливості регіону та розробка за результатами моніторингу рекомендацій суб’єктам управління щодо підвищення інвестиційної привабливості. Внесення до публічних баз даних інвесторів та об’єктів інвестицій доцільно здійснювати на комерційних засадах.

База даних потенційних об’єктів інвестування, хоча і може мати довільний вигляд, проте, на нашу думку, до неї обов’язково потрібно включити ряд показників, які найбільш часто використовуються фахівцями для оцінки інвестиційної привабливості підприємств: оборотність активів, рентабельність акціонерного капіталу, динаміка прибутку [4]. До зазначеного переліку, на нашу думку потрібно додати ще декілька показників: мета пошуку партнера-інвестора, необхідна сума інвестицій, який механізм залучення інвестицій (механізми) планується. Більш поглиблено інвестиційна привабливість об’єкта може бути проаналізована за індивідуальним замовлення на платній основі. В кожному окремому випадку можуть бути поглиблено проаналізовані ті чи інші аспекти діяльності потенційного об’єкта інвестицій.

Література:

1. Волков Д. Информационная асимметрия на внутреннем рынке корпоративных облигаций России / Д. Волков , Д. Ивакин // Рынок ценных бумаг[електронний ресурс] – 2004. – №13 . – режим доступу http://www.old.rcb.ru/Archive/articles.asp?id=4234

2. Гриценко Р. Фінансова привабливість областей України для банківської діяльності / Р. Гриценко // Вісник НБУ. – 2012. - №1. – С.22-25.

3. Кіктенко О.В. Державне регулювання фондового ринку за рахунок ефективності функціонування ринкової інфраструктури / О.В. Кіктенко // Держава та регіони: Серія: Державне управління. - 2011. - № 2. – С. 36-39.

4. Носова О.М. Інвестиційна привабливість підприємства / О.М. Носова // Стратегічні пріоритети . – 2007. – №1(2). – С.120-126.