Экономические науки/ 6.Маркетинг и менеджмент.

 

Лисенко Ю. В.,

студентка IV курсу, бакалавр, спеціальність економіка підприємства

 

Ровенська В.В.,

кандидат економічних наук,

старший викладач кафедри економіки промисловості,
 Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ

 

ОСОБЛИВОСТІ ЧОЛОВІЧОГО ТА
ЖІНОЧОГО СТИЛЮ УПРАВЛІННЯ

 

Розвиток ринкових відносин в Україні не тільки докорінно вплинула на процеси економіки, але й сприяли пом'якшенню консервативних установок щодо багатьох сфер життєдіяльності. Незважаючи на це, уявлення про жіночу ділову активність і підприємництво досі залишаються в межах патріархальної культури, все ще зберігає великий вплив, як в Україні, так і в усьому світі. У нашому суспільстві, як і раніше, керування людьми вважається прерогативою чоловіків. Процес самореалізації та адаптації жінок, у зв'язку з існуючою думкою, значно ускладнюється і тягне за собою кризу соціально-економічних відносин. У нашому суспільстві складається ряд об'єктивних умов, що сприяють різноманітності жіночого амплуа, а саме - розвитку жіночого менеджменту і становленню інституту управлінського лідерства. Все частіше суспільство орієнтується на принципи демократичного управління, віддаючи пріоритет інформаційних технологій. Розвивається сфера послуг, а разом з нею - модель ділових відносин, що відповідає особливості ведення бізнесу жінкою.

Останні роки менеджмент набуває інноваційний характер, орієнтуючись на людину і на соціотехничні фактори, що пояснює популярність унікального жіночого стилю керівництва. Результати досліджень не залишають сумнівів щодо того, що дана модель управління абсолютно адаптована до сучасної бізнес-середовищі і, більш того, є конкурентоспроможною відносно чоловічого стилю керівництва.  В даний час спостерігається тенденція до активного завоювання жінками керівних посад в рамках бізнесу, і, навіть, політики.

Кількість жінок-керівників неухильно зростає серед керівників, топ-менеджерів і директорів малих, середніх і великих підприємств. Однак, проблема гендерної нерівності та дискримінації жінок-керівників існує і потребує поглибленого вивчення.

Соціальний успіх у професійній діяльності жінок-керівників і чоловіків-керівників до теперішнього часу не став предметом цілеспрямованого наукового аналізу. У більшості досліджень розглядаються лише окремі аспекти та елементи даного феномену. Тому концепція соціального успіху у професійній діяльності керівника з позиції гендерного аналізу вимагає подальших теоретичних і емпіричних досліджень. Дана тематика актуалізується і вивчається в роботах Е. Цвяховий, В. Герчикова, А. Журавльова, О. Самарцевой, В. Соболєвої, В. Тюріній, Т. Фоміної, Н. Хащенко, Т. Хохлової, Т. Четверниной, О. Воронина, О. Здравомислова, Т. Кліменкова, М. Малишева, З. Хоткіна. та ряду інших авторів.

Об'єктом дослідження в даній роботі є керівник і стиль його керівництва.

Ціллю дослідження є одержання соціологічного знання про вплив гендерної приналежності на соціальний успіх у професійній діяльності керівника.

На підставі поставлених цілей поставлені наступні завдання:

- характеризувати жінку-керівника;

- знайти відмінності та переваги;

- зробити висновки про переваги того чи іншого стилів;

- виявити взаємозв'язок між соціальним успіхом керівника і його гендерною приналежністю в сучасних умовах;

- виявити причини гендерної нерівності в управлінській сфері як фактор впливу на соціальний успіх керівника.

Розвиток ринкових відносин в Україні не тільки докорінно вплинула на процеси економіки, але і сприяло пом'якшенню консервативних установок щодо багатьох сфер життєдіяльності. Незважаючи на це, уявлення про жіночу ділової активності і підприємництво досі залишаються в межах патріархальної культури, все ще зберігає великий вплив, як в Україні, так і в усьому світі. У нашому суспільстві, як і раніше, управління людьми вважається прерогативою чоловіків. Процес самореалізації та адаптації жінок, у зв'язку з існуючою думкою, значно ускладнюється і тягне за собою кризу соціально-економічних відносин. У нашому суспільстві складається ряд об'єктивних умов, що сприяють різноманітності жіночого амплуа, а саме - розвитку жіночого менеджменту і становленню інституту управлінського лідерства [7].

Все частіше суспільство орієнтується на принципи демократичного управління, віддаючи пріоритет інформаційних технологій. Розвивається сфера послуг, а разом з нею - модель ділових відносин, що відповідає особливості ведення бізнесу жінкою. Останні роки менеджмент набуває інноваційний характер, орієнтуючись на людину і на соціотехничні фактори, що пояснює популярність унікального жіночого стилю керівництва. Результати досліджень не залишають сумнівів щодо того, що дана модель управління абсолютно адаптована до сучасної бізнес-середовищі і, більш того, є конкурентоспроможною відносно чоловічого стилю керівництва.

В даний час спостерігається тенденція до активного завоювання жінками керівних посад в рамках бізнесу, і, навіть, політики. Кількість жінок-керівників неухильно зростає серед керівників, топ-менеджерів і директорів малих, середніх і великих підприємств. Однак, проблема гендерної нерівності та дискримінації жінок-керівників існує і потребує поглибленого вивчення [1].

Порівнюючи особливості жіночого і чоловічого стилів управління, можна говорити про те, що жінка-керівник часто управляє більш успішно, ніж чоловік. Нерідко, результатом управлінської діяльності жінки є, створені на підприємстві, стабільні умови праці для підлеглих, адаптовані до прийнятим у суспільстві нормам.

Для жінки характерний стиль керівництва, орієнтований на стратегії винагороди, тоді як чоловіки віддають перевагу методам примусу та експертного стилю. Однак, як показує практика, найбільш успішним є комбінований стиль керівництва. Успішні менеджери сполучають кращі якості з різних стилів управління, застосування такого комбінованого стилю призводить до формування ефективної стратегії управління [3].

Відмінності між чоловіками і жінками, які займають керівну посаду, спостерігаються на перших етапах оцінки ним своєї ролі в процесі управління. Так, жінки вважають своїм головним завданням - трансформацію особистих цілей підлеглих цілі підприємства. У процесі досягнення мети орієнтуються на свою підвищену інтуїцію, здатність легко встановлювати особистісний контакт, а також на витривалість та вміння багато працювати. Жінка, на відміну від чоловіка, в числі іншого щодня змушена доводити своє право на лідерство, що суттєво зміцнює згодом її позицію. Тоді як чоловік сприймає свою діяльність як низку взаємовигідних угод з партнерами (підлеглими). Оплату праці - як винагороду за виконану роботу. Частіше, ніж жінка, чоловік спирається на власний авторитет. В той час, як жінки-керівники охоче діляться власною владою і будь-якою інформацією, вважаючи, що такий підхід неодмінно створить у колективі атмосферу довіри. Жінки, як правило, відмовляються від привілеїв, які дає їм посаду та повноваження. Применшуючи власну значущість. Основним методом управління жінка-керівник вважає моральну підтримку і будь-якого роду заохочення [4].

Розглянемо основні відмінні характеристики чоловіків і жінок, що займають керівну посаду. (див. табл.1).


Таблиця 1. Гендерні відмінності в управлінській діяльності

Характеристики

Чоловіки

Жінки

Спосіб подолання перешкод

Інтелект, сила

Хитрість, спритність

Орієнтованість на проблеми

Перспективна

Поточна

Спрямованість

На завдання

На міжособові стосунки

Потреба в емоційних стимулах

Знижена

Підвищена

Основа рішень

Розум

Почуття

Характер

Замкнутий

Відкритий

Відношення до зовнішнього світу

Реалістичне

Ідеалізоване

Поведінка

Стримане

Емоційне

Тип мислення

Словестно-логічний

Наочно-дієвий

Об'єкт  уваги

Зміст

Форма

Спостережливість і точність

Знижені

Підвищені

Орієнтованість

Ділова

Особиста

Ставлення до інших

Прямолінійність

Гнучкість

Дія словесного заохочення

Розслаблюючу

Збудливу

Реакція на критику

Агресивна

Спокійна

 

Результатом дослідження є методика, що дозволяє жінці-керівнику успішно керувати співробітниками. В першу чергу, необхідно вибудувати гнучку модель відносин з підлеглими.

Отже:

¾     На момент вступу на посаду, не рекомендується встановлювати для підлеглих занадто жорсткі рамки і правила - на адаптацію працівників до нової форми контролю потрібно не менше місяця;

¾     Застосовуючи на практиці авторитарну модель управління, бажано чергувати дружню манеру поведінки з офіційною;

¾     Не сприймати прагнення підлеглих досягати результату, як даність, а щедро хвалити і заохочувати ініціативу, нові ідеї та працьовитість;

¾     Не уникати будь-яким шляхом конфліктних ситуацій, завжди до кінця розбиратися в суперечливій ситуації. Не використовувати, при цьому, в якості аргументу авторитет і повноваження;

¾     Періодично схвалювати підлеглих, стимулюючи, таким чином, активність. Поетапно давати оцінку роботи співробітників, підтримуючи зворотний зв'язок;

¾     Не скаржитися керівництву на підлеглих;

¾     Визнавати і не боятися того, що підлеглі також прагнуть робити кар'єру;

¾     Не «засувати» останніх, завжди давати можливість підлеглим проявити себе і свої здібності [6].

Не все, однак, протидіє жінці в її бажанні бути директором. Цілий ряд аргументів в суспільній свідомості і бізнес-практиці працює як аргументи «за» жінку-директора. І якщо негативні доводи висловлюються здебільшого кулуарно, то позитивні оцінки можна почути відкрито і у чоловіків-керівників, і від підлеглих жінок-директорів. І ті й інші з задоволенням їх озвучують, звертаючи особливу увагу на три ключові сильні (на їх думку) сторони жіночого характеру та жіночої роботи.

 

Успіх жінки = відкритість + гнучкість +

+ інтуїція + хитрість + емоційність

 

Рис. 1 - Формула успіху жінки-керівника [2].

 

По-перше, це вміння знаходити компроміси, домовлятися, згладжувати гострі кути і домагатися прийняття зважених рішень. Для цього потрібні професіоналізм, вміння спілкуватися з людьми, а в цьому жінки традиційно сильні.

По-друге, це комплексний, «господарський» підхід до даному об'єкту управління, тобто вміння збалансовано підтримувати і розвивати різні сторони бізнесу, не запускаючи якісь ділянки та уникаючи авралів. При цьому стійкість жінок до рутинних, повторюваних операцій робить їх ефективними на керівних посадах.

По-третє, жінки-лідери здатні поєднати раціональний підхід і емоційну складову. Без жінок-директорів реально було б нудно!

І ще один, четвертий дуже важливий фактор: жінки в більшості своїй легше переносять злети і падіння. У критичних ситуаціях вони нерідко виявляються більш стресостійкими, менше рефлектирують з приводу того, що щось не вийшло (з їх вини або через обставини) і більше націлені на пошук нових можливостей. Крім того, при всій своїй емоційності жінки ще й досить раціональні і відповідальні [5].

Жінкою-керівником, звичайно ж може стати не кожна представниця прекрасної статі. Для цього потрібні не аби які сили, певний склад характеру і багато інших якостей, які необхідні, щоб перемогти в жорстокому світі бізнесу. Комусь  ці якості дістаються від природи, комусь доводиться розвивати  їх у собі, а комусь вони і зовсім не потрібні, так як  мета таких жінок це сім'я та дім. У кожної жінки є свій вибір.

Власна справа добре тим, що в ній все залежить тільки від самої жінки, але це ще й постійна напруга і стрес, відповідальність і обов'язок. Тим не менш почуття незалежності та значимість  окупає всі витрати - матеріальні і моральні. Для жінки важливо відчувати свою значимість в цьому світі, а це набагато важливіше, ніж гроші.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.  Хеннинг М. Леди-босс / М. Хеннинг, А. Жарден. М.: Дело, 2001. -213 с.

2.  Беляцкий Н.П. Интеллектуальная техника менеджмента / Учеб. пособие. Мн.: Новое знание, 2001.-320с.

3.  Коробейников А. Жизнь и карьера// Проблемы теории и практики    управления. – 2001. – №6. – С. 77–81.

4.  Ушаков А.Судьбу надо выбирать, а не испытывать // Управление персоналом.-2000.-№5.-С.49-52

5.  Бабаева Л. В., Чирикова А. Е. Деловая сила "слабого пола" // ЭКО. 2005. № 5. – С. 47-52

6.  Абубикирова, Н.И. Что такое тендер? / Н.И. Абубикирова // Общественные науки и современность. 1996. -№ 6. - С. 123 - 126.

7.  Шуман-Вешковецкая, М. Быть женщиной. М.: Книга и бизнес,2004.