Історія/1. Вітчизняна історія

Куканов Владислав

студент І курсу

(науковий керівник – к.і.н. Лановюк Л.П.)

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

Україна (м.Київ)

КОРОТКА ІСТОРІЯ ДАРНИЦІ (м. КИЇВ)

У широкому розумінні Дарницею називають усю лівобережну частину Києва. Неподалік протікає річка Дарниця, вздовж залізниці Київ – Чернігів, і впадає в озеро Нижній Тельбін (поблизу Дніпра). Назва походить від давньоруського «дарнь» («в дар», «в дарунок»). За однією з версій, ця земля за часів Київської Русі була комусь подарована.

Одна з перших згадок про Дарницю датована 1509 р., коли вона перебувала у володінні Києво-Печерського та Микільського монастирів. У Микільській Слободі було знайдено сліди перебування людини на цій території у IV–III тис. до н.е. Микільська Слобода з’явилася у кінці XV ст. Назву отримала від Свято-Нікольського монастиря. У 1910 р. тут нараховувалося 11 881 особа, жилих будинків – 1313, промислових підприємств – 10, магазинів – 26, ресторанів, чайних, лавок – 20. У 1919 р. Слобідка стала окремим київським районом.

У 1765-1769 рр. згадується хутір Дарницький з млином на річці Дарниця. Інтенсивне освоєння Дарниці як житлового та господарського району розпочато в процесі будівництва залізниці Київ – Курськ у 2-й половині XIX ст.

З початку XX ст. до 1923 р. Дарниця була територією Микільсько-Слобідської волості Остерського повіту Чернігівської губернії. З 1923 р. по 1927 р. Дарниця входила до складу Броварського району Київської округи, а з березня 1927 р. безпосередньо підлегла Київській міськраді і входила до складу Петровського (Подільського) району.

Під час Другої світової війни дарницькі селища та промислові підприємства обабіч залізниці були повністю зруйновані. Інтенсивне житлове та промислове будівництво у Дарниці розгорнуто з кінця 1940-х років.

У Дарниці існує озеро Дарницьке, Дарницький бульвар, вулиця Новодарницька. Назву «Дарницький» має ціла низка підприємств, у тому числі шовковий і м’ясокомбінати, «Дарниця» - хімфармоб’єднання, станція метро, залізнична станція (так званий Дарницький вокзал), автостанція, торговельний центр. Назву Дарницьке шосе до 1973 р. мала сучасна вулиця Алма-Атинська, вулиця Дарницька (до 1955 р.) – вулиця Івана Бойка. У 1935 р. було утворено Дарницький район міста Києва, затверджений у сучасних межах у 2002 р.

До 1917 р. на території Дарниці проживало біля 6 тис. осіб, а в 1969 р. населення перевищило 500 тис. осіб. Згідно з Постановою Президії Верховної Ради Української РСР 23 травня 1969 р. було створено Дніпровський район. До складу району входять Стара Дарниця (селище «ДВРЗ») і масиви Соцмісто, Воскресенка; Лівобережний (Микільська Слобідка), Русанівка, Березняки, Райдужний масив; Гідропарк і Труханів острів [3].

Межі Дарницького району були затверджені рішенням Київської міської ради від 27 квітня 2001 р. № 280/1257 «Про межі нових адміністративних районів м. Києва та організаційні заходи по проведенню адміністративно-територіальної реформи» та від 29 листопада 2001 р. № 126/1560 «Про внесення змін та доповнень до рішення Київради від 27.04.01 р. № 280/1257» [1].

Кількість наявного населення Дарницького району, за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р., становить 282,4 тис. осіб, або 10,8% населення міста Києва [2].

У Дарницькому районі міста Києва працюють 35 промислових підприємств. У тому числі по галузям: - 3 підприємства з виробництва будівельних матеріалів; 16 підприємств машинобудування та металообробки; 5 підприємств хімічної промисловості; 5 харчової та 2 підприємства легкої промисловості. Чотири підприємства інших галузей промисловості. Тридцять будівельних організацій формують облік Дарницького району Києва.

У Дарницькому районі міста Києва функціонують 15 підприємств автомобільного транспорту; 7 підприємств залізничного транспорту; 8 трамвайних маршрутів та 15 автобусних; Таксомоторних маршрутів 23 одиниці. На території Дарницького району міста Києва знаходяться 7 станцій Київського метрополітену (Славутич, Осокорки, Позняки, Харківська, Вирлиця, Бориспільська, Червоний хутір). Залізнична станція «Дарниця», 31-н гаражно-будівельний кооператив, 28 стоянок автомобілів. Ємність телефонних станцій становить 98 тисяч телефонних номерів. На території району знаходяться 11 поштових відділень Укрпошта [3].

У Дарницькому районі міста Києва створені всі умови для культурного відпочинку людей. У районі функціонують 12 бібліотек, два будинки культури, 2 кінотеатри, музична та художня школи, школа мистецтв. Працюють культурно-мистецький центр та Парки культури та відпочинку. У 12 бібліотеках району, об'єднаних в Централізовану бібліотечну систему, створені комфортні умови для 47 тис. читачів [2].

Дарницький район сьогодні – це 16 відсотків загальної площі Києва. Розташований на мальовничій території Лівобережжя, він став провідним індустріальним, науковим і культурним осередком столиці України з розвиненою соціальною інфраструктурою, транспортом і місцями відпочинку.

Література :

1. Офіційний сайт Дарницького району міста Києва // www.wikipedia.ua.

2. Інформаційний сайт громади Дарницького району // www.wikipedia.ua.

3. Інформаційний сайт і каталог Дарницького району // www.wikipedia.ua.