Історія/1. Вітчизняна історія

Фертюк Віталій

Студент І курсу

(науковий керівник – к.і.н. Лановюк Л.П.)

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

Україна (м.Київ)

ІСТОРІЯ МІСТА ТЕТІЇВ

Тетіївщина – мальовнича, з прадавньою історією земля – справжня перлина Київщини, що розташована в південно-західній її частині. У вересні 2011 р. місто перегорнуло ще одну сторінку свого літопису: Тетієву виповнилось 497 років.

Датою заснування прийнято вважати 1514 р. – рік першої писемної згадки про Тетіїв як про центр навколишніх земель. В історії існує ще одна дата - за Магдебурзьким правом статус міста Тетієву було надано у 1606 р., тобто 405 років тому. У XII ст. Тетіїв не раз зазнавав нападів кочівників, а пізніше був повністю зруйнований монголо-татарами. Наприкінці XVI ст. та в першій половині XVII ст. біля містечка виникли села Слобода, Плоханівка, Снігурівка, що й нині входять до Тетієва. Так він став центром значного староства та великого магнатського землеволодіння. Тетіївці брали активну участь у визвольній війні 1648-1657 рр. Під час походу на Волинь тут зупинявся Богдан Хмельницький. Згодом Тетіїв став одним із центрів гайдамацького руху. Загін козаків на чолі з козаком Серединенком 19 липня 1768 р. вигнав з міста шляхту, а здобуте майно роздав біднякам. Тут утворилися повстанські підрозділи, які кілька разів виганяли польських гнобителів з Тетієва. Свого часу Тетіївщина тяжко пережила голодомор 1932-1933 рр., коли вимерло 27 відсотків населення, а по місту Тетієву ця цифра сягнула 37 відсотків. Згодом і Велика Вітчизняна війна обпалила цю землю [1].

У всі часи найбільшим багатством держави були її люди. Ця земля виростила відомого українського поета і державного діяча І. Драча, письменників В. Жураківського і В. Герасимчука, художника В. Роголя, майстра образотворчого мистецтва, автора понад 300 живописних і графічних творів С. Яремича, народну артистку України Л. Мацієвську-Моринець. Життя продовжується. І ще багато талановитих людей народить цей благодатний край.

Гордістю міста є його інтелектуальна еліта. У Тетієві функціонує 4 загальноосвітні школи та НВК (природничо-математичний ліцей), ПТУ № 8, спортивна школа, спеціальна школа для дітей з особливими потребами, районний Центр позашкільної освіти, Тетіївський дитячий будинок, в яких працюють прекрасні педагоги та фахівці, вихованці яких стають переможцями районних та призерами обласних мистецьких, інтелектуальних, творчих конкурсів, олімпіад, конкурсів МАН [3].

До туристичних об’єктів міста відносяться:

· Каплиця Свейковських (пол. Kaplica Swieykowskich) – пам'ятка архітектури національного значення початку XIX ст., побудована в античному стилі. Усипальниця родини Свейковських. Каплиця – це все, що залишилося від тетіївського костьолу святого Яна Непомука, змурованого у 20-х роках XIX ст. на місці давнього дерев'яного. Перед входом – чотириколонний іонічний портик з написом польською «Tym ktorzy zmartwychwstana» («Тим, хто постане з мертвих») та трикутним фронтоном із хрестом. Над кованими дверима – герб та польськомовний напис «Гроби родини Свейковських».

· Церква Архістратига Михаїла села Росішки збудована з дерева у 1905 р. архітектором Юргенсом на місці давнішої. Пам'ятка архітектури національного значення.

· Успенська церква села П'ятигори збудована у 1821 р. Пам'ятка архітектури національного значення.

· Покровська церква і дзвіниця були збудовані у 1825 р. У другій половині ХІХ ст. до церкви були зроблені прибудови. Пам'ятка архітектури національного значення у селі Скибенці.

Курган Слави героям Другої Вітчизняної війни та шлях до нього, який налічує 145 сходинок [2].

Тетіїв сьогодні – це сучасне місто, зі своїм неповторним економічним, культурно-мистецьким, людським потенціалом, розвиненою інфраструктурою.

Історія міста – складна та багатогранна. Чого тільки не зазнала ця багатостраждальна земля: і розквіту, й занепаду, і розорення, й відродження… Війни, революції, голод, репресії, диктатури нищили людей, розлучали з батьківщиною, впливали на самобутню культуру місцевості.

Сьогодні Тетіїв постає перед нами у всій своїй красі, впевнено дивиться у своє майбутнє. Але майбуття, як ми вже не раз переконувались, тісно пов’язане з минулим, а минуле – з людьми, котрі вписали свої біографії в літопис рідного міста. Цей літопис свідчить і про те, наскільки далекоглядними і мудрими, талановитими і працьовитими були наші пращури, яким сильним було прагнення до волі, і якою великою – любов до життя.

Література:

1. Васильченко Ф. Нариси з історії міста Тетієва і Тетіївського району. – Тетіїв, 1981.

2. Вістяк В. Рідний край – Тетіївщина. – Тетіїв, 1993.

3. Лях О. Тетіїв і Тетіївщина, погляд в історію. – Тетіїв, 2004.