Історія/1. Вітчизняна історія

К. іст. н. Мартинюк Я.М.

Луцький національний технічний університет, Україна

Магістрат як орган міського самоврядування

на Волині у міжвоєнний період

Однією із найважливіших інституцій міського самоврядування Волинського воєводства у міжвоєнний перод (1921-1939 рр.) був магістрат, до складу якого входили бургомістр, його заступники і лавники. Міська рада визначала кількість лавників таким чином, щоб вона не перевищувала 10 відсотків кількості радників. Рішення міської ради стосовно складу магістрату вимагало обов’язкового затвердження відповідних адміністративних установ [1, 17].

Члени магістрату отримували постійну платню за рахунок міських коштів. Її розміри визначались міською радою. Термін перебування членів магістрату на посадах був три роки.

Від президії магістрату, тобто бургомістра та його заступників, вимагалось обов’язкове знання польської мови. Законодавством міські установи зобов’язувалися вести документацію, спілкуватися між собою, з урядом та приватними особами лише польською мовою, однак із спеціальним застереженням про те, що “мова місцевого населення має рівні права з державною мовою [2, 131]”.

До обсягу діяльності магістрату як керівного і виконавчого органу міської гміни належали: втілення в життя рішень міської ради; здійснення контролю над її прибутками та видатками; розподіл гмінних податків і повинностей відповідно до статутів, розпоряджень та рішень міської ради; створення проектів бюджету та подання їх в означений термін на розгляд міської ради [2, 130].

Окрім переліченого вище, магістрату надавалось право на власний розсуд розпоряджатись майном міста та проводити його систематичну інвентаризацію, а також виступати від імені міста в суді [1, 12]. Однак функціонування цієї самоврядної інституції з досить широкою компетенцією проходило під постійним контролем вищестоящих структур. Магістрат зобов’язаний був систематично звітуватись міській раді про свою діяльність і діяльність підлеглих йому установ.

Бургомістр як керівник магістрату у надзвичайних випадках виконував усі функції, що належали цій самоуправі. Самостійно прийняті ним рішення обов’язково затверджувались на найближчому засіданні магістрату. Якщо ж бургомістр тимчасово не міг виконувати свою роботу, всі його права переходили до заступника. Розподіл функцій між членами магістрату окреслював спеціальний регулямін, однак бургомістр мав право призначати працівників та накладати на них дисциплінарні покарання. Рішення магістрату приймалися більшістю голосів і подавались до відома міської ради. У свою чергу, магістрат протягом двох тижнів міг призупинити чи припинити до нового розгляду ті ухвали міської ради, які перевищували її компетенцію, а також виконання яких могло принести шкоду місту. Аналогічними правами володів і бургомістр стосовно рішень магістрату [3, 130].

Становлення складного організму міського самоврядування було поступовим та довготривалим процесом. До часу остаточного визначення його правових засад на території Волинського воєводства спеціальною інструкцією від 21 травня 1921 р. створювались громадські господарчі комітети, котрі покликані були координувати роботу міських самоуправ [4]. Вони складались з членів магістрату, а також осіб, запрошених до комітету воєводою. Міські громадські господарчі комітети були одночасно рекомендаційними та контролюючими органами. В інструкції містився чіткий перелік справ, які належали до їх компетенції, а саме: затвердження правил внутрішнього розпорядку та статутів спеціальних комісій; подання на розгляд державної адміністрації пропозицій стосовно змін кордонів міської гміни; затвердження планів забудови гміни та змін у цих планах; ведення будівництва на території міста; встановлення натуральних податків і заміна їх грошовими; відміна податків та поборів, сплачуваних на користь гміни; визначення тарифів за користування дорогами і такс на різні форми обслуговування [4, 10]. Як правило, засідання громадських господарчих комітетів відбувались двічі на місяць. Скликав та головував на них один із членів комітету, який спеціально обирався комітетом та затверджувався воєводою. Порядок денний визначався головою і повідомлявся членам комітету за 2 дні до засідання. За винятком виборів та рішень в особистих справах, голосування проводилось відкрите. У засіданнях комітету мали право брати участь працівники магістрату, але лише з дорадчим голосом.

Незважаючи на задекларовані досить широкі повноваження, за діяльністю органів міського самоврядування здійснювався ретельний нагляд державною адміністрацією ІІ Речіпосполитої. Особливо строго контролювався міський бюджет та фінанси. Якщо міські самоуправи не виконували свої обов’язки в межах бюджету чи виконували їх неналежним чином, наглядова влада видавала відповідні розпорядження щодо джерел фінансування потреб міста. Державна адміністрація мала право особисто чи через своїх представників здійснювати ревізії документації та фінансів міських самоуправ, що значно обмежувало їх самостійність у здійсненні своїх функцій.

Література:

1. Державний архів Волинської області (далі – ДАВО). – Ф.46. – Оп.1. – Спр.920.

2. Dziennik Urzędowy Zarządu Cywilnego Ziem Wschodnich. – 1919. – №12. – Poz.99.

3. ДАВО. – Ф.46. – Оп.1. – Спр.1150.

4. Dziennik Urzędowy Województwa Wołyńskiego. – 1921. – №2.