Стасів Н.І.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка,

Львівська область, Україна

Шляхи формування пошуково-дослідницьких умінь майбутніх вчителів початкових класів під час вивчення математики

Згідно з «Національною доктриною розвитку освіти» стратегічним напрямком реформування школи ХХІ сторіччя в Україні є «переосмислення усіх факторів, від яких залежить якість навчально-виховного процесу, змісту, методів, форм навчання і виховання, системи контролю і оцінювання, взаємної відповідальності учасників навчально-виховного процесу» . Тому серед важливих завдань, що стоять нині перед початковою школою, є розвиток теоретичних і практичних умінь, навчання вмінням і навичкам дослідницького пошуку, опанування школярами основ природничо-наукового світогляду за допомогою активних методів навчання, що дозволяють використовувати всі рівні засвоєння знань: від звичайного відтворення до творчо-пошукової діяльності.

Особливість професійної підготовки майбутнього вчителя до організації пошуково-дослідницької діяльності молодших школярів полягає в тому, що він не тільки повинен уміти організовувати навчально-дослідницьку діяльність учнів, але й сам досконало володіти методами наукового дослідження (уміти формулювати проблему, завдання, питання; розробити гіпотезу, визначити схему експерименту, знайти чинники, шляхи й засоби наукового аналізу тощо).

Нові програми з математики, новий зміст математичної освіти вимагають удосконалення методів та форм організації навчального процесу.

Щоб залучити студентів – майбутніх вчителів початкових класів до активної пізнавальної діяльності, викладач повинен таким чином організувати свою роботу, щоб в них виникло бажання діяти і вносити нове у свій досвід. Якнайкраще активну пізнавальну діяльність студентів забезпечують проблемно-пошукові методи навчання. Науковці виділяють такі проблемно-пошукові методи навчання математики:

– інформаційно-проблемний виклад знань;

– частково-пошуковий;

– дослідницький.

Проблемне пояснення полягає в тому, що викладач сам ставить проблему й сам її розв’язує. Студентам пропонується зразок, пояснюється хід думки. Вони стежать за логікою наукового мислення, засвоюють окремі етапи або цілісний зв’язок. Цей метод доцільно використовувати, коли в студентів немає базових знань, обирається переважно тоді, коли часу для вивчення теми мало, а навчальний матеріал складний, малодоступний для самостійного дослідження.

Частково-пошуковий метод характеризується тим, що формулювання проблеми належить викладачеві, а студенти беруть участь у розв’язанні окремих ланок, вчаться використовувати запропоновані методи, набувають досвіду пошукової діяльності. Цей метод доцільно використовувати, коли в них є певні знання, база для спілкування й доведення власної думки. Реалізується в евристичних або евристично-дедуктивних бесідах, проблемно-пошукових практичних роботах. Під час таких бесід викладач ставить послідовні та взаємопов’язані запитання, які ведуть до висунення гіпотези намагання довести її справедливість. Практичні роботи використовують у тому випадку, коли студенти можуть самостійно виконати такі види дій, що приведуть до засвоєння нових знань. За повною і точною інструкцією студент виконує декілька завдань: визначає мету, виділяє невідоме, зосереджує увагу на головному, установлює послідовність дій, контролює їх.

Дослідницький метод передбачає повністю самостійне виконання завдань студентами.

Педагог, який керуватиме дослідницькою практикою дітей, повинен:

- знаходити й ставити перед учнями реальні навчально-дослідницькі завдання в зрозумілій для дітей формі;

- уміти захопити учнів дидактично цінною проблемою, зробивши її проблемою самих дітей;

- бути терплячим до помилок, які допускають діти у спробах знайти власне рішення. Пропонувати свою допомогу або адресувати школярів до потрібних джерел інформації тільки в тих випадках, коли учень починає відчувати безнадійність свого пошуку;

- організовувати заходи для проведення спостережень, експериментів і різноманітних досліджень;

- надавати можливість для регулярних звітів творчих груп і обміну думками в ході відкритих загальних обговорень;

- заохочувати й усіляко розвивати критичне ставлення до дослідницьких процедур;

- уважно стежити за динамікою дитячих інтересів до досліджуваної проблеми; уміти закінчити дослідження й роботу з обговорення рішень до того, як діти втратять інтерес до проблеми;

- бути гнучким і при збереженні високої мотивації дозволяти окремим учням продовжувати працювати над проблемою добровільно, поки інші учні вишукують шляхи підходу до нової проблеми .

Дослідницька діяльність учнів може бути успішною в тому випадку, якщо вона буде будуватися на наступних принципах: доступності; природності; свідомості; самодіяльності. Одним із головних принципів дослідницької діяльності учнів є принцип самодіяльності.

Із сказаного вище можна зробити висновок, що пошуково-дослідницькі уміння майбутніх вчителів початкових класів мають стати предметом вивчення й ефективним засобом навчання, що сприяють розвитку мислення, творчої активності та пізнавальної самостійності, а в кінцевому результаті – сприяють підвищенню якості математичної освіти й інтелектуального розвитку учнів.