Педагогические науки/ 5. Современные методы преподавания

К.п.н. Саєнко Н.С.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут», Україна

Побудова навчального процесу з іноземної мови на принципах розвиваючого навчання

Соціальне замовлення на підготовку у вищий технічній школі високо розвинутої полікультурної особистості, здатної до міжкультурної комунікації висуває перед науковцями завдання переосмислення концептуальних положень іншомовної освіти майбутніх інженерів з позицій розвиваючого навчання. Розвиток, навчання і виховання розглядаються як діалектичні складові єдиного процесу, при цьому навчання виступає провідною рушійною силою психічного розвитку студента, подальшого розвитку мислення, уваги, пам’яті та інших здібностей. В той же час одним з результатів такого розвитку стає глибоке засвоєння знань. Структурно розвиваюче навчання можна представити як послідовність предметних задач, в якій кожен наступний рівень є логічним проте значно ускладненим продовженням попереднього. Високий ступінь ускладненості задачі створює потребу в оволодінні спеціальними знаннями і навичками, пошуку нової схеми рішення, нових способів дії. Актуальними стають технології технічної творчості, рішення винахідницьких задач, побудованих не на традиційній послідовності предметів і розділів, а на виділенні і об’єднанні вузлових питань, які вирішуються за допомогою прийомів типу «мозковий штурм», оскільки основою розвиваючого навчання є орієнтація навчального процесу на потенційні можливості студентів та на їх реалізацію. Технологічно даний тип навчання характеризується самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студента, базованою на його здатності регулювати свої дії під час навчання відповідно до усвідомленої мети навчання.

Участь в навчальному процесі ще не є повноцінна навчальна діяльність. Усвідомлення необхідності навчання та зростання мотивації лежать в основі підвищення потреби вчитися. В ході опанування навчальними діями у студентів формується вміння учіння. Потреба і вміння учіння є характеристиками студента як суб’єкта діяльності з навчання. Відповідно, сама сутність типу навчання іноземної мови, яке визначається як розвиваюче, зведена до того, що студент одночасно із засвоюванням конкретних знань, формуванням іншомовних навичок і вмінь оволодіває способами дії, навчається конструювати і керувати своєю навчальною діяльністю.

Під керівництвом Л.В. Занкова, одного із засновників теорії розвиваючого навчання в радянській науці, було запропоновано дидактичну систему на основі взаємопов’язаних принципів. Розроблені для молодшої школи такі дидактичні принципи мають універсальний характер для всіх етапів та форм навчання, в тому числі для навчання іноземних мов студентів технічних спеціальностей, оскільки виконують регулюючу роль в системі розвиваючого навчання. Системоутворюючими принципами виступають:

1. Навчання на високому рівні труднощів. Це означає, що труднощі мають бути за межами зони актуального розвитку і актуальних можливостей студента. Рішення задач такого ступеня складності потребує розвитку здібностей і самостійності. Необхідність вирішення таких задач в ході навчання виступає фактором зовнішньої мотивації, яка під час формування нових способів дії трансформується у внутрішню мотивацію до саморозвитку.

2. Першочергова або провідна роль теоретичних знань.

3. Усвідомлення студентами процесу учіння. У навчанні іноземних мов студентів технічних спеціальностей ці два принципи (2 і 3) тісно пов’язані. Курс іноземної мови професійного спрямування націлений на практичне оволодіння іншомовним мовленням, оскільки типовими програмами професійно-орієнтована міжкультурна комунікативна компетентність визначається як обов’язковий складник фахової діяльнісної компетентності. Іншомовні навички і вміння необхідні майбутньому інженеру для здійснення продуктивної діяльності в професійній, академічній, побутовій та інших сферах. Однак студент має усвідомлювати, що практичне оволодіння мовою будується на теоретичних засадах: теоретичні аспекти філології, теорія мовної комунікації та ін. І хоча теоретичні аспекти не входять в програму навчання, ознайомлення з іноземною мовою як системою дає можливість структурно уявляти місце і значення кожного елемента, що полегшує засвоєння. Провідна роль теоретичних знань є особливо важливою для вищої технічної школи, оскільки переважна більшість студентів має логіко-математичний інтелект, який характеризується: а) абстрактним і логічним типом мислення; б) понятійним і комплексним характером мислення; в) структурним, алгоритмічним стилем мислення.

4. Високий темп засвоєння матеріалу. Даний принцип співпадає з вимогами до дисципліни «Іноземна мова професійного спрямування», що особливо проявляється у визначенні змісту навчання. Текстовим наповненням завдань з формування чотирьох видів мовленнєвої діяльності (читання, аудіювання, говоріння, письма) виступає іншомовний матеріал, узгоджений за змістом і темпом подачі з фаховим матеріалом базових теоретичних курсів із спеціальності, який студенти засвоюють рідною мовою. Це дає змогу уникнути протиріччя між думкою Л.В.Занкова, який не вважав повторення «головним освітнім компонентом» і дослідженнями з методики навчання іноземних мов, в яких не тільки обґрунтовується необхідність багаторазового повторення для засвоєння навчального матеріалу, а й наводяться експериментально доведені дані, наприклад, про різну кількість обов’язкових повторень в процесі опанування лексичним матеріалом для активного і пасивного володіння. В такий спосіб реалізується подвійне завдання іншомовної освіти майбутніх інженерів: підготовка до міжкультурної комунікації іноземною мовою і повторення, закріплення й поглиблення фахових знань обраної спеціальності засобами іноземної мови на мовному занятті з високим темпом та високою щільністю представлення навчального матеріалу.

5. Систематична робота над розвитком всіх студентів. Можливість посилення індивідуалізації навчання іноземних мов в численній групі студентів збільшується за рахунок широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Застосування мультимедійних засобів навчання під час аудиторного заняття, елементів дистанційного навчання під час самостійної роботи із зворотнім зв’язком дозволяє планувати, враховувати і систематично відслідковувати траєкторії навчання і особистісного розвитку всіх студентів незалежно від кількісного наповнення групи.

Побудова навчального процесу з іноземної мови на основі наведених дидактичних принципів значно зміцнює розвиваючий потенціал іншомовної освіти у вищих технічних навчальних закладах.