Табунщик А. Є., Полякова А. В. канд. техн. наук

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Підвищення мотивації студентів

Під час величезного обсягу інформації, які надають джерела як медіа, інтернет, соціальні мережі, дуже складно мотивувати студента до навчання, систематичної роботи, мотивації шукати нову інформацію та ефективно використовувати її у процесі навчання і життя.

Мета роботи: удосконалення мотивації студента, щоб його навчання принесло бажані ефекти і користь.

Мотивація навчання - це загальна назва для процесів, методів, засобів спонукання учнів до продуктивної пізнавальної діяльності, до активного освоєння змісту освіти.

При аналізі мотивації стоїть складне завдання визначення не тільки головного мотиву, але і обліку всієї структури мотиваційної сфери людини. Мотиваційна сфера або мотивація в широкому розумінні слова з цієї точки зору розуміється як стрижень особистості, до якого «стягуються» такі її властивості, як спрямованість, установки, соціальні очікування, емоції, вольові якості та інші соціально-психологічні характеристики.

Навчальна діяльність студентів збуджується ієрархією мотивів, в якій домінуючими можуть бути або внутрішні мотиви, пов'язані із змістом цієї діяльності і її виконанням, або широкі соціальні мотиви, пов'язані з потребою студента зайняти певну позицію в системі суспільних відносин.

При цьому з віком відбувається розвиток співвідношення взаємодіючих потреб і мотивів, зміна провідних домінуючих потреб і своєрідною їх ієрархією.

Мотивація навчання складається з ряду постійно змінних потреб і мотивів, які вступають в нові відносини один з одним для спонукання (потреби і сенс вчення для учнів, його мотиви, цілі, емоції, інтереси).

Так наприклад, у студентів першого курсу спостерігається ідеалізоване бачення майбутньої професії, а тому всі мотиви обумовлені високим рівнем показників професійних цінностей.

Студенти другого і третього курсів значно знижується інтенсивність мотивації навчання та може настати розчарування в навчанні та в виборі професії.

Четвертий і п’ятий курс характеризується чітким усвідомленням та інтеграцією всіх мотивів в єдину цілісну систему, що впливає на результативність навчальної роботи.

Мотиви і мотивація є рушійною силою процесу навчання і засвоєння інформації та матеріалу. Саме мотивація, як основний засіб, дає можливість підвищити рівень зацікавленості студентів до навчального процессу та дозволяє підвищити їх особистий, науковий, творчий потенціал. Вона провокує людину долати, виникаючі по ходу в процессі навчання різні труднощі, почуття нудьги чи втоми. Без мотивації сама задача навчання втрачає сенс.

Сучасність об'єктивно вимагає зміни ролі і місця викладача в навчальному процесі. Студент повинен бути дійовою особою, а викладач – лише допомагати у навчанні і розвитку особистих здібностей студентів. 

Необхідна умова для створення у студентів інтересу до навчання і до самої навчальної діяльності - можливість проявити в навчанні розумову самостійність і ініціативність. Чим активніше методи навчання, тим легше зацікавити ними студентів.

Основний засіб виховання стійкого інтересу до навчання - використання таких питань і завдань, вирішення яких вимагає від учнів активної пошукової діяльності.

Велику роль у формуванні інтересу до навчання відіграє створення проблемної ситуації, зіткнення студентів з труднощами, які вони не можуть вирішити за допомогою наявного у них запасу знань; стикаючись з труднощами, вони переконуються в необхідності отримання нових знань або застосування старих в новій ситуації. Цікава тільки та робота, яка вимагає постійної напруги.

Навчально-виховний процес повинен базуватися на психолого-педагогічному проектуванні розвитку кожного студента, на суб'єктно-суб'єктних відносинах учасників навчання. Максимальна орієнтація на формування самодостатньої особистості необхідна для компетентнісного навчально-виховного процесу. Для цього в минулому потрібно залишити авторитарну педагогіку, суб'єкт-об'єктний тип взаємовідносин між студентом і викладачем.

Головним у роботі викладача є не стільки здатність передати знання з певного предмету і навіть не роль вихователя, скільки здатність розкрити можливості студента, сформувати прагнення до саморозвитку.

В даний час перед викладачами вузів стоїть завдання щодо створення таких умов, за яких студенти за короткі терміни могли б засвоювати максимально можливу кількість інформації разом із набуттям навичок їх практичного застосування.

Особливу роль при виникненні мотивації грає інтерес і збудження інтересу до улюбленої галузі дослідження, навчання. Проте, відповідальність за фоомування мотивації студентів до навчання і її підвищення належить не тільки викладачам і родині, а перед усім це завдання самого студента.

Тому, він має розробити для себе стратегію самомотивації, яка повинна включати: саме мотиви навчання, структурування занять, поступовість засвоєння знань, постійне розширення та доповнення вже існуючих знань, новою інформацією.

Ступінь мотивації студентів до навчання та їх прагнення - це дзеркало суспільства. Адже саме молоді та ініціативні люди є головним потенціалом, основою стабільного розвитку економіки нашої країни, основною рушійною силою в сучасному і нестабільному світі.