Филологические науки/6. Язык, речь, речевая коммуникация

Скібіцька Т.В.

Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника

Особливості структури тексту ділового листа

Структура тексту, а також його організація як повідомлення, сформованого з певним наміром і для досягнення певної мети, передбачає не лише чітке розуміння завдань комунікації, але й використання спеціальних прийомів та методів зазначеної організації. Текст як певний спосіб організації значень і структурування змістової інформації, привертав і продовжує привертати до себе увагу не лише лінгвістів, але й також психологів, соціальних психологів, соціологів. Серед вітчизняних лінгвістів лінгвістичну та змістову структуру тексту досліджували Реферовська Є. А., Черняховська Л. А. [3; 4] та багато інших. Однак тексти ділових листів не отримали достатнього висвітлення, тому в цій статті ми намагаємося дослідити структуру тексту ділового листа з урахуванням комунікативного наміру адресанта.

Тексти ділових листів характеризуються монотематичною структурою, наявністю обов’язкових реквізитів, а також лексикою, спрямованою на досягнення та розвиток професійної й надійної співпраці. Комунікативний зв’язок установлюється відповідно до комунікативного наміру адресанта, який проявляється в тексті листа. Цей намір є психологічним за своєю природою і з цієї точки зору текст може розглядатися як засіб матеріалізації ідеального змісту комунікативного наміру адресанта. Досягнення комунікативної мети тексту залежить, у першу чергу, від висловленого в тексті комунікативного наміру адресанта та від ступеню розуміння тексту адресатом. Комунікативний намір адресанта, суть якого повинен зрозуміти адресат, реалізується через мовну функцію впливу, яка об’єднує в мовленнєвому акті психологічні установки адресанта і адресата. Функція впливу, яка здійснюється текстом у процесі мовленнєвої комунікації, виводить зміст мовленнєвого акту із словесно-понятійної сфери в сферу немовленнєвої взаємодії комунікантів. Саме ця функція тексту в мовленнєвому акті слугує основою розгляду його в прагматиці.

В усіх структурних частинах ділового листа, особливо в його основній (змістовній) частині, знаходить відображення специфіка спілкування двох комунікантів. Оскільки контакт між учасниками ділового листування відбувається не безпосередньо, а дистантно в часі і просторі, ця дистантність, а також письмова форма спілкування диктують вибір певних мовних засобів, які відрізняються від засобів усного мовленнєвого етикету. Дистантність співрозмовників у просторі виключає міміку, жести, інтонацію, можливість перепитування, ситуативну підкріпленість, тому передбачає (на відміну від усного мовленнєвого етикету) повноту конструкцій, розгорненість, послідовність викладу, тобто ті особливості, які є характерними для монологічного мовлення. Але лист не можна назвати монологом у повному значенні, оскільки наявність конкретного адресата і передбачення його відповіді спричиняє використання діалогічних форм спілкування (звертання, прощання). Дистантність співрозмовників у часі спричиняє необхідність нагадування адресату про питання, поставлені в його листі, повернення до тем, які раніше називалися.

Структура тексту ділового листа може розглядатися незалежно від основної тематичної структури, тобто як „послідовність функціонально обумовлених частин тексту” [7, 92]. Це підтверджується тим, що в тексті ділового листа можуть співіснувати декілька комунікативних намірів, які підпорядковуються загальному характеру всього тексту. Але не можна ототожнювати комунікативний намір із функцією тексту, оскільки остання є значно ширшою за своєю природою і, в цілому, показує роль тексту в комунікації.

Структура тексту, відбір мовних засобів та тема ділового листа багато в чому визначаються мовною особистістю адресанта та його системою цінностей. Тексти можна розділити на пропозиційні, які орієнтуються на констатацію подій і фактів, та ілокутивні, призначенням яких є передача ставлення мовця до подій та фактів [1, 17]. Ядром діяльної структури тексту є мовленнєві акти, які оцінюються за ступенем ілокутивної сили висловлювання. Обидва аспекти прагматичного комплексу тісно пов’язані між собою тим, що за допомогою ілокутивних актів передається інформація, а інформація відображає характер ілокутивної функції.

Ілокутивні акти проявляються, в першу чергу, через „пропозиційні відносини у тексті” [5, 42]. Сучасна логіка, а за нею і лінгвістика часто використовують поняття “пропозиції”. Обговорюючи роль цього поняття в логічних побудовах, У. Куайн відзначав, зокрема, що цей термін стосується необхідної в логічних операціях семантичної константи, позначаючи те спільне, що існує між реченням та його перекладами на інші мови або його внутрішніми мовними перифразами [6, 201].

Застосовуючи у цій роботі поняття „пропозиція”, ми дотримуємося визначення Ю. В. Попова: „Пропозицією є логічна форма одиниці змісту, яка фіксує зв’язок ознаки (предикату) з її носієм (аргументом); на рівні допрагматичної організації висловлювання компоненти логічних пропозицій (терми) наділяються певними семантично-синтаксичними функціями, внаслідок чого виникають семантичні пропозиції” [2, 187].

Модель реалізації комунікативного наміру адресанта відображає комунікативну природу тексту. При вивченні тексту ділового листа саме лише дослідження екстралінгвістичних та лінгвістичних ознак текстуальності не є достатнім, оскільки без адресата нема функціонуючого тексту. „Оживлення” тексту відбувається лише при зустрічі його з реципієнтом, що не можна не враховувати при дослідженні прояву комунікативності та експресивності в категорійних ознаках тексту.

Таким чином, варіативність ділових листів не може бути значною, вони характеризуються однотипною будовою. У процесі написання діловий лист проходить три фази: планування, реалізація комунікативного наміру лінгвістичними засобами та співставлення і корекція реалізації відповідно до комунікативного наміру адресанта. Його мовленнєва реалізація здійснюється за допомогою перформативного або апеляційного висловлювання, яке залежить від ініціального моменту. Можна констатувати, що текстотворення в рамках ділового листа не є для адресанта ні складною, ні трудомісткою діяльністю. Ця діяльність розвивається у площині відтворення норм офіційно-ділового спілкування у формі ділового листа.

ЛІТЕРАТУРА

1. Новичкова Р.Н. Тексты воздействия в современном немецком языке. – Харьков: Основа, 1987. – 111 с.

2. Попов Ю.В., Трегубович Т.П. Текст: структура и семантика. – Минск: Высшая школа, 2004. – 189 с.

3. Реферовская Е. А. Лингвистические исследования структуры текста. – Л.: Наука, 1983. – 215 c.

4. Черняховская Л. А. Смысловая структура текста и ее границы. // Вопр. языкознания. – 1983. – № 6. – С. 117-127.

5. Dijk T., van. Text and Discourse. – London, 2006. – 272 p.

6. Quine W.O. Word and object. – N.Y., 2003. – 206 p.

7. Rust A. Zur Makrostruktur im Fachtext – dargestellt am Beispiel russisch- und deutschsprachiger Fachtexte der Pedagogik // Wissenschaftliche Zeitschrift der PH. – Zwickau, 1988. – S. 91-96.