Волинець Юлія Вікторівна

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Питання походження Богдана Хмельницького: французька версія

Постать Богдана Хмельницького є однією з найбільш дискусійних постатей в українській та світовій історії. Варіативні характеристики цієї харизматичної особистості зустрічаємо на сторінках багатьох досліджень (історичних, суспільно-політичних, літературознавчих та ін.). Незважаючи на значний масив інформації про українського гетьмана, окремі сторінки з його життя і діяльності лишаються дискусійними, остаточно нез’ясованими. Причини такого стану різні: і об’єктивні, й вочевидь суб’єктивовані. Історія донесла до нас не так багато фактології щодо особи Богдана Хмельницького.

В українській і зарубіжній історіографії постаті Богдана Xмельницького відведене чільне місце. Зокрема, в різні роки автори досліджень зверталися до з’ясування походження Б. Хмельницького, висвітлення особистого і родинного життя гетьмана, рис зовнішніх і особистісних (характеру) і т. ін. По-різному інтерпретованою є військова і політична діяльність Б. Хмельницького, дипломатичні здібності тощо. У цьому дослідженні звернемо увагу на аспект походження Б. Хмельницького в трактуванні французькими ученими, дослідниками, письменниками.

Постать Богдана Хмельницького окреслена в багатьох зарубіжних розвідках історичного та науково-популярного характеру. Зарубіжні дослідники ретельно означили й різні гіпотези походження Хмельницького. Чимало праць, присвячених Україні, Б. Хмельницькому залишено французькими вченими, письменниками. Однією з перших праць, в якій виписана проблема походження Б.Хмельницького, стала історична розвідка про Україну (1663 р.) П’єра Шевальє “Історія війни козаків проти Польщі”: “Він (Б. Хмельницький – Ю.В.) народився шляхтичем, був сином підстарости, який служив у одного з польських вищих військових” [1]. Французький мемуарист Франсуа-Поль Деларек залишив спогади про Україну (надруковані вперше 1698 р.). Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. в його праці означена штрихово, як і постать українського гетьмана. Ф.-П. Деларек навіть не називає імені Б. Хмельницького, виписуючи відому конфліктну історію з Чаплинським. Тут означує й можливе походження гетьмана, про що можна здогадатися за уривком з його праці: “Млин, який був забраний шляхтичем в одного підданого, став приводом до бунту. Козаки кинулися на поляків й вирубали їх вогнем та мечем, виграли кілька битв, де загинуло близько 20000 душ” [2, 96]. Через більше, ніж 150 років від попередньої праці, до образу Б. Хмельницького і теми Визвольної війни звернувся письменник Проспер Меріме. Першим твором письменника про події української історії став текст “Українські козаки та їхні останні гетьмани” (1854) [3], на який помітний вплив справили раніші за часом джерела (Г. Боплана, П. Шевальє, Ж. Маржере та ін.). Другий твором П. Меріме про Б. Хмельницького стала однойменна “оповідь” з української історії “Богдан Хмельницький” (1863), написана на основі праці М. Костомарова про українського керманича. І в першій, і в деталізованій другій “оповідях” автор означує походження Б. Хмельницького. “На бік запорожців чи загонів реєстрового козацтва ставало багато польських шляхтичів і бідних шукачів пригод. До них належав Богдан Хмельницький, виходець з Литви, сім’я якого поселилася серед козаків у Чигирині” [3, 124] / “Одні кажуть, що Богдан Хмельницький походив із шляхетської литовської сім’ї, котора осіла на Україні, інші ж твердять, що його прадідом був якийсь В’ячеслав Хмельницький [...] Правда це, чи ні, але сам він не заперечував проти такого походження. Безсумнівним є те, що його батько, який у званні сотника брав участь у воєнних сутичках, загинув у бою під Цецорою 1619 р.” [4, 144]. Твори П. Меріме, присвячені історії українського народу, зацікавили співвітчизників письменника. Я. Кравець зауважує, що “...під впливом дослідження Меріме французький Сенат 1869 року прийняв рішення про впровадження у школах Франції курсу історії України. Двадцять років опісля французький поет Деруляд звернувся до есе “Богдан Хмельницький” і, як писала газета “Зоря” (1889, ч. 10), “скомпонував по ній драму “Гетьман”, в якій вперше з’явилися на сцені наші земляки-запорожці”. В кінці минулого століття французький белетрист Сильвестр Арман і письменник Маро створюють п’єсу “Козаки”, взявши за основу повість М. Гоголя “Тарас Бульба” [5, 14]. Окрім названих вище праць і художніх текстів, у французькій науці варто виокремити першу працю про Україну інженера і картографа Гійома Боплана “Опис України” (1650 р.) [6]. Щоправда, в ній означується українсько-польська війна тільки штрихово, постать Б. Хмельницького взагалі не згадується. Не означується походження Хмельницького і в праці іншого французького дослідника Жан-Бенуа Шерера “Літопис Малоросії, або історія козаків-запорожців...” (1788 р.) [7]. Зацікавленість французької громади до подій української історії, доби Хмельниччини і постаті Богданової простежилась за публікаціями французького щорічника “Gazette de France” [цит за: 8].

Література

1. Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі / П. Шевальє / Пер. з фр. видання 1663 р. – К. : Вид-во АН УРСР, 1960. – 199 с. 2. Деларек Ф.-П. Спогади про Україну (фрагменти) [Цит. за ст. Мицика Ю. Французький мемуарист Ф.-П.Далерак про Україну XVII cт.] // Хроніка-2000. – 1995. – №2 – 3. – С. 92–102. 3. Проспер Меріме. Українські козаки та їхні останні гетьмани // Боплан, Гійом Левассер де. Опис України. Проспер Меріме. Богдан Хмельницький. – Л. : Каменяр, 1990. – С. 115–141. 4. Проспер Меріме. Богдан Хмельницький // Боплан, Гійом Левассер де. Опис України. Проспер Меріме. Богдан Хмельницький. – Л. : Каменяр, 1990. – 142–301. 5. Кравець Я. “От де люде наша слава...” [Текст] / Я. Кравець [передмова] // Боплан, Гійом Левассер де. Опис України. Проспер Меріме. Богдан Хмельницький. – Л. : Каменяр, 1990. – С. 3–16. 6. Боплан, Гійом Левассер де. Опис України. // Боплан, Гійом Левассер де. Опис України. Проспер Меріме. Богдан Хмельницький. – Л. : Каменяр, 1990. – С. 22–114. 7. Шерер Жан-Бенуа. Літопис Малоросії, або історія козаків-запорожців… / Ж.-Б. Шерер / Пер. з фр. В.В. Коптілов. – К. : Укр. письменник, 1994. – 311с . 8. Івошна А. Французька сторінка XVII ст. про запорозьке козацтво / А. Івошна // Хроніка-2000. – 1995. – №2 – 3. – С. 74–81.