Политология/1. Современные избирательные технологии

К.політ.н. Лютко Н.В.

Хмельницький національний університет, Україна

Маніпулювання у політичній рекламі

Політична реклама визначається як одна із форм передвиборчої агітації, оплачена за рахунок коштів виборчих фондів партій або блоків, розміщена за допомогою рекламних засобів, яка спонукає виборців голосувати за або проти певного суб’єкта виборчого процесу. Всі політичні технології, які застосовуються у ході виборчої кампанії, незалежно від того, вважають їх спеціалісти чистими чи брудними, базуються на маніпуляції свідомістю виборця. Під маніпуляцією розуміють вплив на людину з метою спонукати її зробити що-небудь (повідомити інформацію, зробити вчинок, змінити свою поведінку) неусвідомлено або всупереч її власному бажанню, думці, наміру[3].

«Маніпуляція – це вид психологічного впливу, вміле використання якого призводить до збудження у іншої людини намірів, які не будуть співпадати з його актуально існуючими бажаннями»[2]. Це не стільки обман, а скоріше гра на слабкості людини. Факт маніпуляції не повинен бути поміченим об’єктом впливу: «для досягнення успіху маніпуляція повинна залишитися непоміченою. Успіх маніпуляції гарантований, коли той ким маніпулюють вірить, що все що відбувається є природним і неминучим»[4] Прикладом такого впливу є скандально відома технологія «25-го кадру». На думку Г.В. Пушкарьової, існують три способи прихованої дії на свідомість і підсвідомість: використання технічних засобів, введення людини в гіпнотичний або напівгіпнотичний стан і умілий вплив на ментальні процеси. В політичній рекламі найчастіше використовують технічні засоби.

Маніпуляція – це програмування думок і прагнень мас, їхніх настроїв і навіть психічного стану з метою забезпечити таку їхню поведінку, яка відповідає інтересам авторів та власникам засобів маніпуляції. Тому варто підкреслити, що через поняття “маніпуляція” ми описуємо загалом негативні аспекти рекламування – не просто приховані, але такі що свідомо порушують природні права людей, втручаються в їхню психіку. Одночасно, слід зазначити, що маніпуляція – це не насильство (можливо це неусвідомлене насильство), а побічний продукт демократії. Ідея маніпуляції якраз і полягає в тому, щоби фактичне нав’язування думки виглядало зовні як власне бажання людей. На цьому ґрунтуються закиди демократичним режимам у створенні методів управління людьми, які набагато важче виявити і викорінити, ніж звичайний деспотизм. Об’єктивно маніпулювання зумовлено комунікаційною сутністю політичною реклами, оскільки інформація, що передається споживачу, як правило, коментується і опосередковується засобами передачі. Прокоментована інформація є повідомленням, що може містити ціннісно-емоційні та оцінкові аспекти, що спотворюють її первинний зміст. Одночасно існує багато технологій політичного впливу, які свідомо використовують маніпулювання для досягнення тих чи інших цілей у виборчих процесах. Слід зазначити, що багато авторів дуже обережно ставляться до ідеї психологічного маніпулювання іміджами в політичній рекламі. Так, дослідники політичної реклами Т. Паттерсон і Р. Макклюр вважають, що символічне маніпулювання в політичній рекламі практично не спрацьовує. Вони висловлюють припущення, що явний надлишок символів і стереотипів у комерційній рекламі виробив у телеглядачів імунітет, який і виявляється в політичній рекламі. Вони також схильні вважати, що нав’язлива символіка і риторика політичної реклами занадто відверті й очевидні для виборців. Як відзначають автори, політична реклама часто виглядає скоріше смішною, ніж переконливою [4].

До маніпулятивних технологій, що використовуються в політичному рекламуванні, відносять: 1) створення позитивних установок виборців на “політичний товар”, 2) трансформація інформаційного потоку (брехня, замовчування, створення інформаційного шуму тощо), 3) використання підсвідомих і підпорогових інформаційних стимулів різних модальностей: аудіальних, візуальних, тактильних та інших . Саме до них ми відносимо НЛП та еріксоніанський гіпноз. І якщо політична реклама загалом має декілька важливих функцій (інформаційна, функція переконання, приваблення, спонукання), то політичне НЛП має лише тільки одну – нав’язування цінностей і політичних уподобань виборцю.

Технології нейролінгвістичного програмування та еріксоніанського гіпнозу надзвичайно ефективні, з точки зору досягнення цілей, проте суперечливим аспектом їх застосування є моральність, що викликає сумнів. Законом України "Про рекламу" заборонене використання рекламних засобів і технологій, які безпосередньо діють на підсвідомість споживача.

Отже, невiд’ємною частиною полiтично реклами, як i взагалi будь-якої реклами, є манiпуляцiя. Манiпуляцiя це прихований вплив на свiдомiсть. Завдання манiпуляцiї полягає в тому, щоб змiнити думки, спонукати людей до дій у напрямку, потрiбному владi.

Література

1. Бутенко Н. Соціальна психологія в рекламі. Навч. посіб. [Електронний ресурс] / Бутенко Н. — К.: КНЕУ, 2006. — 384 с. – Режим доступу. :http://readbook.com.ua/book/37/935/

2. Доценко Е.Л.Психология манипуляции / Доценко Е.Л. ; –М.ЧеРо,1997, – 344 с.

3. Мартинюк О. Маніпулятивні аспекти політичної реклами під час парламентських виборів 2012 року в Україні[Електронний ресурс]/ Мартинюк О., -Режим доступу: http://naub.oa.edu.ua/2013/manipulyatyvni-aspekty-politychnoji-reklamy-pid-chas-parlamentskyh-vyboriv-2012-roku-v-ukrajini/

4. Шиллер Г. Манипуляторы сознанием [Електронний ресурс] / Шиллер Г.; − Режим доступу до журн.: http://psyfactor.org/infmanipulat2.htm