Захарченко О.Ю.

Сумський державний педагогічний

університет ім. А.С. Макаренка

ВПЛИВ ДОШЛЮБНИХ СТАТЕВИХ СТОСУНКІВ НА ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК СІМ’Ї

В статті здійснений теоретичний аналіз проблеми дошлюбних статевих стосунків та їх вплив на подальший розвиток сім’ї. А також висвітлено та проаналізовано результати експериментального дослідження з даного питання.

Постановка проблеми. У ХХI столітті відбулись суттєві зміни у суспільній ідеології щодо поглядів на сімейні відносини, ролі і місця сексуальності людини, критеріїв вибору шлюбного партнера тощо. В західній культурі нині поширена думка, що дошлюбні статеві стосунки це норма. Більшість юнаків та дівчат починають займатися сексом в досить юному віці, абсолютно не замислюючись про наслідки цих зв’язків ні з точки зору фізичного здоров’я, ні психологічного. Інколи секс, що був в 14 – 16 років, може вплинути на сімейне благополуччя вже зрілої особистості. Незважаючи на те, що проблема дошлюбних статевих стосунків знайшла своє висвітлення у ряді наукових праць, деякі аспекти означеної проблематики, пов’язані з впливом цих стосунків на подальший розвиток сім’ї, залишились не достатньо дослідженими, що й зумовило вибір теми нашого дослідження.

Мета статті: здійснити теоретичний та емпіричний аналіз вивчення проблематики впливу дошлюбних статевих зв’язків на подальший розвиток сім’ї.

Виклад основного матеріалу. Дорослішання і розвиток особистості пов’язаний з такими процесами як статеворольова ідентифікація та статева соціалізація. В процесі статевої соціалізації людина засвоює статеву роль, правила статевої поведінки, усвідомлює свою статеву приналежність, формує в свідомості еталони чоловіка чи жінки [1; 5]. Питання пов’язані зі статевою соціалізацією цікавили багатьох науковців з часів І. Канта. Не байдужими до них були також Л.В. Аксьонова, Т.В. Андрєєва, Д. Арчер, С.В. Діденко, А. Кінсі, А. Кольберг, І.С. Кон, Петровський А.В., О.В. Прозументик, З. Фройд. Вони вважали, що розпустна поведінка, яка супроводжується раннім входження в сексуальні стосунки, є результатом статевої соціалізації, що проходила в неякісних умовах.

Статеворольова поведінка супроводжується статевою ідентифікацією. Статеворольова ідентифікація – це система нормативів і принципів щодо поведінки чоловіка та жінки [5]. Проблемою статеворольової ідентифікації займалися: Альпорт Ф., І.С. Кон, Д. Пайнз, С. Томсон та ін.

Ситуація, коли статева ідентифікація проходить в «не здорових» умовах може стати причиною того, що людина не має змоги сформувати зріле ставлення до сексуального життя.

Негативний досвід який несуть в собі дошлюбні статеві відносини може призводити до дисгармонії в подружньому житті. Зважаючи на це, адаптація подружжя, яка є невід’ємною частиною становлення сім’ї та включає в себе, на думку Гребінникова І.В., матеріально-побутову, морально-психологічну та інтимно-особистісну адаптацію може проходити дуже складно та супроводжуватися конфліктами [3]. Однією з причин яких часто є саме сексуальне життя одного чи обох партнерів до шлюбу.

Багато науковців, серед яких С.І. Голод, Г. Лор, Р. Нойберт, М.М. Обозов, Е. Фенвік, З. Фройд, К. Штарке і М. Яффе вважають, що благополуччя сім'ї на різних вікових етапах обумовлене не лише психологічною сумісністю, але й сексуальною відповідністю партнерів. М. М. Обозов зауважує, що шлюб – це перш за все психологічний союз двох людей, духовно близьких, з однаковими ідеалами, ціннісними орієнтаціями, людей з достатнім рівнем сексуальної сумісності [2]. Сексуальна задоволеність є складовою частиною успішної особистості. Але, безконтрольне підпорядкування своєму сексуальному потягу, в тому числі до шлюбу, може нашкодити як сімейним відносинам, так і особистісному зростанню в цілому.

Для перевірки даних теоретичної частини нашої роботи в емпіричній частині було використано наступні методики: «Задоволеність шлюбом» (Є.Ю.Альошиної, Л.Я.Гозман, Є.М. Дубровської), «Опитувальник задоволеності шлюбом» (В.В.Століна, Т.Л.Романова, Г.П.Бутенко) та опитувальник «Стиль сексуальної поведінки» (Г.Айзенка). В дослідженні прийняли участь 15 сімейних пар. Загальна кількість досліджуваних – 30, з них 15 чоловіків та 15 жінок. З яких 9 осіб не мали дошлюбних статевих стосунків, а саме 6 жінок та 3 чоловіки.

За методикою «Задоволеність шлюбом» (Є.Ю.Альошиної, Л.Я.Гозман, Є.М.Дубровської) ми отримали результати, які показали, що високі бали задоволеності своїм сімейним життям, набрали лише особи, що не мали дошлюбних сексуальних стосунків. Тоді як низькі результати отримали опитувані, що мали досвід дошлюбних статевих зв’язків. За «Опитувальником задоволеності шлюбом» (В.В.Століна, Т.Л.Романова, Г.П.Бутенко) ситуація наступна: «абсолютно благополучною» сім’я є для осіб, що не займалися сексом до шлюбу, а от до категорії «скоріше неблагополучна», «неблагополучна» та «абсолютно неблагополучна» віднесли свою сім’ю лише опитувані з досвідом дошлюбних статевих стосунків. Результати опитувальника «Стиль сексуальної поведінки» (Г.Айзенка), показали, що у більшості осіб, у яких не було дошлюбних статевих стосунків дещо скромніший сексуальний апетит, ніж опитуваних, що займались сексом до шлюбу. У відсотковому значенні, високі показники за шкалою «сексуальне лібідо» показали, що у 35,6% представників чоловічої та 23,3% жіночої статі, що не мали дошлюбних статевих стосунків, у осіб, що їх мали 66,2% у чоловіків та 33,8% у жінок.

Щодо задоволеності сексуальним життям, то більша кількість досліджуваних, 88,9%, без дошлюбного сексуального досвіду, мають високі показники за цим критерієм. Серед осіб, що мали дошлюбний сексуальний досвід, за цим критерієм на високому рівні 62% чоловічої та 68% жіночої статі.

Висновки. Аналіз наукової літератури із зазначеної проблеми та дані емпіричної частини нашого дослідження свідчать про те, що існує зв’язок між дошлюбними статевими стосунками та відносинами подружжя. Задоволеність сексуальним життям та шлюбом в цілому, їх залежність від статевого життя до створення сім’ї свідчать про те, що особи, які були цнотливими частіше мають високі показники рівня задоволеності своїм сімейним життям в усіх його аспектах. Зазначаємо, що проведене дослідження не вичерпує всіх питань та потребує подальшого дослідження.

Список використаних джерел

1. Акимова Л.Н. Психология сексуальности / Акимова Л.Н. – Одеса : СМИЛ, 2005. – 198 с.

2. Андреева Т.В. Семейная психология: учеб. пособ. [для студ. выш. учеб. завед.] / Андреева Т.В. – СПб. : Речь, 2005. – 244с.

3. Дементьева И.Ф. Первые годи брака. Проблемы становления молодой семьи. / Дементьева И.Ф. – М. : «Дашко и К», 2000. – 307 с.

4. Діденко С.В. Психологія сексуальності та сексуальних стосунків / Діденко С.В. – К. : Арістей, 2003. – 312 с.

5. Кон И. С. Введения в сексологию / Кон И. С. – М. : Медицина, 1989. – 320 с.