Вус В.І.

Старший викладач кафедри соціальної роботи та психології НУБіП України

Педагогічні принципи К.Д. Ушинського та особистісний розвиток дошкільника

З метою вивчення особливостей особистісного розвитку дошкільників в умовах організації у ДНЗ навчально-виховного процесу за експериментальною програмою нами було проведене емпіричне дослідження. На початковому етапі здійснювався пошук та підбір найбільш оптимальних методів та психологічного інструментарію для роботи у даних умовах.

У контексті засадничих принципів експериментальної програми нами вивчались рівень розвитку розумових здібностей та пізнавальної активності дошкільників, характер сприйняття міжособистісної взаємодії (у системі дитина — однолітки — батьки — педагоги), особливості розвитку ціннісно-смислової сфери та вектори генези духовності. Також, у процесі дослідження, вивчались психологічні очікування батьків та педагогів, соціально-психологічні моделі розвитку дитини у контексті формування її духовно-релігійної активності.

Аналіз результатів проведеного дослідження дозволив стверджувати про позитивне сприйняття дошкільниками умов навчально-виховного процесу.

Так, за результатами вивчення рівня тривожності (застосовувалась методика Теммл, Доркі), було виявлено низький рівень тривожності у досліджуваних (див. таблиця 1).

Таблиця 1.

Кількісні показники вивчення рівня тривожності за методикою Дорклі

№	Показник	М	σ
1	Рівень тривожності	3,17	1,94

Якісний аналіз конструктів методики «Тривожність» (14 конструктів) також не виявив проявів конфліктного ставлення дошкільників до умов перебування у ДНЗ та взаємодії з педагогами закладу.

Характерною є відповідь досліджуваних на запитання соціометричної бесіди: «Як ти вважаєш, до кого з дітей найкраще ставляться вихователі?». Більшість дітей відповіли: «До всіх». Тільки 3 досліджувані сказали: «Не знаю». Тобто, дошкільники схильні позитивно сприймати педагогічний вплив, та оцінювати його як такий, що не перешкоджає їх гармонійному особистісному розвитку. Саме тому, можливо стверджувати про успішну адаптацію дітей до умов організації навчально-виховного процесу.

Водночас, взаємини досліджуваних між собою також носять довірливий та дружній характер. Так, результати соціометричного дослідження виявили тільки трьох досліджуваних, кому діти надавали негативні вибори.

Переважна ж більшість досліджуваних має 0 негативних виборів. Таким чином, можливо вести мову про перші ознаки згуртованості колективу дошкільників.

Однак, результати вивчення позитивних міжособистісних виборів вказують на необхідність докладання педагогічних зусиль та додаткової праці в напрямку досягнення більш гармонійної згуртованості колективу дітей. Оскільки було виявлено 6 дітей, яким не було надано жодного позитивного вибору.

При вивченні ціннісних домінант з позитивним модусом оцінки (див. таблиця 2) було виявлено домінування у досліджуваних цінностей матеріальної сфери (М=2,11).

Таблиця 2

Кількісні показники вивчення ціннісних пріоритетів за напрямом опитування «Твої бажання»

№	цінності	М	σ
1	матеріальні цінності	2,11	1,83
2	якість взаємин з оточуючими	1,22	1,09
3	очікування соціального схвалення	0,78	0,97
4	альтруїстичні цінності	0,56	0,73
5	фантазії та ігрова діяльність	0,33	0,50
6	естетичні цінності	0,22	0,67
7	здоров’я	0,00	0,00

Зі значним відривом за рівнем значущості для дітей виступають якість взаємин з оточуючими (М=1,22) та очікування соціального схвалення (М=0,78).

Отримані результати вказують на необхідність та доцільність для гармонійного розвитку дитини розширення сфери соціальних контактів, навиків соціальної взаємодії, соціальної компетентності (на противагу прагматичним та споживацьким тенденціям).

При вивченні рівня розвитку розумових здібностей та пізнавальної активності досліджуваних ми зіткнулись з низкою перепон (небажання дітей співпрацювати у цьому напрямку, відсутність зацікавленості до методик). Тільки 2 дітей виявили середній та високий рівні розумових здібностей.

Отже, постає необхідність у подальшому розвитку пізнавальних інтересів дошкільників та збільшенню обсягу відповідних занять у навчально-виховному процесі.

Висновки

Духовно-моральні цінності та етичні поняття повинні розкриватись перед дітьми у доступній для їх свідомості формі (враховуючи вікові та соціокультурні особливості).

Для гармонійного розвитку дитини доцільним є розширення сфери соціальних контактів, навиків соціальної взаємодії, соціальної компетентності. Важливо розвивати пізнавальні інтереси та мотивацію до навчальної діяльності дошкільників.