К. н. з ФВ і С, Боднар І.Р.

Львівський державний університет фізичної культури, Україна

ОБҐРУНТУВАННЯ СУТНІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЗМІСТУ І ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ 1-3 ГРУП ЗДОРОВ’Я У СЕРЕДНІХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Виходячи з положень Саламанської декларації усі діти, що відрізняються від решти підлягають під термін «інклюзивної освіти і виховання». З іншого боку у нашій країні освітяни традиційно вузько сприймають термін «інклюзія», як той що стосується лише школярів з особливими потребами. Не звертаючи уваги на низку публікацій, які доводять, що школярі спеціальних медичних груп (СМГ) відрізняються від учнівського загалу, за окремими показниками – суттєво, фахівці (експерти), опитані нами, не вважають за доцільне придавати нового значення усталеному терміну, тому зазначають, що для позначення цього явища варто підшукати новий термін. Достовірної різниці між пропорціями позитивних і негативних відповідей не спостерігалося. Трохи більше половини експертів (62,5%) не вважають доречним застосування терміну «інклюзивне» стосовно фізичного виховання (ФВ) учнів 1-3 груп здоров’я. Серед них 25,0% твердо переконані у цьому, а ще 37,5% більше схиляються до негативної відповіді. Лише 12,5% респондентів твердо переконані, що термін «інклюзивне» також поширюється і на школярів СМГ. Іще 25,0% вагаються з відповіддю, при цьому більше схиляючись у бік позитивної відповіді. Узагальнення даних проведеного дослідження показало, що у відповідях експертів немає одностайної думки з цього питання, оскільки величина коефіцієнта конкордації (W=0,083) свідчила про погану ступінь узгодженості думок експертів.

Якість проведення вчителями одночасних уроків фізичної культури (ФК) з учнями різних медичних груп у сучасних умовах експерти оцінили в 2,56±0,89 бали (за 5-бальною шкалою). Оцінки експертів коливалися в діапазоні 1-3 балів, тому коефіцієнт варіації (V=1,61%) засвідчив одностайність відповідей респондентів. Усі фахівці однозначно (у 93,75% випадків) погодилися з тим, що потрібно підвищити рівень підготовленості учителів до проведення таких уроків.

Усі існуючі критерії розподілу школярів до медичних груп експерти одностайно оцінили невисокою кількістю балів (1,4-1,6 балів за 4-бальною шкалою). Це свідчить про недосконалість існуючих критеріїв формування медичних груп і необхідність їх удосконалення. Експерти висловили побажання враховувати показники соматотипу, властивостей нервової системи, біологічного, чи функціонального віку, психофізіологічні можливості тощо при формуванні груп. Проби з ЧСС не вважаються експертами доцільними, оскільки у різних дітей спостерігаються великі індивідуальні розбіжності в значеннях ЧСС і в спокої і при навантаженні, що не дозволяє застосовувати однакові критерії для різних дітей.

Серед запропонованих нами способів організації ФВ учнів СМГ не було оптимального на думку експертів, тому найвище рейтингове місце отримав варіант відповіді «інші», що свідчить про те, що існуючі форми організації не досконалі і потребують удосконалення. Величина коефіцієнта конкордації (W=0,143) свідчила про погану узгодженість думок експертів з цього питання. Велика кількість експертів вважали доцільним замінити уроки ФК в СМГ заняттями з лікувальної ФК (ЛФК), фізичної реабілітації чи адаптивного ФВ. При цьому більшість висловилася за заняття з адаптивного ФВ. Окремі з них зазначають що такий варіант підходить у більшій мірі для шкіл розміщених у великих містах. Тоді як для малокомплектних шкіл більш придатними будуть одночасні уроки школярів різних медичних груп. Частина фахівців вважають за необхідне враховувати бажання школярів та їхніх батьків. Для тих школярів, які прагнуть займатися окремо і тих, яким з певних причин рекомендовані окремі заняття, організовувати індивідуальні чи дрібногрупові заняття. Якщо дитина пране займатися разом з усіма – ввести в основну групу і диференціювати завдання та призначити тьютора. Проте третє за значущістю місце посіли спільні заняття школярів 1-3 груп здоров’я з диференціацією завдань. Це підтверджує актуальність обраного напрямку дослідження.

Більшість експертів вважали, що серед запропонованих варіантів формування підгруп СМГ найбільш придатним (42,1%) є поєднання важкості захворювання і типу захворювання, тобто двох найбільш поширених у теорії. Лише трохи відстає другий варіант поділу школярів СМГ на підгрупи – залежно від захворювання: А (серцево-судинні і дихальні), Б (внутрішні хвороби) і В (порушення ОРА).

Серія запитань дозволили уточними особливості методики уроку ФК в СМГ. В цілому було підтверджено рекомендації, які вже існують в спеціальній літературі. Так кожен другий експерт (50%) погодився, що кількість вправ у комплексі загальнорозвивальних вправ (ЗРВ) в СМГ повинна бути відносно більшою (10-14—14-16), ніж у здорових школярів. Більшість (76,9%) експертів погодилися, що кількість повторень ЗРВ в СМГ повинна бути відносно меншою, ніж у здорових однолітків і складати 4-5 – 6-8. Більше половини (64,3%) рекомендують виконувати учням СМГ ЗРВ у зручному для них темпі. Біля трьох четвертих експертів (71,4%) погодилися з тим, що в одному уроці ФК з СМГ варто проводити вивчення техніки лише однієї вправи (з відносно більшою кількістю підвідних і підготовчих вправ на більшій кількості уроків).

Експерти рекомендували такі величини моторної щільності в СМГ: 51,5% – при високій, 45,8% при середній і 39,2% при низькій інтенсивності навантаження на уроці. Дещо вищими, на їхню думку, повинні бути показники моторної щільності для практично здорових одноліток (71,3%; 61,5% та 51,3% відповідно).

Більше половини опитаних експертів (57,1%) погодилися, що 15% уроків в СМГ повинні проходити з ЧСС 140-150 уд /хв , 85% – 120-140 уд/хв. Більше двох третин (71,4%) – погодилися, що інтенсивність навантажень на уроці ФК повинна поступово зростати. На перших заняттях має сягати 25-30% вихідного рівня ЧСС, зафіксованого до уроку; поступово збільшуючись до 40-50% вихідного рівня ЧСС. До кінця періоду перебування в спеціальній медичній групі максимальна ЧСС на уроці має наближатися до 70-80% від зафіксованої до початку уроку.

Більшість (80,0%) експертів висловилися за можливість одночасного проведення малих форм ФВ за участю школярів різних медичних груп. Враховуючи побажання експертів диференціації інтенсивності навантаження під час їх проведення, варто продумати і впровадити відповідні технології їх реалізації. Позатим думки експертів щодо проведення спільних масових форм ФВ школярів СМГ та основної медичної групи (ОМГ) розділилися майже порівну. Тому варто також розробити і обґрунтувати форми участі учнів СМГ в цих організаційних формах разом зі школярами ОМГ.

Більшість експертів вважають, що малі форми ФВ у школярів ОМГ та СМГ не повинні відрізнятися за частотою (73,3%) і тривалістю (71,4%). Кожен другий фахівець стверджує що різниця повинна торкатися змісту фізкультпауз фізкультхвилинок і ранкової гімнастики (50,0%). Більшість експертів (71,4%) висловилися за відмінності в інтенсивності малих форм ФВ в школярів різних медичних груп. Мабуть тому що ці форми короткотривалі, тому й відмінності мінімальні (лише в інтенсивності).

Суттєвіші розбіжності, на думку експертів, повинні спостерігатися в масових формах ФВ школярів ОМГ та СМГ. Відмінності мусять торкатися тривалості (78,6%), змісту (76,9%) та інтенсивності (92,3%) масових форм ФВ, проте вони не повинні відрізнятися (64,3%) за частотою проведення у школярів різних медичних груп.

На думку експертів контроль на уроці ФК насамперед повинен бути спрямованим на оцінку функціонального стану здоров’я школярів (31,8%). Ще 22,7% респондентів відзначили важливість врахування ступеня поліпшення стану здоров’я і одночасної оцінювання стану здоров’я і рівень фізичної підготовленості школярів СМГ.