Павлова Н.А.

Чернівецький національний університет ім.Ю.Федьковича

Методичні рекомендації щодо проведення занять з фізичного виховання для студентів спеціальної медичної групи

Постановка проблеми. Високий рівень хронічних хвороб студентів та їх часті захворювання спричиняють значний вплив на здоров’я та обмежують їх здатність виконувати фізичне навантаження. Такі студенти формують спеціальні медичні групи відповідно до складності та розвитку хвороби. Тому потрібно вирішувати завдання по впроваджуванню нових технологій щодо покращення та відновлення здоров’я студентів.

Аналіз останніх досягнень та публікацій. Міністерство охорони здоров’я України видає накази щодо врегулювання даних проблем зокрема «Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичного вихованням учнів загальноосвітніх навчальних закладів» від 20.07.2009 р. за №518/674. Системою фізичного виховання для спеціальних медичних груп також займались Ю.В.Васьков та В.В.Новак.

Постановка завдання. На основі викладеного можна сформулювати завдання дослідження,яке полягає у вдосконаленні методики проведення занять з фізичного виховання студентів спеціальної медичної групи.

Виклад основного матеріалу дослідження. До спеціальної медичної групи відносяться студенти із значними відхиленнями постійного чи тимчасового характеру в стані здоров'я, що не перешкоджають навчанню у закладах освіти, але протипоказані для занять фізкультурою за навчальною програмою і потребують суттєвого обмеження фізичного навантаження. Рівень їх функціонально-резервних можливостей низький або нижчий середнього. Такі студенти навчаються за окремою програмою для спеціальних медичних груп. Студенти спеціальної медичної групи повинні обов’язково займатися на загальних уроках фізичної культури у відповідному одязі і взутті. Вони беруть участь у підготовчій та заключній частинах заняття, закріплюють вивчений матеріал, а при стійкому покращені стану здоров’я виконують елементи рухів основної частини із зниженим значенням фізичних навантажень, без затримки дихання, виключаючи стрибки, психоемоційне навантаження (елементи змагань).

У програмі для спеціальної медичної групи обмежені вправи на силу, швидкість, витривалість, значно зменшені дистанції ходьби та бігу, бігу на лижах і ковзанах, стрибки пов’язані із значним напруженням та вібрацією тулуба. Вона враховує стадію та динаміку патогенезу захворювань студентів даної групи. Освоєння програм дає можливість покращити самопочуття студентів і підготувати до переведення їх до підготовчої, а згодом, і до основної медичної групи. Такий підхід, навіть при довготривалих дисфункціях, дає можливість студентам познайомитись із основами рухових умінь для формування професійних навичок в майбутньому. Основною формою організації навчальної діяльності, є індивідуальний підхід сумісний з груповим. Це завдання вирішується за рахунок диференціації методики ( різні вихідні положення, ступені напруження, амплітуди рухів, дозування та ін..).

Знижені адаптаційно-захисні можливості організму студентів спеціальної медичної групи потребують тимчасового виключення деяких фізичних вправ за медичними показами на силу, швидкість, витривалість, виконання типових елементів акробатики, лазіння по канатові, стрибків із значними струсами тулуба.

Фізичні вправи прикладного і професійного спрямування не виключаються, але обов’язково виконуються з урахуванням пристосування організму студентів до подібних навантажень. Студенти спеціальної медичної групи повинні бути під постійним лікарняно-педагогічним контролем і обізнані з елементами самоконтролю за станом власного здоровя.

Самоконтроль передбачає ряд простих практичних навиків самоспостереження за станом здоровя під час занять фізичним вправами і під час виконання домашніх завдань по корегуванні захворювань.

В самоконтроль включається:

- Суб’єктивні показники (самопочуття, сон, апетит, настрій, бажання займатися фізичними вправами, ступінь втоми).

- Об’єктивні показники (зміна ваги, м’язової сили, частоти серцевих скорочень та дихання).

Особливості проведення занять фізичної культури спеціальної медичної групи

I. Підготовча частина (10-15 хв.). Розпочинається заняття перевіркою самопочуття, показників частоти серцевих скорочень та дихання. Після повідомлення навчального змісту матеріалу по теоретичному компоненту, вивчаються або повторюються різновиди дихання (грудного, черевного, змішаного(повного) та комплекс вправ оздоровчої спрямованості. Виконання стройових вправ чергується з дихальними, які поступово поєднуються з загально розвивальними, і виконуються в повільному темпі з поступовим підвищенням навантажень. Використовуються вправи ритмопластики, вправи на поставу, на розслаблення. Необхідно використовувати метод варіативних (змінюючих) навантажень. При необхідності вибірково перевіряється виконання домашнього завдання. Теоретичні завдання повідомляються учням на кожному уроці згідно з навчальним матеріалом, а також відповідно до вимог техніки безпеки під час проведення занять. При виконанні особливу увагу слід звертати на глибоке та рівномірне дихання, не рекомендується виконання вправ, які потребують великим м’язових зусиль, поважчують дихання. Доцільно чергувати спеціальні дихальні вправи зі звичайними, в такій послідовності : перші два місяці – 1:2, наступні два місяці – 1:3 та на п’ятому-шостому місяцях – 1:4. Спеціальні дихальні вправи, які застосовуються після найбільш втомливих фізичних навантажень, дозволяють зменшити ступінь функціональної напруги, яку переносить організм.

II. Основна частина (15-20хв). Повторюються раніше вивчені рухи і студенти знайомляться з більш складними фізичними вправами, передбаченими програмою. Комплексне спрямування вивчення навчального матеріалу повинне бути таким, щоб фізіологічна крива частоти серцевих скорочень мала багато вершинний характер. При навчанні конкретній руховій дії, коли принцип «розсіювання» не можливо застосувати, не порушуючи процес засвоєння вправи, доцільно застосовувати рухові переключення у вигляді короткочасних рухів, які виконуються м’язами, котрі не втомилися. Проводячи заняття по кожному з розділів спортивної підготовки, необхідно на матеріалі, який засвоюється, забезпечити не тільки оволодіння елементарними рухами цього виду спорту, але й формування різноманітних рухових якостей та здібностей, інакше кажучи, заняття з легкої атлетики повинні допомагати студенту засвоїти не тільки основні рухи цього виду спорту, але й розвивати рухові якості: витривалість, силу та швидкість. При цьому важливо мати на увазі, що фізичні вправи в залежності від їх особливостей можуть по-різному впливати на організм. Це необхідно врахувати в заняттях спеціальної медичної групи, намагаючись уникнути вузькоспеціалізованого розвитку рухових якостей, що досягається за рахунок використання вправ різної інтенсивності( мала – для розвитку витривалості, велика – для розвитку сили та швидкості).

III. Заключна частина (5хв). В заключну частину заняття включаються як повільна ходьба, так і вправи на увагу. Розслаблення, які виконуються в повільному темп для відносного відновлення роботи серцево-судинної і дихальної систем. З метою контролю за правильним розподілом навантаження під час заняття студентів на першому ж занятті навчають вимірювати ЧСС, яку за сигналом викладача вони визначають протягом 10 секундного інтервалу часу. Такий підрахунок виконується 4 рази в кожному занятті: до заняття, в середині його – після найбільш важкої вправи основної частини, безпосередньо (в перші 10 с), після заняття і через 5 хв відновлювального періоду.

Методи та прийоми підвищення інтересу до занять:

· Активізація пізнавальної діяльності учнів, розвиток у них осмисленого відношення до рухових дій, які вивчаються;

· Підвищення освітньої цінності заняття. Поглиблення теоретичних основ навчання руховим діям;

· Розвиток активності і самостійності при виконанні навчальних завдань на заняттях;

· Диференційований підхід до учнів з різним відношенням до занять з фізичного виховання;

· Використання даних медичного обстеження та антропометричних вимірів для показу позитивних зрушень під впливом фізичних вправ;

· Виведення об’єктивної оцінки знань та умінь учнів з урахуванням відношення їх до виконання вимог та оволодіння програмовим матеріалом по предмету фізичне виховання.

Висновки з проведеного дослідження. Вдосконалення методики проведення занять з фізичного виховання повинно відбуватись постійно і поступово, оскільки кількість студентів з хворобами зростає, а врегулювання цього процесу практично незначне. Більш якісна система фізичної культури для студентів спеціальних медичних груп дозволить покращити їх стан здоровя та мінімізувати кількість хворих.

Список літератури:

1. Васьков Ю.В. Система фізичного виховання для учнів спеціальних медичних груп/ Ю.В.Васьков – Харків: В-во «Ранок» 2010 – 208с.

2. Новак В.В. Організація та методична робота спеціальних медичних груп – Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти