Єрохова А.А.

Буковинський Державний Медичний Університет

Особливості організації та проведення занять із фізичного виховання зі студентами спеціальних медичних груп

Анотація. У статті розглянуто питання специфіки організації та проведення занять з студентами спеціальних медичних груп, завдання, проблеми та перспективи оздоровчо-профілактичної роботи, формування здорового способу життя, підготовки висококваліфікованих спеціалістів.

Ключові слова: студенти, фізичне виховання, спеціальна медична група, оздоровчо-профілактичне спрямування.

Постановка проблеми. Фізичне виховання, як один з основних напрямів виховання, є компонентом усебічно гармонійного розвитку особистості. Тобто фізичне виховання є системою соціально-педагогічних заходів, які спрямовані передусім на зміцнення здоров’я та загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних якостей людини, формування життєво важливих рухових умінь і навичок. В Україні з кожним роком збільшується кількість студентів, які за станом здоров’я належать до спеціальних медичних груп (СМГ). За даними наукових досліджень, кількість студентів із низьким рівнем психофізичного стану за останні 10 років збільшилась у 2-3 рази та становить 24-50% від загальної кількості відносно здорової молоді. Часто внаслідок недостатньої рухової активності молоді люди переносять захворювання, які з часом набувають хронічних форм. Такі студенти надовго, часто на багато років, залишаються позбавленими активних занять фізичними вправами або отримують недостатню кількість фізичних навантажень, що не задовольняє потреби організму.

Студенти, які за медичними показниками належать до СМГ, не повинні займатись фізичним вихованням за програмами, які розроблені для здорових та фізично підготовлених однолітків. Для цього контингенту студентів методика і організація занять, а також загальний режим повинні мати цілком іншу організацію. Головним завданням фізичного виховання студентів СМГ повинно бути забезпечення оптимальної оздоровчо-профілактичної рухової активності (залежно від індивідуально-типологічних особливостей психофізичного стану та нозології), а також формування стійкого інтересу і потреби у фізичному самовдосконаленні, насамперед основі теоретичних знань та розуміння важливості і відповідальності цього процесу.

На жаль, традиційна фізична підготовка студентів спеціального медичного відділення на навчальних заняттях не є ефективною. У програмі дисципліни «Фізичне виховання» не повною мірою розкриваються зміст та спрямованість навчально-тренувального процесу для студентів СМГ. Рекомендації щодо організації та технології побудови занять мають узагальнений характер. В результаті виникають розходження та неоднозначність у підходах до організації та побудові практичних занять із цим контингентом, а проблема формування у молоді мотивів і потреб у регулярній фізичній активності як складової частини здорового способу життя залишається нерозв’язаною.

На сьогодні гостро постала проблема індивідуалізації у процесі фізичного виховання студентів СМГ. Диференційований підхід до організації та побудови навчально-тренувальних занять підвищить рівень психофізичного стану студентів, сприятиме професійному ставленню особистості.

Аналіз актуальних досліджень. Глобальним проблемам сучасного стану здоровя молоді і всього людства присвячені праці Г.Л.Апанасенка, В.І.Вернадського, М.Мамардашвілі, В.Сірнова та ін.

Різні аспекти формування здорового способу життя та охорони здоровя молоді розглядалися у працях Є.Г.Булича, Г.П.Голобородька, О.Д.Дубогай, Н.Н.Завидівської, О.О.Яременко та багатьох інших. Дослідження щодо окремих питань методики й організації фізичного виховання та фізичної культури студентів медичних груп проводили Є.Г. Булич, О.Д.Дубогай, І.В.Осіпова, В.В.Небесна, Є.Сівохоп та ін..

Мета статті – здійснити аналіз та обґрунтувати особливості організації та проведення занять із фізичної культури із студентами спеціальних медичних груп.

Завдання дослідження:

· Виявити особливості організації процесу фізичного виховання студентів, які за станом здоров’я належать до СМГ;

· Окреслити перспективи розвитку фізичного виховання студентів СМГ в Україні.

Виклад основного матеріалу. До спеціального медичного відділення належать студенти, які мають відхилення у стані здоров’я постійного характеру або тимчасові, що потребують обмеження фізичних навантажень, але не є перешкодою до занять фізичними вправами. Показанням для занять у спеціальному медичному відділенні з предмета «Фізичне виховання» у ВНЗ є: наявність хронічного захворювання певного органа або системи за відсутності загострення та загрози загострення під впливом фізичних навантажень; відсутність ознак вираженої функціональної недостатності хворого органа або системи; наявність лише деяких клінічних ознак захворювання у стані відносного спокою на тлі задовільного суб’єктивного самопочуття; відсутність скарг на суб’єктивне самопочуття за сприятливої реакції організму на виконання фізичних вправ ациклічного характеру та фізичних навантажень аеробної спрямованості.

Результати проведених досліджень свідчать про те, що серед захворювань сучасниї молоді найбільше студентів мають патології серцево-судинної системи, на другому місці – патологія опорно-рухового апарату, на третьому – тпаталогії шлунково-кишкового тракту та печінки.

Важливе питання, навколо якого ведуться суперечки, - це вважається комплектування груп спеціального медичного відділення. З одного боку, комплектувати спеціальні медичні групи за формами захворювання, хоча дехто з фахівців пропонує проводити заняття в загальних групах навчальних потоків незалежно від уже наявних або поставлених діагнозів захворювань. На сьогодні, на жаль, немає чіткого обґрунтованого переліку хвороб, за якими б студентів зараховували до СМГ. Чітка законодавча база щодо розподілу молодих людей на медичні групи для занять фізичним вихованням відсутня.

Відсутність єдиного підходу до розподілу дає можливість лікарем санітарних частин ВНЗ, викладачам фізичного виховання довільно складати списки студентів СМГ. Отже, на нашу думку, сьогодні назріла необхідність пошуку нових підходів, які б ураховували не тільки наявність у молодої людини певної патології, але й рівень її адаптаційних можливостей, фізичну підготовленість тощо.

Під час побудови занять зі студентами СМГ необхідно добирати засоби фізичної культури і спорту з елементами оздоровчо-профілактичного спрямування: спеціальні комплекси гімнастичних і дихальних вправ, профільовані види спорту, загартовуючі й відновлюючи засоби фізичної культури з урахуванням не тільки діагнозу хронічного захворювання , але й супутніх захворювань.

Заняття у СМГ будуть мати оздоровчо-профілактичний ефект лише за правильного, систематичного, тривалого застосування фізичних вправ. Сьогодні розроблено окремі положення методики проведення таких занять, показання та протипоказання до їх використання, ефективності, гігієнічні вимоги до місць занять тощо. Організація навчального процесу у спеціальній медичній групі повинна враховувати відповідну класифікацію фізичних вправ, обсяг та інтенсивність фізичного навантаження та містити схему проведення занять протягом проходження курсу фізичного виховання. Правила побудови окремого заняття, схеми режимів рухів тощо.

У процесі розробки навчально-тренувальних програм для студентів СМГ обов’язково необхідно врахувати особливості перенесених захворювань, а також характер і ступінь порушень, які розвинулися внаслідок цього процесу. Чим детальніше будуть з’ясовані потреби студентів кожної з цих груп у конкретних видах рухової активності, тим значніше будуть відрізнятися засоби та методи занять.

Заняття фізичними вправами для студентів СМГ повинні відповідати таким головним принципам:

· Оздоровча, лікувально-профілактична спрямованість використання засобів фізичного виховання. Будь-які заняття фізичними вправами та спортом у нашій країні відповідно до програмного забезпечення фізичного руху держави мають оздоровчу спрямованість. Проте для студентів СМГ цей принцип повинен бути головуючим;

· Підхід до використання засобів фізичної культури повинен бути диференційованим залежно від характеру та наявності структурних і функціональних порушень в організмі, викликаних патологічним процесом. Під час будь-яких занять фізичними вправами навантаження, які використовуються, диференціюються залежно від віку, статі та фізичної підготовленості людини. На заняттях із студентами СМГ фактором, який визначає кількісні та якісні особливості фізичних навантажень, стає захворювання, яке характеризує особливості організму;

· Професійно-прикладна спрямованість. Проводячи заняття з фізичного виховання зі студентами СМГ, які раніше перенесли хворобу, викладач повинен не тільки забезпечити найшвидше відновлення ушкоджених органів та систем, але й допомогти студенту у процесі занять фізичними вправами набути необхідні для хорошого засвоєння професії рухові навички, за допомогою методів фізичного тренування відшліфувати їх, підготувати ЦНС та інші функціональні системи організму до того, щоб вони іони змогли забезпечити високу працездатність майбутнього спеціаліста.

Особливо важливою є проблема формування навичок правильного дихання та довільного керування диханням. Порушення функції дихання, особливо під час фізичних навантажень, утруднює діяльність системи кровообігу, знижує насиченість крові киснем і призводить до порушення обміну речовин. Дихальні вправи полегшують роботу серця, сприяють нормалізації нервової регуляції дихання й усуненню порушень у діяльності дихальної системи, збільшують життєву ємкість легенів, сприяють дифузії газів у легенях та насиченню крові і тканин киснем, позитивно впливають на загальний стан здоров’я студентів.

Під час виконання трудових процесів і нових складних фізичних вправ, що вимагають більших зусиль та концентрації уваги, дихальні рухи людини гальмуються, дихання стає поверхневим, неритмічним, що посилює кисневу недостатність і прискорює стомлюваність. Довільна регуляція дихання знімає втому, нормалізує ритм і глибину дихання та підвищує працездатність в цілому.

Сучасні досягнення фізіології дихання відкривають перспективи до подальшого розвитку теорії і практики довільного керування диханням, що з успіхом може застосовуватися для адаптації й оптимізації розумової та фізичної працездатності студентів з відхиленням у стані здоров’я та їх кращої професійної підготовки до трудової діяльності.

Під час занять фізичними вправами в організмі людини відбувається комплекс морфологічних і функціональних змін, які зумовлюють значне розширення функціональних можливостей органів і систем. Внаслідок чого підвищується специфічна і неспецифічна стійкість організму людини до дій різних несприятливих факторів зовнішнього середовища, покращується пристосованість до різних фізичних навантажень. Ця обставина є вагомим фактором для підвищення рівня здорової життєдіяльності в період навчання молодої людини у ВНЗ, який проходить на тлі важкої і напруженої розумової праці, що виконується студентом в умовах дефіциту часу майже за різко зниженої рухової активності.

Робота спеціального медичного відділення повинна базуватися на основі оздоровчої спрямованості, виховуючи студентів різнобічно фізично підготовленими, заповнюючи прогалини в їх фізичному розвитку шляхом комплексного застосування арсеналу засобів і методів фізичного виховання з урахуванням у кожному окремому випадку індивідуальних особливостей студентів. Найкращий результат досягається за допомогою введення занять з оптимальними навантаженнями, оскільки мінімальні ж навантаження недопустимі через обмежені фізичні можливості студентів. При цьому за жодних обставин не можна зосереджувати увагу студентів на їх захворюваннях або фізичній неповноцінності, необхідно спрямувати їх свідомість на всебічну активність як у праці, так і в побуті.

Важливим і не вирішеним дотепер питанням є урахування ефективності занять та засвоєння програмного матеріалу, розробка єдиних для студентів СМГ ВНЗ контрольних нормативів тестування, які розробляються з урахуванням виконання їх на оцінку в балах. Проте під час складання заліків багато студентів, які сумлінно займалися, деякі нормативи не можуть виконати навіть на мінімальну оцінку. Особливо старанні, бажаючи отримати високий бал, перенапружуються фізично, що явно протипоказано для цього контингенту студентів.

Наприклад, такі вимоги, як складання і виконання комплексу індивідуальної гімнастики (з обов’язковим урахуванням показань та протипоказань), проведення його у групі, техніка та методика виконання окремих елементів та вправ, участь у суддівстві спортивних змагань тощо можна виконувати абсолютно всім студентам СМГ. Тобто, можливо, ненормативні контрольні вправи або тести й педагогічні спостереження дозволять визначити ефективність занять і ставлення студента до предмета.

Концепція державної політики у сфері фізичної культури та спорту для студентської молоді загалом, зокрема для студентів СМГ, повинна полягати у переході від обов’язкової масової одноманітності до оздоровчого та профілактичного ефектів, свідомого розуміння потреби вести здоровий спосіб життя. На відміну від існуючих положень основою системи фізичного виховання студентів СМГ повинно стати виховання орієнтації на профілактику захворювань і реабілітацію після них засобами фізичної культури і масового спорту, а не прагнення досягти певних характеристик фізичного розвитку і фізичної підготовленості.

Висновки. Небезпека здоров’ю нації потребує внесення докорінних змін у роботу щодо формування та реалізацію державної соціальної, молодіжної політики, розробки і прийняття на державному і місцевому рівнях таких політичних й управлінських рішень, які дозволять державі більш відповідально ставитись до здоровя своїх громадян. Протягом останнього десятиліття в Україні склалася хвилююча ситуація: різко погіршилось здоров’я і фізична підготовленість студентської молоді. У цьому контексті проблема організації фізичного виховання для студентів СМГ залишається актуальною і вимагає негайного розв’язання засобами освіти.

Подальших наукових досліджень вимагають шляхи підвищення професіоналізму фахівців сфери фізичної культури і спорту та вдосконалення методики формування здорового способу життя студентів СМГ ВНЗ різного професійного спрямування.

Список використаної літератури:

1. Булич Є,Г. Физическое воспитание в специальных медицинских группах – 1986р. – 255с.

2. Кузнецова О.В. Фізична і розумова працездатність студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості – ЛДУФК,2005. - 22с.

3. Методика фізичного виховання студентів, віднесених за станом здоровя до спеціальної медичної групи/ О.Д.Дубогай – Луцьк, Надстиря, 1995, - 220с.