Головаха Р.В., Карпенко Г.О., Денисенко А.О., Муленко М.А.

Національний заповідник «Хортиця», Україна

ДЕРЕВОРУЙНУЮЧІ ГРИБИ о. ХОРТИЦЯ

Розглянуто видовий склад дереворуйнуючих грибів, що зустрічаються на території о. Хортиця.

Дереворуйнуючі гриби належать до групи грибів, що розвиваються на деревині й беруть участь у її розкладанні. Вони відіграють важливу роль у в лісових екосистемах, здійснюючи мінералізацію деревини, сприяючи формуванню лісових ґрунтів.

На території о. Хортиця зустрічаються наступні види дереворуйнуючих грибів.

Трутовик лакований (лат. Ganoderma Lucidum), інші назви: червоний гриб, ганодерма блискуча, гейше.. Ganoderma (також відома як Lingzhi у Китаї; Reishi в Японії й Youngchi у Кореї) згадується у фармацевтичному виданні Шенг Нонг, якому налічується більш ніж 4000 років [1].

Трутовик лакований зустрічається біля підніжжя ослаблених дерев, що гинуть, а також на мертвій деревині листяних порід, дуже рідко на деревині хвойних. Зрідка трутовик лакований зустрічається на живих деревах, однак частіше плодові тіла виявляють на пеньках, недалеко від поверхні ґрунту. Іноді плодові тіла, що виросли на занурених в землю коріннях дерев, можна знайти безпосередньо на ґрунті.

Трутовик різнокольоровий (лат. Trametes versicolor, Coriolus versicolor), інші назви: траметес різнокольоровий, дедалеопсис строкатий, каваратаке, коріолус, хвіст індички – багаторічний сапрофіт, космополіт; утворює щільні скупчення. Росте на листяних породах: гнилих стовбурах, пеньках і сухостої берези, яблуні, абрикоси, черешні, сливи й вишні. У виняткових випадках зустрічається на деревині ялини. Нерідко зустрічається на дровах і заготовленій деревині [2]. Рідше відіграє роль раневого паразита, викликаючи всихання листяної порослі. Це один з найпоширеніших грибів.

Трутовик модриновий, модринофомес лікарський, модринова губка (лат. Fomitopsis officinalis).

На о. Хортиця зустрічається на тополях і вербах.

Трутовик справжній (лат. Fomes fomentarius), росте протягом усього року як сапротроф на сухостійних деревах, пеньках дерев листяних порід, особливо на березах, осиках, рідше на інших листяних породах. Може рости й на живих ослаблених деревах.

Трутовик щетинистий (рос. трутовик щетинистоволосый), (лат. Inonotus hispidus).

Росте на стовбурах живих листяних дерев – дуба, ясена, шовковиці, волоського горіха та інших.

Трутовик лускатий, полінор лускатий (рос. трутовик чешуйчатый) (лат. Polyporus squamosus). Росте із середини травня до кінця серпня на живих, ослаблених і сухостійних деревах широколистяних порід, найчастіше на тополі, в’язі й клені, поодиноко й групами, часто, щорічно [3].

Трутовик плоский (лат. Ganoderma applanatum).

Трутовик плоский особливо часто зустрічається на березі й тополі, рідше на інших листяних, а часом і на хвойних породах. За звичай росте на пнях і мертвій деревині, але іноді вражає старі ослаблені дерева через тріщини в коріннях і біля підніжжя стовбура [4].

Трутовик облямований (рос. Трутовик окаймленный), (лат. Fomitopsis pinicola).

Трутовик облямований селиться на труску, пнях, сухостої. Живі дерева вражає рідко. Віддає перевагу деревині хвойних порід, але може селитися й на листяних. Плодові тіла на живих деревах, за звичай, виростають у нижній частині дерева [5,6].

Печоночниця звичайна (лат. Fistulina hepatica) часто називають як «печіночниця звичайна», «ведмежий язик».

Цей гриб, за звичай, паразитує на старих живих деревах дуба й каштана й на їхніх пеньках, рідше на інших листяних породах. Це досить рідкий гриб, зустрічається, як правило, по одиничними екземплярами [7,8].

Трутовик сірчано-жовтий (лат. Laetiporus sulphureu).

Росте на живих і сухостійних стовбурах верби й дуба, рідше на липі, тополі, березі, вільсі, зустрічається не тільки в лісі, але й у селах, із середини травня до кінця серпня.

Трутовик деревний (лат. Inonotus dryadeus (syn. Pseudoinonotus dryadeus)), іноді його називають «Трутовик дібровний».

Цей гриб утворює картоплеподібні, характерного виду плодові тіла, рясно покриті крапельками екссудата, що виділяється або мають на поверхні множинні ямки – сліди гутації. Розвивається, за звичай, у підніжжя живих дубів [9,10].

Аурикулярія вуховидна, аурикулярія Іуди (рос. уховидная) або «Іудине вухо» (лат. Auricularia Auricularia-Judae, Hirneola Auricula Judae, Tremella Auricula).

Росте з літа до пізньої осені в найбільш сирих місцях листяних лісів. Часто невеликими групами, тісно прилягаючи один до іншого.

Віддає перевагу ослабленим і відмерлим деревам листяних порід: бузині, дубу, клену, вільхи [11,12].

У результаті проведення досліджень видового складу дереворуйнуючих грибів о. Хортиця, ми підтвердили присутність 13 видів дерево руйнуючих грибів.

ДЖЕРЕЛA ТА ЛІЕРАТУРА

1. http://reshetova.ru.xsph.ru/гриб-ганодерма/OBOMNE – (дата обращения: 08.10.2013).

2. http://www.2mixa.ru/index/trutovik_raznocvetnyj/0-133 – Трутовик разноцветный – (дата обращения: 08.10.2013).

3. Бескоровайный А. Грибы России. – М., 1999. – 320 с.

4. Дудка И., Вассер С. Грибы. Справочник миколога-грибника. – К., 1987. – 536с.

5. Лесная энциклопедия: в 2-х тт. – Т. 2. / Гл. ред. Воробьев Г.И.; Ред.кол.: Анучин Н.А., Атрохин В. Г., Виноградов В.Н. и др. – М.: Сов. энциклопедия, 1986. – 631 с.

6. Определитель грибов России. Порядок афиллофоровые. – Вып. 2. / Бондарцева М.А. – М.: Наука, 1998. – 391 с.

7. Зерова М.Я., Єлін Ю.Я., Коз’яков С.М. Гриби: їстівні, умовно істівні, неїстівні, отруйні. – К.: Урожай, 1979. – 232 с.

8. Дунаев А.В., Дунаева Е.Н., Калугина С.В. ПЕЧЕНОЧНИЦА ОБЫКНОВЕННАЯ FISTULINA HEPATICA FR. В БЕЛГОРОДСКИХ ДУБРАВАХ // Научные ведомости БелГУ. Серия: Естественные науки, 2012. – № 9. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/pechenochnitsa-obyknovennaya-fistulina-hepatica-fr-v-belgorodskih-dubravah (дата обращения: 14.10.2013).

9.http://mycoweb-stv.ru/aphyllophorales/2/13/index.html – (дата обращения: 08.10.2013).

10. http://www.funghiitaliani.it/index.php?showtopic=29659 – Pseudoinonotus dryadeus – (дата обращения: 08.10.2013).

11. http://wap.gribnyemesta.unoforum.ru/?1-12-0-00000001-000-30-0 – Грибы Украины фото и описание грибов – (дата обращения: 08.10.2013).

12. http://www.fungi-on-don.narod.ru/pub/bul/2007_conifers.htm – Грибы на хвойных растениях в условиях Ростовской области. Южный федеральный университет. Булгаков Тимур Сергеевич – (дата обращения: 08.10.2013).