Петрашевська А.Д., Франчук О.П.
Одеська національна академія зв’язку ім. О.С.Попова, Україна
МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ЯК
ЗАСІБ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ КОМПАНІЯХ
На сьогодні, сучасна
галузь телекомунікаційних послуг найбільш інтенсивно розвивається і вбачає як
один із пріоритетних напрямів - пошук нових, ефективних способів у розробки та
надання сучасних телекомунікаційних послуг, що направлені на більш повне
задоволення потреб споживачів. Вибір
означеного вектору діяльності зумовлений тим, що галузь
телекомунікаційних послуг в Україні характеризується уповільненням темпів
зростання, загостренням конкуренції операторів зв’язку, зниженням доходності
окремих послуг, збільшенням міграції та зростанням відтоку абонентів від
компаній-операторів, збільшенням витрат на залучення нових клієнтів, зростанням
вимог до інфраструктури мережі бізнесу.
Розроблення
теоретичних, методологічних і практичних методів управління послугами телекомунікаційних
компаній в Україні, та їх адаптації до умов конкурентного ринку шляхом
раціонального поєднання централізованого та децентралізованого способів
управління можливе лише при вивчені та досліджені тенденцій та закономірностей
функціонування ринку телекомунікаційних послуг в Україні.
На сьогодні, до
основних тенденцій розвитку телекомунікацій в Україні повинні належати:
1. здійснення
якісного переходу до використання нових технологій, що ґрунтуються на
інноваціях;
2. запровадження
нових якісних послуг, що призведе до зростання кількості абонентів та обсягів
прибутків;
3. надання нових перспективних та
конкурентоспроможних послуг;
4. навчання та
якісна підготовка ІТ- спеціалістів, що є необхідною потребою для розвитку сфери
інформаційно-телекомунікаційних технологій в Україні.
Специфіка галузі
полягає в тому, що виробничий процес, не закінчується в межах одного підприємства, а в створенні
закінченої послуги приймають участь декілька організаційно та фінансово
відокремлених операторів зв’язку, які виконують різні технологічні операції в
процесі надання послуги користувачам, що потребує чітко організованої системи
взаємодії усіх учасників процесу виробництва послуг зв’язку [1].
Телекомунікаційні
послуги повинні надаватися споживачам за встановленим рівнем (системою показників) якості на основі міжнародних
стандартів і відповідати рівню розвитку телекомунікаційних мереж та
платоспроможності споживачів телекомунікаційних послуг в Україні.
Під управлінням
послугами зв’язку розуміється цілеспрямована діяльність, орієнтована на
підтримку, а, у необхідних випадках підвищення, рівня продажу існуючих послуг,
а також планування, розробку та просунення на ринок нових послуг зв’язку заради
досягнення визначених завдань підприємства (одержання прибутку, зростання обсягів
збуту, збільшення частки ринку тощо) [2].
Тому, розвиток
системи управління телекомунікаційними послугами повинен здійснюється за такими
напрямами:
- адаптація
нормативно-правових актів з питань якості телекомунікаційних послуг до
міжнародних нормативних документів, передусім стандартів Міжнародної
організації стандартизації, рекомендацій Сектору стандартизації електрозв’язку
Міжнародного союзу електрозв’язку, Сектору радіозв'язку Міжнародного союзу
електрозв’язку та документів Європейського інституту стандартів у галузі
телекомунікацій;
- визначення переліку і нормування
узагальнених показників якості телекомунікаційних послуг;
- диференціація
рівня якості телекомунікаційних послуг для встановлення ціни на них;
- удосконалення
механізму нормування, забезпечення та контролю якості телекомунікаційних послуг
[3].
Кожен управлінський
підхід формується на основі методу або комплексу методів, завдяки яким буде
досягнуто необхідний результат. Нові методи формуються при наявності
різноманітних чинників. Так, першими з них були потреби в покращенні контролю
безпеки, забезпечення виконання нормативних вимог, формування звітів для
вищестоящого керівництва і забезпечення зв'язком споживачів у звичайних умовах
і в умовах надзвичайних ситуацій [4].
Методи являють собою важливий елемент процессу управління. Особлива роль методів управління полягає в тому, щоб створити умови для
чіткої організації процесу управління, використання сучасної техніки й
прогресивної технології організації праці і виробництва, забезпечити їх
максимальну ефективність, при досягненні поставленої мети.
Нові методи
управління в сфері телекомунікацій сьогодні більше концентруються на
забезпеченні зовнішніх умов функціонування (інформаційна безпека, нормативні акти),
а також на управлінні діяльністю підприємства. Основні бізнес-процеси, які
спрямовані на розвиток підприємства у цілому, повинні будувалися на основі
автоматизованих систем і нових інструментах управління на всіх рівнях. [4].
На
сучасному етапі розвитку у складі методів управління виділяють три групи:
-
економічні;
-
організаційно-розпорядчі;
-
соціальні.
Економічні
методи управління об′єднують усі методи, за допомогою яких здійснюється
вплив на економічні інтереси колективів і окремих їх членів.До складу
економічних методів управління належать: організаційно-виробниче планування;
метод комплексних цільових програм; комерційний розрахунок; система економічних
регуляторів господарської діяльності.
Організаційно-розпорядчі
методи управління, спрямовані на використання таких мотивів трудової
діяльності, як почуття обов′язку, відповідальності, у тому числі
адміністративної.
Соціальні
методи управління ґрунтуються на використанні соціального механізму, що діє у
колективі (неформальні групи, роль, статус особистості, система взаємовідносин
в колективі, соціальні потреби та ін.).
Об′єднання
різних способів управління ресурсів телекомунікаційних компаній в один
комплекс, надає можливість зробити бізнес-процеси прозорими не тільки для
підрозділів і працівників компанії, але й для споживачів, що робить компанію
більш відкритою, з високим ступенем довіри споживача.
Таким
чином, застосування методів управління послугами телекомунікаційних компаній є
важливим і постійно діючим напрямом діяльності телекомунікацій, що безпосередньо
впливають на їх розвиток та розвиток держави.
Література:
1.
Филип Котлер. Основы маркетинга. /Ф.Котлер. –
М.: Издательство «Прогрес», 1991. – 128 с.
2.
Гранатуров В. М. Управління послугами зв’язку :
[навч. посіб.] / В.М. Гранатуров, І. В. Литовченко. – К. : Освіта України,
2010. – С. 61.
3.
Про схвалення концепції розвитку телекомунікацій
України : розпорядження Кабінета Міністрів України від 27 груд.
2008 р. № 1612-р
4.
Варфоломеєва О. Г., Колченко Т. В. Нові підходи
до управління телекомунікаційними мережами / О. Г. Варфоломеєва,
Т. В. Колченко // Наукові записки УНДІЗ. – 2013. – №1(25) 41–44.