Економічні науки / 15. Державне регулювання економіки

К. е. н. Рошило В. І.

Чернівецький торговельно – економічний інститут КНТЕУ, Україна

ПРО ДЕЯКІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ АМОРТИЗАЦІЇ

Державне регулювання процесів амортизації відповідних груп необоротних активів підприємств є фактором, що безпосередньо впливає на формування амортизаційної політики підприємств, визначаючи її зміст та інструментарій.

В економічній літературі існують різні погляди на роль державної амортизаційної політики у комплексі економічної та науково-технічної політики держави. Так, Л.І. Дідківська розуміє амортизаційну політику як складову частину державної інвестиційної політики [1, с. 117-118]. Водночас окремі її аспекти, зокрема механізми прискореної амортизації, розглядаються цим автором у якості інструментарію державної інноваційної політики [1, с. 127]. Такі автори, як С.М. Чистов та С.Є. Нікіфоров, включають амортизаційну політику до складу державної інвестиційної, інноваційної та науково-технічної політики [2, с. 140, 164, 176]. У контексті науково-технічної та інвестиційної політики амортизацію розглядають І.Р. Михасюк та Д.М. Стеченко [3, с. 267, 335; 4, с.121]. Досить оригінальне бачення амортизаційної політики висловлюється Т.І. Горенко, яка вважає її одним із методів податкового регулювання та стимулювання господарської діяльності [5, с. 123-124].

Роль амортизації як інструмента регулювання інвестиційних процесів в економіці полягає ось у чому. Економічна ефективність інвестицій та відповідно ступінь активності інвестиційної діяльності в економіці суттєво залежать від умов відшкодування інвесторам раніше вкладених коштів. Таке відшкодування здійснюється за рахунок амортизаційних відрахувань і прибутку, що входять до складу чистого грошового потоку підприємства, причому останній також відіграє роль винагороди для інвестора за вкладення коштів. Чим більший обсяг чистого грошового потоку, тим швидше відбувається повернення інвестованих коштів і тим привабливішим стає інвестування. Тому амортизаційна політика як інструмент державного впливу на процес формування амортизаційних відрахувань підприємств посідає провідне місце в системі інструментів державної інвестиційної та інноваційної політики.

Взаємозв’язок амортизаційної та науково-технічної політики є більш опосередкований. Амортизаційна політика спрямована на активізацію інвестиційної діяльності у сфері реальних інвестицій. Прагнення підприємств удосконалювати свою матеріально – технічну базу та сприятливі умови для здійснення інвестицій сукупно створюють попит на практичні науково-технічні розробки та їх упровадження. Попит зумовлює зростання пропозиції послуг цього типу, які надаватимуть науково-дослідні організації, тобто відбуватиметься водночас активізація науково-дослідних робіт у відповідних галузях, яка сприятиме науково-технічному розвитку. Саме так функціонують аналогічні системи у розвинутих країнах.

Розуміння амортизаційної політики як частини системи податкового регулювання може бути органічно поєднане з уявленням про амортизацію як про елемент інвестиційної та інноваційної політики, оскільки податкове регулювання також може бути їх інструментом.

Державна амортизаційна політика – це науково обґрунтована та цілеспрямована система заходів, яка здійснюється державою з метою забезпечення відтворення основного капіталу національної економіки, сприяння науково-технічному прогресу та зростанню конкурентноздатності національної економіки. Вона в цілому покликана розв`язувати широке коло економічних проблем, пов’язаних з оптимізацією процесу відтворення основних фондів у національній економіці, та базується на таких загальних засадах:

- стимулювання науково-технічного прогресу шляхом сприяння впровадженню новітніх технологій та ноу-хау;

- стимулювання підприємств до ефективного використання основних засобів та їх відновлення за рахунок власних джерел;

- впровадження ефективної системи амортизації, яка зможе забезпечити відтворення зношених у процесі виробництва основних засобів;

- ефективне поєднання інтересів підприємства та держави в частині оподаткування;

- лібералізація вибору та застосування суб’єктами господарювання механізмів амортизації у рамках чинного законодавства.

При цьому потрібно зауважити, що приватний сектор сам по собі нездатний ефективно виконувати вищевказані завдання, тому державне втручання у дану сферу цілком виправдане та необхідне [6, с. 25].

Відповідно до цього результатами ефективної державної політики у сфері амортизації є:

- прискорення темпів науково-технічного прогресу внаслідок створення привабливих умов інвестування у розробку та впровадження у виробництво нових технологій. У цьому випадку попит на науково-технічні розробки з боку великих промислових підприємств-інвесторів та їх готовність фінансувати їх сприятиме пожвавленню науково-дослідницької діяльності;

- зростання інвестиційної активності та поліпшення якісного стану основних засобів в економіці, адже підприємства зможуть більше інвестувати в основний капітал, усвідомлюючи, що система амортизації забезпечуватиме швидку окупність таких інвестицій;

- забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому та міжнародних ринках.

Література:

1. Дідковська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посібн. – К. : Знання - Прес, 2000. – 209 с.

2. Чистов С.М., Нікіфоров А.Є., Куценко Т.Ф. Державне регулювання економіки: Навч. посібн. – К. : КНЕУ, 2000. – 316 с.

3. Михайсюк І., Мельник А., Крупка М. Залога З. Державне регулювання економіки // За ред. д-ра економ. наук І.Р. Михайсюка. – Львівський національний університет ім. І. Франка. – К. : Атіка, Елга-Н, 2000. – 592 с.

4. Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки: Навч. посібник. – К. : МАУП, 2000. – 176 с.

5. Государственное регулирование экономики переходного периода / Горенко Т. И., Карпов В.А., Кондрашихин А.Б. и др. – Севастополь: Просвита, 2000. – 181 с.

6. Луніна І.О. Державні фінанси в перехідний період. – Харків: Форт, 2000. – 296 с.