Секція Економічні науки/16.Макроекономіка

Сай Л.П.

кандидат економічних наук,

доцент кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва

Національного університету «Львівська політехніка

Колодій Х.В.

студент

Національного університету «Львівська політехніка»

м. Львів, Україна

 

ВПЛИВ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ НА ВІТЧИЗНЯНУ ЕКОНОМІКУ

Сучасне економічне середовище кидає виклик країнам, які аж ніяк не можуть продемонструвати бажані результати свого функціонування, а їх участь у міжнародному економічному житті, глобалізаційних процесах, виступає тим шансом, який здатний забезпечити їм гідне місце на світовому ринку, поряд із його провідними гравцями. До ряду таких країн відноситься і Україна, економічна та політична ситуація якої є близькою до кризової, а наявність воєнних дій ще більше загрожують її потенційному розвитку.

 Вражаючими є результати аналізування індексу конкурентоспроможності України в 2013-2014 рр. Всесвітнім економічним форумом. Зокрема, дані звіту свідчать, що наша країна за останній рік у рейтингу глобальної конкурентоспроможності втратила 11 позицій, з 73 до 84, отримавши показник 4,05 бали з 7 можливих. Найгірші позиції серед досліджуваних показників даного індексу займають такі складові як: інфраструктура (4,1 бали), розвиток технологій (3,3 бали), фінансова сфера (3,5 бали), розвиток бізнесу (3,7 бали), інновації (3 бали) та управлінська сфера (3 бали). Також, варто зазначити, що найбільш проблемними факторами для ведення бізнесу в Україні 2013-2014 рр. було визнано: обмежений доступ до фінансів (16,7 %); корупція (15,5 %); негативний вплив державної бюрократії (13,4 %); податкове регулювання (11 %); політична нестабільність (10,1 %); розмір податків (8,4 %); валютне регулювання (4,2 %); незначні обсяги інновацій (4,1 %) тощо [1].

Намагаючись змінити невтішні економічні тенденції Україна стала на шлях євроінтеграції, що було єдиним правильним рішенням країни із значним економічним потенціалом. Як результат, було реалізовано довгоочікуване підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Верховна рада та Європарламент 16 вересня 2014 року синхронно ратифікували Угоду про асоціацію. Це, без жодних сумнівів, є вагомим фактором як для внутрішньополітичного розвитку, так і для економічних відносин з ЄС. Варто зауважити, що Україна готувалася до цієї події майже десять років, що свідчить про вже значні економічні зрушення на шляху до її європейського майбутнього.

Одна з найголовніших частин Угоди носить назву «Економічне та секторальне співробітництво». Зокрема, вона містить положення про умови, модальності та часові рамки гармонізації законодавства України та законодавства ЄС, зобов’язання України щодо реформування інституційної спроможності відповідних установ та принципи співробітництва між Україною, ЄС та його державами-членами у низці секторів економіки України та напрямків реалізації державної галузевої політики. Імплементація цього розділу Угоди дасть змогу, по-перше, забезпечити більш поглиблене виконання положень Угоди щодо зони вільної торгівлі, оскільки сприятиме наближенню законодавства та регуляторного середовища України та ЄС, а відтак усуненню нетарифних торговельних бар’єрів, а, по-друге, сприятиме інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та єдиного нормативного простору в переважній більшості секторів економіки та суспільного життя України [2].

Відповідно до статті 343 Угоди про асоціацію, макроекономічне співробітництво передбачає, що Україна та ЄС сприяють процесу економічних реформ шляхом співробітництва в напрямку покращення розуміння основоположних принципів функціонування їхніх економік, а також формулювання і реалізації ринкової економічної політики. Україна докладає максимальних зусиль для побудови функціонуючої ринкової економіки та поступового наближення своєї політики до політики ЄС відповідно до основоположних принципів макроекономічної стабільності, збалансованості державних фінансів і платіжного балансу [3].

Стратегічно важливим елементом євроінтеграційної співпраці, у тому числі і Угоди, є створення зони вільної торгівлі України з ЄС. Такий економічний союз охоплює найважливіші сфери торгівлі, що дає змогу вивести на належний рівень внутрішню економіку країни. Ця Угода передбачає: торгівлю товарами та стимулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання; застосування інструментів захисту; співробітництво в управлінні митною діяльністю; сприяння торгівельним відносинам в енергетичній сфері, тощо. Це дозволить забезпечити розширений доступ до внутрішнього ринку ЄС як для українських експортерів, так і для європейських капіталовкладень та інвестицій. Проте, цей союз і несе певні загрози для вітчизняних суб’єктів господарювання, адже вимагає від них значно вищого рівня якості та дотримання ряду вимог, які не завжди є досяжними для них. Кардинально інші правили ведення діяльності в Україні аж ніяк не сприяють виходу вітчизняних підприємств на міжнародні ринки, а процес трансформації ще потребує часу. Таким чином, зона вільної торгівлі забезпечить стабільність та прибутковість вітчизняних підприємств, що передбачає покращення економічної ситуації в Україні.

Проведенні дослідження дають змогу виокремити такі позитивні аспекти впливу асоціації на економіку України: зростання ВВП та добробуту населення в довгостроковому періоді; зростання експортної діяльності вітчизняних підприємств, особливо щодо високотехнологічної продукції; зростання споживчого попиту на внутрішньому ринку; ліквідація митних податків для ряду українських товарів; розвиток співробітництва іноземних та українських підприємств, зокрема, за рахунок створення спільних підприємств; проведення спільних науково-дослідницьких, комунікаційних та інформаційних проектів; тощо.

Для кращого розуміння впливу ратифікованої Угоди на вітчизняну економіку доцільно розглянути можливості та загрози, які постають перед економікою України у розрізі провідних сфер, за допомогою таблиці.

Таблиця

Наслідки впливу Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на вітчизняну економіку*

Сфера впливу

Можливості

Загрози

Сільське господарство

Пріоритетність сільського господарства при формуванні економічної політики країни; запровадження у вітчизняну практику сільського розвитку моделей і механізмів, які ефективно працюють у країнах ЄС; збільшення державних асигнувань, субсидій та  дотацій для розвитку сільського господарства; створення сприятливого податкового та інвестиційного клімату для залучення іноземного капіталу тощо.

Неконкурентоспроможність вітчизняної сільськогосподарської продукції поряд із зарубіжними конкурентами; неможливість сільськогосподарських підприємств адаптувати свою діяльність до міжнародних стандартів та вимог, в силу відсутності необхідних фінансових ресурсів.

Державні закупівлі

Прозорість процесу державних закупівель з дотриманням правил чесної конкуренції; скорочення витрат бюджетних коштів на державні закупівлі, за рахунок створення конкурентного середовища у цій сфері.

Оскільки під час проведення процедур закупівлі іноземні компанії будуть більш конкурентноспроможнішими, ніж українські, то це спричинить певні втрати для вітчизняних виробників.

Державна допомога

Прозорість процесів прийняття рішень щодо надання державної допомоги. контроль за дотриманням законодавства при наданні допомоги.

 

Потенційну небезпеку становить звуження простору для застосування заходів державної допомоги підприємствам; можливий негативний вплив на розвиток економіки від скасування певних заходів державної допомоги для підприємств, що раніше її отримували. Крім того, будуть втрачені інструменти підтримки вітчизняних товаровиробників.

Технічне регулювання

Запровадження регламентів відповідності вітчизняних процедур європейським; товари відповідатимуть усім вимогам ЄС і не потребуватимуть додаткових перевірок; підвищення якості української продукції на міжнародному ринку, як наслідок можливість чесної конкуренції на ринку.

Запровадження технічних регламентів ЄС може створити певні технічні бар'єри на шляху товарів з України на ринок країн ЄС; неможливість адаптування вітчизняних товаровиробників до міжнародних стандартів через брак фінансових ресурсів та кваліфікованих кадрів.

Фінансовий сектор

Зниження залежності грошового обігу від долара США; удосконалення валютної структури міжнародних резервів НБУ та зовнішніх запозичень; розвиток кредитного співробітництва з ЄС; підвищення ліквідності ринку європейської валюти в Україні.

Слабка і нерозвинена фінансова інфраструктура, у разі відкритості, роблять фінансовий ринок уразливим, а саме: щодо припливу спекулятивного іноземного капіталу, імпорту криз, посилення залежності від міжнародних фінансових організацій тощо.

Ринок праці

Створення сприятливішого бізнес-середовища та інвестиційного клімату; активізація підприємництва і створення нових робочих місць у сільському господарстві, хімічній, харчовій, легкій промисловості тощо.

Зростання ризику збільшення потоків нелегальної трудової міграції українців до країн ЄС та збільшення вхідних потоків мігрантів і біженців з третіх країн.

Транспортна інфраструктура

Можливість імпорту нових технологій і технічних рішень для модернізації та технічного переоснащення рухомого складу на вигідних умовах для обох сторін; розвиток внутрішньої транспортної інфраструктури, за рахунок іноземного інвестування.

Модернізаційні проекти потребуватимуть значного капіталовкладення, тому існує ризик небажання іноземних інвесторів до їх фінансування.

Енергетика

Концентрація усіх сфер діяльності на енергозберігаючі технології; підвищення рівня енергоефективності та стимулювання використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), обмеження викидів шкідливих речовин тощо.

Брак фінансових ресурсів для реалізації енергозберігаючих проектів, що може негативно позначитися на рівні конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.

* Примітка: сформовано та доповненоавторами з використанням джерел [2-5]

Таким чином, проведені дослідження дають змогу стверджувати як про позитивний вплив підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на вітчизняну економіку, так і про наявність ряду загроз. Проте, якщо порівнювати переваги, які нестиме розвиток євроінтеграційного співробітництва з його загрозами, то можна впевнено заявляти про доцільність таких ризикових кроків для України. Саме ця Угода може стати основою для економічного процвітання України, її виходу із числа країн третього світу.

 

Література:

1. Офіційний сайт міжнародної організації з державно-приватного співробітництва «Всесвітній економічний форум» (The International Organization for Public-Private Cooperation - The World Economic Forum) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.weforum.org.

  2. Офіційний сайт Міністерства Закордонних справ України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mfa.gov.ua.

3. Офіційний сайт Кабінету міністрів України (Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України «Урядовий портал») [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.kmu.gov.ua.

4. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

 5. Звіт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій  «Економічна складова Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: наслідки для бізнесу, населення та державного управління», за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.irf.ua/knowledgebase/publications/ekonomichna_skladova_ugodi_pro_asotsiatsiyu_mizh_ukrainoyu_ta_es_naslidki_dlya_biznesu_naselennya_ta_derzhavnogo_upravlinnya.