Економічні науки/7. Облік і аудит

К.е.н., доц. Євдощак В.І., к.е.н. ст. викл. Маначинська Ю.А.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Фундаментальний імператив актуарного бухгалтерського обліку: зарубіжний досвід

Новаторства в сучасній системі бухгалтерського обліку в епоху ХХІ століття можливі на стику низки фундаментальних дисциплін. Як свідчить зарубіжний досвід на перетині фінансової статистики, теорії корпоративних фінансів, теорії ймовірності, математичної статистики та бухгалтерського обліку утворюється актуарний облік. В свою чергу на стику актуарного бухгалтерського обліку та механіки утворюється потрійна система рахівництва – основа тривимірного простору майбутніх облікових парадигм. Тобто перетин різних галузей науки слугує поштовхом для нових відкриттів та розробки системи пошукових досліджень з тієї чи іншої проблематики.

Фундатор потрійної бухгалтерії Ф.В. Єзерський намагався вирішити головну задачу управління: відслідковувати в реальному масштабі часу успішність функціонування підприємства. Так, всі суб’єкти господарської діяльності у всьому світі до сих пір, як це не парадоксально, працюють «в сліпу», оскільки фінансовий результат може бути визначений тільки лише після складання балансу. Але навіть коли він складений, між датою самого балансу і датою його складання проходить певний час, інколи декілька місяців (для річного балансу) [1]. Тобто постає нагальна необхідність у зміні підходів до побудови традиційної системи обліку зокрема й у руслі актуарної концепції.

Актуарний облік спрямований на задоволення інформаційних потреб функціонально-вартісного підходу до управління. Проте, думки науковців щодо необхідності та результативності впровадження бухгалтерського актуарного обліку в практику вітчизняних підприємств, суттєво розходяться [2, с. 217]. Саме актуарний облік на думку зарубіжних науковців базується на системі подвійного запису, проте в силу сучасних тенденцій його фундамент слід будувати на трьохвимірній системі рахівництва.

Зарубіжний досвід свідчить, що бухгалтерія одного запису мала справу тільки з бухгалтерським обліком акцій, як, наприклад, активами і пасивами. Подвійний запис об’єднує рахунки потоку коштів і рахунки капіталу, це розширює бухгалтерію, щоб включати потоки капіталу (доходи і витрати). Подвійний запис виражає потребу у тому, щоб зміни в балансі рахунків капіталу, які відбулися в період n, були повністю обліковані набором рахунків потоку капіталу у тому ж періоду [3, с. 212].

За словами польського проф. М. Добія балансова оцінка представляє собою один із найбільш важливих і найбільш складних теоретичних питань. Світ стоїть перед проблемою визначення змістового наповнення капіталу в об’єкті, тобто ступеня його концентрації на відповідний балансовий день. Вирішити це питання можна за умови усвідомлення тієї обставини, при якій капітал є абстрактною категорією, а його концентрація підлягає спонтанному та випадковому розсіюванню згідно другого закону термодинаміки [4, c.78].

Зміст вищезазначеного фундаментального закону зводиться до того, процеси, які пов’язані із перетворенням енергії, можуть відбуватися мимовільно тільки за умови, що енергія переходить із концентрованої форми у розсіяну [3]. Іншими словами – це мимовільний процес передачі потенційної сили (енергії) від одної складової системи до іншої (сильнішої до слабшої), який призводить до того, що ентропія системи з двох складових збільшується.

Тобто, характеризує стан системи при якому зі збільшенням ентропії інформація про систему зменшується. Всі створені численні методи зводяться до спроб правильного визначення цієї величини на балансовий день [4, c.78].

Фундаментальним принципом, з яким теоретик та практик бухгалтерського обліку зустрічається найбільш часто, виступає принцип мінімальної дії. У відповідності до якого, зміни в природі відбуваються при мінімальній дії, тобто при мінімальній кількості енергії та часу. Оскільки енергія (капітал) та час визначають категорію дій, відповідно прагнення досягнути ціль за умови застосування мінімуму дій представляє собою фундаментальний імператив. Поняття «дія», уточнив Leonard Euler (1707 – 1783), а кінцеву форму йому надав Joseph Louis Lagrange (1736 – 1813) приблизно в 1760 р. [4, c.78].

Д. Добія [3], в ході дослідження змісту бухгалтерського обліку подвійного запису як інструменту вимірювання прибутку при виборі системи обліку, пропонує власний підхід до виокремлення зв’язків між багатством, динамікою, прибутком, силою, імпульсом та дією (action). За змістовим наповненням термін «дія» характеризує діяльність, роботу, щодо здійснення чого-небудь.

Дія, яка відноситься до реалізації імпульсу – це третій вимір обліку багатства. Тобто, на думку Д. Добія – дія показує максимальний (основний) ефект сили і вимірюється в грошових одиницях. Дія вимагає дві константи інтегрування, які були б початковим багатством та реалізацією початкової динаміки [3, с. 213]. Внески сили цього поточного періоду розділяються на різноманітні рахунки сили, за типом сил, які вважаються відповідальними за зміну в динаміці. Y. Ijiri вважає, що обчислення багатства за потрійною системою рахівництва може бути здійснене без вищої за рівнем структури, такої як облік динаміки та облік сили [3, с. 214].

Ж. Рішар в уроках французької бухгалтерії акцентує увагу на відсутності єдиної бухгалтерської методології. Будь-яка концептуальна побудова, будь-який методологічний підхід, та теоретична категорія залежить від цілі того, хто організовує бухгалтерське спостереження [5, с.149].

Як відмічає І.В. Новіков, основні ідеї нової форми Ф.В. Езерський розробив в кінці 60-х років ХІХ століття, а в 1870 р. в Дрездені видав книгу під назвою «Перший публічний досвід системи». Головну свою працю під назвою «Помилки, що приховуються у вірних балансах подвійної – італійської системи рахівництва та явні ознаки правдивості потрійної системи», Ф.В. Езерський випускає в 1876 р. В цих працях вчений розкрив основні принципи «потрійної бухгалтерії», які полягають в наступному: бухгалтерський облік штучно розподіляється на аналітичний (живий) та синтетичний – «мертвий»; у зв’язку з тим, що вчений вважав традиційну термінологію бухгалтерського обліку не досконалою, то пропонував замість запису «дебет – кредит» ввести запис «прихід – розхід»; вчений вводив в систему бухгалтерських рахунків лише три рахунки: «Цінності», «Каса» і «Капітал», мотивуючи це тим, що в обліку введено багато підставних рахунків, а співпадання підсумків в регістрах традиційної бухгалтерії створює для керівництва та працівників облікового апарату суб’єкта господарювання ілюзію безпомилковості [6]. На противагу традиційній системі бухгалтерського обліку фундаментальний імператив актураної концепції управління спрямований на формування перспективного потенціалу змін бізнесу саме в рамках потрійної системи рахівництва, проте в умовах сьогодення остання базується на системі рахунків сили.

Література:

1. Каплин А. Д. «…Посейте только семя доброе» (Памяти Ф.В. Езерского) / А.Д. Каплин / [Электронный ресурс]. – Режым досутупа: http://dspace.nsu.ru:8080/jspui/bitstream/nsu/241/1/ezersky.pdf

2. Маначинська Ю.А. Бухгалтерський актуарний облік в умовах інвестиційної активності / Ю.А. Маначинська // Актуальні проблеми економіки. – Київ: ВНЗ «Національна академія управління», 2012. – № 10. – C.212 – 219.

3. Теория бухгалтерського обліку: монографія / Л.В. Нападовська, М. Добія, Ш. Сандер, Р. Матезіч та ін..; за заг. ред. Л.В. Нападовської. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. – 735 с.

4. Добия М. Является ли бухгалтерский учет научной дисциплиной? / М. Добия // Вісний ЖДТУ. - № 1(55). – 2011. – с. 77 – 81.

5. Ришар Ж. Бухгалтерский учет: теория и практика Пер. с фр. / Под ред. Я.В. Соколова. – М. : Финансы и статистика, 2000. – 160 с.

6. Новиков И.В. Форма счетоводства по Ф.В. Езерському [Текст] / И.В. Новиков // Проблемы и перспективы экономики и управления: материалы международ. науч. конф. (г. Санкт-Петербург, апрель 2012г.). – СПб. : Реноме, 2012. – С. 8 – 11.