Педагогические науки/ 5.Современные методы преподавания

Старш. викладач Іщенко Т.М., старш. викладач Моруга К.О.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет» імені Вадима Гетьмана, Україна

АКТУАЛЬНІСТЬ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ КРЕАТИВНОЇ ОСВІТИ ТА КОМУНІКАТИВНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ-ЕКОНОМІСТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ДІЛОВОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ВИЩОМУ НЕМОВНОМУ ЗАКЛАДІ УКРАЇНИ

Нові реалії життя в Україні обумовили глобальні зміни у філософії освіти, визначенні її мети, завдань, методів діяльності. При цьому особливого значення набуває креативність особистості, її здатність до творчого нестандартного мислення, вміння ефективно вирішувати складні проблеми власної життєдіяльності.

Концепція сучасної креативної освіти відповідає основним документам, що забезпечують діяльність освітньої галузі: Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини, Національна доктрина розвитку освіти України, закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», державні документи щодо реформування сучасної освіти.

Відомі вчені Г.Айзенк, А.Алейніков, М.Бердяєв, Д.Богоявленська, Л.Виготський, В.Лернер, А.Маслоу, О.Моляко, А.Полякова, Я.Пономарьов, В.Рибалко, В.Семиченко, С.Сисоєва, Р.Штайнер, Е.Фромм, Б.Юсов та інші розглядають креативність як основу, психологічний механізм, що зумовлює творчу активність людини для самоактуалізації та творчої самореалізації в різних видах життєдіяльності. Отже, креативність є характерною ознакою творчої особистості, спроможної реалізовувати свій творчий потенціал за власною ініціативою і з вибором відповідних засобів. Креативність розглядається дослідниками і як передумова для будь-якої творчої діяльності, вмотивованої прагненням індивідуума до самоствердження.

В системі освіти творчі можливості, закладені у кожній людині природою, мають бути розвинені та педагогічно скориговані. Саме досвідчений викладач, повинен закласти підгрунття розвитку творчого потенціалу особистості та визначити сталий напрямок цього процесу. За результатами досліджень таких психологів, як Виготський Л.С., Пономарьов Я.А., Давидов В.В., Шмельов А.Г. можна засвідчити, що більшість тих, хто навчається не вміє максимально розкрити свій творчий потенціал, проявити ініціативу, аргументовано відстояти свою точку зору, спираючись на власний життєвий досвід, відхилитися від шаблона та проявити фантазію, оригінальність, завзятість. Це може стати причиною зниження самооцінки, працездатності, творчої активності, індивідуальності, імпровізаційності. Але ж, саме ці риси сприяють формуванню творчої зрілості та більш креативної особистості.

Таким чином, креативна освіта повинна відповідати такій організації навчання, виховання і розвитку творчої активності, у якій як педагог, так і студент мають сприятливі умови для самореалізації, прагнуть отримати творчий продукт інтелектуальної діяльності і самостійно створювати новий.

Розвиток креативності дуже тісно пов'язаний з комунікативним підходом у навчальному процесі. Реалізація комунікативного підходу з ділової іноземної мови означає, що формування іншомовних мовленнєвих навичок та вмінь відбувається шляхом і завдяки здійсненню студентами іншомовної мовленнєвої діяльності.

Тому, першочерговим завданням викладача у вищому немовному закладі освіти є навчити студентів мовленнєвій діяльності на актуальні, та зрозумілі професійні теми, які вони можуть застосовувати в ділових ситуаціях, стимулювати їх до висловлювань, заохочувати до спілкування, до виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь.

Слід зазначити, що такі якості можуть бути сформовані на заняттях, де творче вирішення проблеми, аргументоване висловлювання власної думки, розвиток комунікативної діяльності стоять на першому місці. В цьому викладачу як найкраще допомагають активні технології навчання: дискусія, презентація, евристична бесіда, проведення конференції, застосування методу «кейс-стаді», ділові ігри тощо.

Зазначені нами вище прийоми, методи та завдання не тільки сприяють креативному мисленню, але й стимулюють і підтримують інтерес до вивчення ділової англійської мови саме в комунікативній сфері. Мова – це засіб спілкування, а основа засобу спілкування - діалог. Ось чому комунікативно спрямовані заняття із залученням активних методів навчання повинні займати керівну позицію при вивченні іноземної мови.

Будь-яка мова складається з «трьох китів»: фонетики, граматики та лексики. Формування цих навичок слід здійснювати саме через креативні завдання, враховуючи новітні тенденції та обговорення тем, що хвилюють, до тенденцій регуляції та аналізу власної та чужої поведінки, їх здатності до абстрактно-логічного мислення, до творчості.

Розвиток креативних можливостей та комунікативної активності студентів є актуальним і результативним. Саме різноманітність методик робить процес навчання дійсно творчим, збуджує зацікавленість учнів та поліпшує розуміння й засвоєння матеріалу. Працюючи з активними методиками, студенти можуть відчути себе першовідкривачами, дослідниками; навчитись працювати в групі, критично та креативно мислити, аргументовано висловлювати свою думку, приймати рішення, розв`язувати проблемні ситуації, здобути елементарні навички участі в громадському житті тощо.

Література:

1. Аганов С. С. Коммуникативная компетентность личности и педагогические пути её повышения / С. С. Аганов, Т. С. Ковалева // Проблемы управления рисками в техносфере. – 2008. – № 4 (8) – С. 290-294.

2. Сологуб А. И. Креативное образование: талант и здоровье: монография/ А. И. Сологуб. – Кривой Рог: ИВИ, 2000. – 264 c.