Филологические науки / 6. Актуальные

проблемы перевода

Кофанов О. Є.

Національний технічний університет України

"Київський політехнічний інститут"

Тематико-понятійна організація підмови екології та мовні засоби реалізації екологічної терміносистеми

Сьогодні в світі надзвичайно гостро постає питання охорони навколишнього природного середовища, адже науково-технічний прогрес призвів нас до глобальної екологічної кризи. Усі зусилля міжнародної спільноти спрямовані на подолання її наслідків та боротьбу із забрудненням довкілля. На наш погляд, свій внесок у покращення екологічної ситуації повинні зробити і перекладачі. Їх першочергове завдання – надати можливість дослідникам з усього світу ефективно і швидко обмінюватися інформацією та знаннями, забезпечуючи збереження однозначності і точності інформації, переданої на іншу мову.

Для отримання якісного перекладу його автору необхідно розбиратися в термінології та розуміти особливості організації підмови екології. Саме тому дане дослідження присвячене аналізу екологічної терміносистеми англійської та української мов з метою виявлення тематико-понятійної організації підмови екології. Джерелами її опису в нашій роботі є різноманітні словники та тексти, написані англійською та українською мовами.

В останні роки сформувалося більше ста напрямків екологічної діяльності, які можна об'єднати за принципами галузевої приналежності, взаємозв'язків, загальнолюдського і практичного значення. На сьогодні їх найбільш обґрунтовану класифікацію запропонував всесвітньо відомий еколог М.Ф. Реймерс. На її основі, з урахуванням лексикографічних джерел та особливостей терміносистеми галузі, було складено тематико-понятійну організацію підмови екології (рис. 1) [1–3].

Рисунок 1 – Тематико-понятійна організація підмови екології

Коли йдеться про терміносистему галузі екології, особливу увагу слід приділити самому поняттю "термін". Під терміном у даному випадку розуміється мовний знак, тобто слово чи словосполучення, що володіє специфічною номінативною і дефінітивною функціями та відображає за своїм денотативним і сигніфікативним змістом місце позначуваного поняття в системі понять науки і у відповідній терміносистемі. Відзначимо, що терміни галузі екології формуються як на базі природної мови, так і на базі інвентарю специфічних засобів вираження спеціальних понять [4].

Таким чином, терміни повинні забезпечувати чітку і точну вказівку на реальні об'єкти і явища, встановлювати однозначне розуміння фахівцями-екологами переданої інформації. Серед вимог до термінів, зокрема до термінів у сфері екології, основними вважаються системність, однозначність, точність, стилістична нейтральність, відсутність суб’єктивності, а також стислість [5].

Велике значення для правильного розуміння особливостей реалізації екологічної терміносистеми має висунута А.А. Реформатським ідея термінологічного поля. За його визначенням, поле для терміна – це дана термінологія, поза якою слово втрачає свою характеристику терміна. Отже, термін пов'язаний не з контекстом, а з термінологічним полем, яке і замінює собою контекст. Термін повинен в будь-якому тексті мати своє точне значення, щоб той, хто користується ним, знав, що саме означає цей термін [6].

Проте слід зазначити, що значна кількість екологічних термінів належить до загальновживаних слів, взятих у спеціальному значенні. Тому іноді тільки за допомогою контексту можна визначити, в якому саме значенні вжито даний термін. Крім того, контекст дає можливість опустити деякі компоненти термінологічного словосполучення, які, будучи згаданими один раз, при подальших згадках вже розуміються самі по собі [7].

Література:

1. Васюкова Г. Т. Екологія: підручник / Г. Т. Васюкова, О. І. Грошева. – К.: Кондор, 2009. − 524 с.

2. Структура науки про довкілля [Електронний ресурс]:[Сайт]. − Режим доступу: http://osvita.ua/vnz/reports/ecology/18867/ (15.12.14). − Назва з екрану.

3. Экология и экологическая безопасность [Електронний ресурс]:[Сайт]. − Режим доступу: http://lib4all.ru/base/B1836/B1836Part2-6.php (16.12.14).−Назва з екрану.

4. Попова Л. В. Лингвистический термин: проблема качества (Опыт составления «Комплексного словаря терминов функциональной грамматики») : монография / Л. В. Попова. – 2-е изд., стереотип. – М.: ФЛИНТА, 2011. – 198 с.

5. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): учебник [для институтов и факультетов иностранных языков] / В. Н. Комиссаров – М.: Высш. шк., 1990. – 253 с.

6. Реформатский А. А. Введение в языковедение / А. А. Реформатский; [под ред. В.А. Виноградова]. – М.: Аспект Пресс, 1996. − 536 с.

7. Пронина Р. Ф. Пособие по переводу английской научно-технической литературы / Р. Ф. Пронина – [2-е изд.] – М.: Высш. шк., 1973. – 200 с.