Право/10. Хозяйственное право

к.ю.н. Фрідман-Козаченко М.М.

доцент кафедри кримінального права, процесу та криміналістики Національного університету ДПС України

Козаченко Д.В.

начальник юридичного департаменту АСК «Укррічфлот», адвокат

Видавнича діяльність як об’єкт державно-правового впливу

Видавнича діяльність є сукупністю відносин, які управляються державою. Вона, як і будь-яка інша діяльність, підлягає державному регулюванню. Перш ніж підійти до характеристики та формування поняття «видавництво» (видавництво – юридична особа, основним видом діяльності якої є видавнича діяльність) [1], необхідно з’ясувати, об’єктом регулювання яких галузей права є видавнича діяльність та видавництво як суб’єкт права.

Дослідження видавничої діяльності як об’єкта державно-правового впливу доцільно розпочати з розкриття її змісту. Необхідно скласти уявлення про явища і процеси, що виникають у досліджуваній сфері. Основним результатом видавничої діяльності є книга, що несе в собі певні функції, які можна розглядати з різних аспектів: як історично сформовану систему фіксації, зберігання та передачі суспільних культурних цінностей і установок в часі та просторі або як засіб освіти, виховання та письменності, що формує соціально значиму особистість [2].

Книга – це не лише об’єкт, це і суб’єкт, що зумів матеріалізувати на друкарських сторінках найбільш значущі творіння думки, знання, накопичені багатьма поколіннями. Книга – письмовий запис, неперіодичне видання у вигляді зброшурованих аркушів друкованого матеріалу, набір письмових, друкованих, ілюстрованих або порожніх аркушів, виготовлених з паперу,пергаменту або іншого матеріалу, як правило, скріплених з одного боку. Сторони аркуша називаються сторінками [3]. Книга – найважливіший засіб зберігання і передачі інформації, примноження знань, освіти, забезпечення наукової діяльності, виховання, поширення як національної, так і світової культури. Книга знаходиться біля витоків осмислення і співпереживання, які закладають фундамент духовності. Якщо людство припинить читати і, як наслідок, думати – воно зупиниться у своєму розвитку, перестане збагачуватися криниця культури і знань. У книги є величезна перевага перед сучасними засобами масової інформації – століття матеріалізованої в ній культури. І хоча процес читання не витримує конкуренції з отриманням інформації з інших джерел, яке займає менше часу, проте саме через нього відбувається духовне збагачення нації та її розвиток [4]. Одним із найважливіших суспільних завдань на сьогодні повинна стати довготривала політика, спрямована на підтримку книги з метою допомогти їй зайняти гідне місце в нашому житті. І в цій ситуації роль видавця та видавництва стає особливо значущою.

Видавнича справа – галузь культури та виробництва, пов’язана з підготовкою, випуском і поширенням книг, журналів, газет, образотворчих матеріалів та інших видів друкарської продукції. Рівень, обсяг та напрям видавничої справи визначаються матеріальними, соціально-політичними та культурними умовами життя суспільства.

Головним принципом здійснення видавничої діяльності і функціонування видавництв у правовій державі є їх свобода.

Свобода видавничої справи означає повну творчу самостійність усіх її суб’єктів: авторів, видавництв, поліграфічних і книготоргових підприємств у визначенні тематики, спеціалізації, виробничій кооперації, виборі авторів, визначенні накладів друкарських видань, у встановленні форм зв’язків між собою, виробниками й постачальниками паперу, а також іншими організаціями.

На основі аналізу наведеного вище, можна виділити складові видавничої діяльності:

- видавнича діяльність – це процес, за допомогою якого виробляється продукція;

- розповсюдження видавничої продукції – доведення видавничої продукції до споживача через торговельну мережу або іншими способами;

- продуктом даного процесу є друкарські видання будь-якого виду (книга, газета, журнал, брошура, плакат, альбом, буклет тощо);

- необхідною складовою даного процесу є редакційно-видавнича підготовка накладу продукції;

- включає підготовку, підготовку та виробництво, а також підготовку, виробництво та випуск книжкової та іншої друкарської продукції, у тому числі продукції ЗМІ;

- продукція призначена для передачі інформації, яка міститься в ній.

Підводячи підсумок наведеному, можна сформулювати поняття видавничої діяльності як редакційно-видавничу підготовку, підготовку і виробництво, а також підготовку, виробництво та випуск книг і брошур, інших видів неперіодичних друкарських видань та іншої друкарської продукції, яка має певні встановлені вихідні відомості та призначена для передачі інформації.

Вирішення проблем видавничої діяльності в Україні повинне посприяти удосконаленню всієї системи законодавства, що регулює суспільні відносини в даній сфері, підзаконних та відомчих актів, які забезпечують окремі напрямки видавничої діяльності.

Література:

1. Електронний ресурс – http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1554-18

2. Біличенко О.Л. Культурно-виховна роль книги в умовах формування інформаційного суспільства автореферат, Харків, 2001.

3. Електронний ресурс - http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B D%D0%B8%D0%B3%D0%B0

4. Закович М.М. Культурологія: українська та зарубіжна культура. Навчальний посібник. – Київ: Знання. – 2007.