Біологічні науки/ 2.Структурна ботаніка і біохімія рослин

Ходаніцька О. О.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського,

аспірант кафедри біології

АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТЕБЛА ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО

ЗА ДІЇ ХЛОРМЕКВАТХЛОРИДУ ТА ТРЕПТОЛЕМУ

 

Характер ростових процесів, енергетичне і субстратне забезпечення морфогенезу значною мірою визначаються анатомічними особливостями стебла, що є важливим чинником формування майбутнього врожаю.

Основним напрямком сучасного аграрного виробництва є пошук ефективних шляхів покращення продуктивності сільськогосподарських культур [4]. Вирішення цих завдань можливо на основі використання синтетичних регуляторів росту та розвитку рослини. Дана група сполук дає можливість спрямовано регулювати окремі етапи онтогенезу з метою мобілізації потенційних можливостей рослинного організму [5].

Вплив стимуляторів та інгібіторів росту на процеси метаболізму багатьох сільськогосподарських культур, їх ріст і розвиток добре вивчений [1, 2, 3]. Разом з тим, систематичного вивчення впливу регуляторів росту на фізіолого-біохімічні процеси та мезоструктуру вегетативних органів рослин льону олійного практично не проводилося. Саме тому метою нашої роботи було вивчити вплив ретарданту хлормекватхлориду та стимулятора трептолему на анатомічну будову стебла льону олійного.

Рослини льону олійного сорту Орфей вирощували у вегетаційних посудинах з додаванням поживної суміші ВНІС. Однократну обробку рослин водними розчинами хлормекватхлориду у концентрації 0,25% і трептолему у концентрації 0,03 мл/л здійснювали на 20 день вегетації при виході рослин з фази «ялинки». Мезоструктурні характеристики стебла визначали на фіксованому матеріалі. Для консервації біологічного матеріалу використовували суміш етилового спирту, гліцерину, води з додаванням 1% формаліну у співвідношенні 1:1:1. Особливості будови стебла вивчали на зрізах його середньої частини через 30 діб після обробки препаратами.

Проведені нами дослідження впливу синтетичних регуляторів росту рослин на структурно-функціональну організацію стебла льону олійного свідчать про суттєві зміни у процесах морфогенезу (див. табл. 1).

За дії хлормекватхлориду уповільнювався ріст, формувалися більш низькі рослини з потужним стеблом. Використання розчину трептолему призводило до збільшення лінійних розмірів рослин. Так, при застосуванні ретарданту висота рослин льону становила 12,4±0,3 см, при обробці стимулятором – 24,1±0,3 см, тоді як у контролі – 20,7±0,3 см. Крім цього, збільшувався діаметр стебла рослин. За дії препаратів відбувається зростання товщини ксилеми та збільшення кількості судин ксилеми у рядку.

Подібна реакція рослинного організму на застосування препаратів є типовою для багатьох сільськогосподарських культур. Це пояснюється тим, що хлормекватхлорид блокує біосинтез гібереліну, в результаті чого гальмується розтягування клітин субапікальної меристеми, і як наслідок інгібується ріст

 

Таблиця 1. Вплив хлормекватхлориду та трептолему на анатомічну будову стебла льону олійного

Варіант/ Показник

Контроль

0,03 мл/л трептолем

0,25% хлормекватхлорид

Діаметр стебла, мм

1,3±0,02

1,4±0,02

*1,6±0,02

Товщина епідермісу, мкм

24,5±0,92

22,6±1,01

*21,3±0,86

Довжина клітин епідермісу, мкм

33,7±1,53

32,8±1,32

33,1±1,57

Товщина ксилеми, мкм

160,99±5,85

165,03±3,93

173,16±2,41

Кількість судин ксилеми в рядку, шт

9,9±0,3

10,1±0,3

*10,8±0,3

Примітка:  * - різниця достовірна при Р0,05

рослини у довжину, сповільнюється диференціація конуса наростання. Трептолем, в свою чергу, є комплексною композицією фітогормонів гіберелінової, ауксинової та цитокінінової природи, які, включаючись в процеси метаболізму, регулюють поділ і ріст клітин.

Таким чином, ретардант групи четвертинних амонієвих сполук хлормекватхлорид та стимулятор на основі комплексу 2,6-диметилпіридину з бурштиновою кислотою трептолем є ефективнимим засобами регуляції росту та розвитку рослин олійного льону.

 

Література:

1. Кур'ята В.Г. Ретарданти – модифікатори гормонального статусу рослин // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку. Т. 1. / НАН України, Ін-т фізіології рослин і генетики, українське т-во фізіологів рослин; голов. ред. В. В. Моргун. – К.: Логос, 2009. – С. 565-589.

2. Моргун В.В., Яворська В.К., Драговоз І.В. Проблема регуляторів росту у світі та її вирішення в Україні // Физиология и биохимия культ. растений. – 2002. – 34, №5. – С.371-375.

3. Мусатенко Л.І. Фітогормони і фізіологічно активні речовини в регуляції росту і розвитку рослин // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку. Т. 1. / НАН України, Ін-т фізіології рослин і генетики, українське т-во фізіологів рослин; голов. ред. В. В. Моргун. – К.: Логос, 2009. – С. 508-536.

4. Рогач Т.І. Особливості морфогенезу і продуктивність соняшнику за дії трептолему // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку. Т. 1. / НАН України, Ін-т фізіології рослин і генетики, українське т-во фізіологів рослин; голов. ред. В. В. Моргун. – К.: Логос, 2009. – С. 680-686.

5. Шевчук О.А., Ткачук О.О., Голунова Л.А., Кур’ята І.В., Рогальська Л.М., Рогач В.В. Екологічні аспекти застосування ретардантів та етиленпродуцентів у рослинництві // Наукові записки. Серія: Географія. – 2005. –  №12. – С. 31-35.