ЭКОЛОГИЯ / 6. Экологический мониторинг

Студентка 4 курсу Руденко Н.В.

Національний авіаційний університет, Україна

Екологічний моніторинг в умовах експлуатації автотранспорту в місті Києві

У наш час кількість автомобілів у всьому світі невпинно зростає, що пов’язано зі збільшенням споживання енергії, видобувних моторних палив, особливо бензину і підвищенням викидів в об’єкти довкілля хімічних забруднень у складі відпрацьованих газів (ВГ), які негативно впливають на екологічні системи, здоров’я людини, флору та фауну.

Вплив автомобільного транспорту на екологічну ситуацію в Києві досяг критичної межі - показники забруднення атмосферного повітря і довкілля перевищують усі допустимі показники світових норм і стандартів.

Пріоритетними компонентами ВГ є оксиди вуглецю, вуглеводневі сполуки, оксиди азоту, альдегіди, тверді частинки. Доля забруднень повітря від автотранспортної мережі у столиці займає від 50 % до 90 % сумарної кількості усіх можливих хімічних викидів антропогенного походження. У зв'язку з цим останнім часом все більшої ваги набуває проблема екологічного моніторингу автомобільного парку великого промислового міста, який здійснює повторювальні спостереження та вимірювання параметрів якості атмосферного повітря з метою збереження природного середовища.

За даними моніторингу середньостатистичний автомобіль за рік пробігу у місті забирає з атмосфери 4,35 т кисню, викидаючи 3,25 т вуглекислого газу, 0,53 кг оксиду вуглецю, 0,093 т вуглеводнів, 0,027 т оксидів азоту. Найбільш забруднене повітря міста, зокрема оксидами азоту, спостерігається поблизу автомагістралей, біля світлофорів та місць утворення тисняви. У паркових зонах вміст забруднюючих речовин у декілька разів менший.

Збільшення викидів забруднюючих речовин від автотранспорту зумовлено погіршенням технічного стану автомобільного парку, незадовільною якістю палива, відставанням темпів розвитку вулично-шляхової мережі, труднощами обліку великої кількості автотранспорту як джерела забруднення атмосфери, недостатньо розвиненою законодавчою базою для ефективного управління автотранспортом, як екологічно небезпечним об'єктом.

Оцінку екобезпеки автотранспорту здійснюють на основі розрахунків викидів ВГ для різних марок рухомого складу автомобілів і з урахуванням індивідуальних викидів кожного автомобіля на різних трасах.

У літні місяці рівень забруднення повітря відпрацьованими газами в Києві є найвищим внаслідок макро - та мікрокліматичних умов та посиленого руху автотранспорту. Деяке збільшення забруднення, пов’язане з частими туманами, спостерігається також у грудні. Найбільш забруднене повітря, зокрема оксидами азоту, спостерігається в районах, прилеглих до автомагістралей (Московська, Ленінградська, Бесарабська, Харківська площі, вул. Д.Коротченка, Ю.Гагаріна, Набережно-Хрещатицька, пр. Воз’єднання, Харківське шосе, бульвари Дружби Народів, Лесі Українки та інші).

Шкідливий вплив пересувних джерел автотранспорту пов’язаний також з шумовим забрудненням, транспортною вібрацією і електромагнітним випромінюванням системи запалювання та електронних систем управління. Звідси випливає, що перспективним напрямком підвищення рівня екологічної безпеки автомобільного транспорту є, перш за все, комплексна оцінка й покращення інфраструктури міських пересувних систем з урахуванням еколого-гігієнічних вимог до всіх можливих небезпечних чинників, пропускної здатності вулиць, стану відповідних автомобільних парків та автостоянок, організації та поліпшення дорожнього руху впродовж року, зменшення рівня шуму тощо.

На світовому рівні важливе значення для екологічної безпеки автотранспорту має введення нормативних документів, що обмежують застосування окремих видів палива, особливо вміщуючих свинець, а також впровадження вимог до зниження оксидів вуглецю, азоту та вуглеводнів у складі вихлопних газів автомобільних двигунів.

Слід зазначити, вирішення проблеми моніторингу екологічної безпеки автотранспортної мережі є надзвичайно складним завданням і потребує, перш за все, остаточного концептуального визначення. Крім того, екологічна безпека та захист населення від наслідків довготривалого впливу забруднень довкілля, за рахунок викидів автотранспорту вимагає посилення контролю щодо виконання санітарно-гігієнічних правил і стандартів на всіх рівнях функціонування санепідслужби. Наукові розробки в межах екологічного моніторингу і оцінки прийнятного ризику для довкілля та здоров’я людини від дії хімічних чинників транспортної мережі потребують відповідного інформаційного забезпечення, зокрема належного використання комплексу інформаційних банків даних від Центральної геофізичної обсерваторії, санепідслужби МОЗ України, управління медичною статистикою та дорожньо-автомобільної інспекції, метеорологічної служби та ін.

Література

1. Гутаревич Ю.Ф., Зеркалов Д.З., Говорун А.Г. Екологiя та автомобiльний транспорт : Навчальний посiбник. — К.: Арiстей, 2006. – 267 с.

2. Праці Центральної геофізичної обсерваторії. /Під. Ред.. О.О. косовця— К.: Інтерпрес ЛТД, 2009. Вип. 5(19). – 116 с.

3. Пригода Ю.Г., Обухан К.І., Козлова І.А. та інші. Критерії прийнятного ризику від дії атмосферних забруднень в умовах експлуатації транспорту // Акт. пробл. трансп. мед. —2005. —№1. —158 с.

4. Екологічний атлас міста Києва. - К.: ТОВ "Агентство Інтермедіа", 2009. – 62 с.