Кушнір М.Ю.

Призначення процесу планування

Призначення процесу планування полягає в намаганні завчасно враховувати по можливості всі внутрішні та зовнішні чинники, що забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування і розвитку організацій різного типу.

Планування як процес передбачає розробку комплексу заходів, які визначають послідовність кроків у досягненні конкретних цілей з урахуванням можливостей найефективнішого використання ресурсів як кожним виробничим підрозділом, так і всією організацією. Тому процес планування потребує забезпечення взаємодії між окремими структурними підрозділами підприємства, включаючи весь технологічний ланцюжок: наукові дослідження і розробки, виробництво, збут. Ця діяльність спирається на прогнози розвитку науки і техніки, аналіз і оцінку наявних ресурсів та перспектив розвитку попиту та господарської кон'юктури. Звідси випливає необхідність ув'язки планування з контролем з метою постійного коригування показників розробки інновацій, виробництва і маркетингу.

Стратегічне планування нових продуктів та послуг принципово відрізняється від інших видів планування, які мають місце в управлінні, таких як оперативне, тактичне і довгострокове. Ця відмінність полягає в спрямуванні вектора планування. Традиційно вектор планування напрямлений з минулого (теперішнього) у майбутнє. Стратегічне планування передбачає побудову вектора аналізу і прийняття управлінських інноваційних рішень з майбутнього в сьогодення.

У таблиці подається порівняльна характеристика стратегічного та оперативного планування.

 

 

 

 

Таблиця

Порівняльна характеристика стратегічного та оперативного планування.

Ознаки

Види плануваня

Стратегічне

Оперативне

1. Рівень ієрархії, що бере участь у прийнятті рішень стосовно планування

Вищий рівень менеджменту

Усі рівні менеджменту

2. Невизначеність

Високий рівень

Низький рівень

3. Вид проблеми

Не структуровані

Взагалі добре структуровані

4. Горизонт часу

Довгостроковий

Середньо- і короткостроковий

5. Потреба в інформації

Переважно зовнішня

Переважно внутрішня

6. Альтернативи

Спектр альтернатив дуже широкий

Спектр альтернатив обмежений

7.  Обсяг

Концентрується на найважливіших проблемних структурних сферах і напрямах розвитку

Охоплює всі напрямки і структурні господарські одиниці підприємства, усіх учасників

8. Ступінь деталізації

Велика міра опрацювання і визначення напрямків

Детальне опрацювання з використанням кількісних показників

 

Стратегічне планування створює міст у майбутнє і використовується для переходу організації від того, якою вона є зараз, до того, якою вона хоче бути. Стратегічне планування - це не майбутні рішення, а вплив майбутнього на сьогоднішні рішення.

При цьому розроблюються нові можливості організації (фірми), наприклад, зміна профілю організації, радикальна зміна технології, розширення виробничих потужностей шляхом створення нових підприємств у різних регіонах країни чи світу.

 

 Список використаних джерел

 

1. Ансофф І. Стратегічне управління.

2. Банковское дело : стратегическое руководство/ под ред. Платонова В, Хиггинса, 2-е изд.,-М.: Консалтбанкир, 2001г.