Економічні науки/Макроекономіка

Моторна Я. В.

Буковинська Державна Фінансова Академія, Україна

Теоретичні аспекти державного регулювання економіки

Наявність недоліків ринкового саморегулювання зумовлює необхідність державного регулювання економіки. Держава через свою особливу роль у суспільстві за всіх часів тією чи іншою мірою втручалась в економічні процеси.

Тому у сучасних умовах розвитку економічної теорії спостерігається підвищення наукового інтересу до державного регулювання. Зміни у світовій економіці, що сталися за останні десятиліття, примусили наукову громадськість активізувати процес переосмислення ролі держави в економічному розвитку. Потрібно з’ясувати, яким чином загальні тенденції зміни ролі і місця держави в економічній системі можуть вплинути на процеси, які відбуваються сьогодні в Україні. Питаннями державного регулювання розвитку національного ринкового господарства займалася низка відомих вітчизняних учених: А.М. Кругляк, В.Г. Бодров, В.Є. Воротін, Л.І. Дідківська, Л.С. Головко, Г.П. Ляшенко, Н.Р. Нижник, І.В. Розпутенко, О.Б. Чернега та інші, які теоретично обгрунтували необхідність активного державного впливу на розвиток національної економіки [2, c. 52].

Протягом більшої частини ХХ століття від держави очікували збільшення витрат і більш активного втручання в економіку. Однак багато економістів, не заперечуючи активної ролі держави, вважають, що її масштаби мають бути мінімальними, а її втручання в економіку- гранично обмеженим.

Широка сфера діяльності держави, при відсутності в її функціях належних пріоритетів, є негативним явищем, що зумовлює зниження ефективності державного впливу на економічні процеси в країні. Тим часом держава покликана відігравати активну роль у регулюванні економічних процесів, у забезпеченні стабільного економічного зростання, необхідного для економічної безпеки країни, вживанні заходів з соціального захисту населення і його соціального забезпечення.

З цієї позиції необхідно зосередити зусилля держави на вирішенні таких пріоритетних фундаментальних проблем:

— вироблення реалістичної економічної політики;

— підтримка розвитку освіти, охорони здоров’я, а також галузей національної економіки у період реструктуризації;

— забезпечення макроекономічної стабільності;

— забезпечення законності і підтримка правопорядку;

— забезпечення захисту навколишнього середовища [3, c. 74].

Там, де держава має у своєму розпорядженні незначні можливості, напрями державного впливу повинні ретельно аналізуватися. При цьому під ефективністю державного впливу повинні розуміти результат використання державного потенціалу для задоволення попиту суспільства на відповідні блага. Навіть якщо держава має великий потенціал, але не використовує його в інтересах суспільства, він не буде досить ефективним.

Завдання ефективної держави в Україні, на наш погляд, полягає не в простому розширенні присутності в економіці, а в підвищенні ефективності довгострокової державної політики і конкретних дій щодо оздоровлення економіки, поліпшення соціального стану громадян.

Необхідність державного регулювання обумовлена, насамперед, наявністю сукупності об’єктивно сформованих факторів, до яких слід віднести:

— наявність кризових явищ в усіх ланках української економіки;

— відсутність структурно-технологічного балансу на національному і регіональному рівнях;

— деформація найважливіших відтворювальних пропорцій і взаємозв’язків;

— недостатнє використання регіональних ресурсних потенціалів [4, c. 21].

На сучасному етапі державне регулювання варто розглядати як діючий засіб вирішення соціальних і економічних завдань в умовах ринкових відносин, що розвиваються.

Отже, можна сказати, що державне регулювання ринкової економіки – це система заходів законодавчого, виконавчого та контрольного характеру по стабілізації та пристосуванню економіки до умов, що змінюються під впливом внутрішнього та глобального середовища. Вплив держави на відтворювальні процеси в економіці здійснюється за допомогою прямого інвестування, правових та економічних важелів з метою орієнтації господарських суб’єктів і окремих громадян на досягнення цілей і пріоритетів державної соціально-економічної політики.

Першочерговою задачею органів державного управління, на наш погляд, є пожвавлення інвестиційної активності. Реальним економічним джерелом нагромаджень у народному господарстві повинні стати ті галузі промисловості, на продукцію яких є попит у середині країни або на світовому ринку.

Важливим напрямом діяльності органів влади держави і регіонів у сучасних умовах є удосконалення системного підходу до організації управління і регулювання розвитку економіки, що пов'язано із наростаючим потоком інформації. Системний аналіз дозволяє більш раціонально використовувати різноманітну інформацію для управління розвитком економіки. Теоретичні дослідження, наукові концепції управління розвитком економіки сприяють розробці альтернативних варіантів вирішення народногосподарських проблем і сценаріїв її розвитку [1, c. 5].

Державна політика повинна спрямовуватися на заходи щодо збільшення зайнятості в приватному секторі, а саме підримку малого та середнього бізнесу, створенню сприятливого інвестиційного клімату, створення або реформування інституцій, які б сприяли прозорості щодо державних витрат та інше.

Діяльність та відповідальність держави, яка спрямована на становлення та регулювання ринкової економіки має зростати. При цьому на етапі переходу до ринку роль державного регулювання більш значуща, ніж у сформованому ринковому господарстві. Це пов’язано з тим, що на цьому етапі ринок перебуває в стадії становлення і його регулюючі можливості недостатні, що зумовлює необхідність більш інтенсивного втручання держави в економічні процеси. З іншого боку, держава покликана регулювати процес переходу планового господарства до ринкового.

Отже, у статті розглядається роль держави в підвищенні ефективності управління економікою. Ця проблема є дуже актуальною в Україні на сьогодні й зумовлена необхідністю термінового впровадження на державному рівні низки заходів для стабілізації підприємницького середовища, правового поля тощо.

Література:

1. Зборовська О.М. Теоретичні концепції матеріальної основи державного регулювання економіки // Економіка та держава. – 2009. - №8. – С. 5 – 7

2. Кондратов О.М. Сучасні тенденції розвитку державного регулювання економіки в Україні // Економіка та держава. – 2007. - №3. – С. 52 – 55

3. Кругляк А.М. Роль держави в підвищенні ефективності антикризового управління економікою // Держава та регіони. – 2007. - №6. – С. 73 – 80

4. Соколовська А.М. Економічна функція держави та особливості її виконання в Україні // Економіка України. – 2009. - №3. – С. 20-23