Сенчишин Григорій Іванович

Буковинська Державна Фінансова Академія

Напрямки грошово-кредитної політики на 2010 рік

 

Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік враховують тенденції розвитку вітчизняної економіки та грошово-кредитної сфе­ри, передбачають комплекс змінних індикаторів фінансової сфери та си­стему заходів монетарної політики, спрямованих на забезпечення стабіль­ності національної грошової одиниці, сприяння відновленню економіки та стійкості банківської системи.

Важливість державного управ­ління грошово-кредитною політи­кою обумовлена тим, що інститути, наділені правом здійснювати грошово-кредитне регулювання, навіть в умовах оптимальної координації їх дій, не спроможні забезпечити бажа­не регулювання. Зміст державного управління грошово-кредитною політикою можна розглядати як сто­совно діяльності держави щодо уз­годження і координації діяльності інститутів управління грошово-кре­дитною політикою, так і стосовно діяльності самих інститутів у процесі розробки й реалізації грошово-кредитної по­літики.

Головне питання, яке ставить перед собою грошово-кредитна політика 2010 року та наступних роках є забезпечення стабільності гривні, що є основою для збалансованого економічного розвитку, підвищення рівня зайнятості та реальних доходів населення.

Грошово-кредитна політика 2009 року здійснювалась у складних умовах економічної та фінансової кризи і спрямовується на якнайшвидше подо­лання ЇЇ наслідків. Значне зниження продукцію, згортання іноземних ін­вестицій, суттєве ускладнення доступу до зовнішніх фінансових ресурсів, необхідних для реформування еко­номіки, викликало падіння виробни­цтва, експорту, зменшення всіх видів доходів, особливо валютних, обумови­те перевищення попиту на іноземну валюту над її пропозицією. Це на по­чатку року спровокувало девальваційні процеси, ажіотажні настрої у на­селення щодо купівлі валюти та вилу­чення коштів і банківської системи, що відобразилося на її ослабленні, зменшенні кредитування економіки, скороченні золотовалютних резервів Національного банку.

У середньостроковій перспективі внутрішні аспекти стабільності гривні розглядатимуться в контексті сприяння цінової стабільності. ЇЇ головним критерієм буде динаміка індексу споживчих цін. Водночас це завдання передбачає не тільки досягнення прогнозованих орієнтирів інфляції, а й створення передумов для підтримання ста­більно низького рівня інфляції на довгостроковій основі та забезпечення стійкості грошової одиниці до впливу різноманітних дестабілізуючих чинників.

Прогноз курсової динаміки національної грошової одиниці має забезпечуватися за рахунок:

- прозорості та транспарентності функціонування валютного ринку;

- збалансування валютних активів та пасивів банківської системи;

- проведення зобов'язань населення в іноземній валюті у відповідності до їхніх валютних доходів;

- послідовного та системного здійснення заходів з подальшої лібералізації валютного ринку на основі чітко визначених принципів, підходів та етапності;

- впровадження заходів спрямованих на зниження рівня доларизації економіки [4,24].

Оцінка зовнішніх факторів стабільності гривні відбуватиметься з урахуванням умов і параметрів функціонування валютного сегменту ринку, які не мають негативного впливу на інвестиційні рішення та очікування економічних суб'єктів, не поглиблюють макроекономічні, валютні та пруденційні ризи­ки. Такі критерії забезпечуватимуться через застосування ре­жиму гнучкого обмінного курсу, який відображатиме співвідношення попиту та пропозиції на валютному ринку України.

У результаті застосування гнучких механізмів курсоутворення обмінний курс поступово втрачатиме статус своєрід­ного якоря грошово-кредитної політики. При цьому курсова динаміка має попереджувати зовнішні ризики стабільності грошової одиниці. Такі підходи не виключають здійснення Національним банком заходів щодо згладжування різких курсових коливань [5,67].

У прийнятті монетарних рішень Національний банк насамперед спира­тиметься на прогнозах розвитку реального сектору економіки, платіжного ба­лансу та фінансового ринку, який роби­тиметься на підставі ретельного аналі­зу широкого спектра макроекономічних, бюджетних та монетарних по­казників, їх взаємозв'язку і впливу на стабільність гривні з урахуванням можливих змін у тенденціях в май­бутньому. На підставі розгляду про­гнозних оцінок розвитку визначати­меться потреба у впровадженні відповідних регулятивних заходів [1,5].

Застосування гнучких механізмів курсоутворення обумовлюватиме не­обхідність підвищення ефективності процентних важелів монетарного регу­лювання. Подальше посилення дієвості процентної політики також визначатиметься станом фондового ринку та темпами його посткризового відновлення.

Використання запропонованих вище підходів до проведення грошово-кредитної політики в середньостроковому періоді сприятиме як подоланню акту­альних викликів, так і створенню надійних макроекономічних та моне­тарних підвалин для забезпечення стабільності національної грошової одиниці в довгостроковій перспективі.

Поліпшення функціонування валютного ринку України відбуватиметься шляхом:

- удосконалення правил роботи на ньому учасників ринку та дотримання чітких принципів і процедур;

- створення та постійного поліпшення механізмів хеджування валютних ризиків;

- посилення роботи з моніторингу валютних ризиків, удосконалення механізмів контролю та протидії спекуляціям, застосування пруденційних процедур для упередження валютних ризиків та недопущення формування інших дисбалансів, пов'язаних із здійсненням операцій капітального характеру в іноземній валюті;

- оптимізація механізмів взаємозв'язку між попитом на національну та іноземну валюту, яка має передбачати спрямування гривневих потоків насамперед у реальний сектор економіки, вагомими важелями чого мають бути інструменти фінансової політики [3,4].

На нашу думку, для сучасного стану українсь­кої економіки, замість використан­ня зовнішніх запозичень, які призво­дять до нагромадження зовнішньо­го боргу, доцільним є впровадження механізму цільової емісії для фінан­сування капітальних видатків, спря­мованих на реалізацію інвестиційних проектів, розробку інноваційних продуктів і енергозберігаючих тех­нологій. Це дозволило б зв'язати гривневу масу в довготривалих про­ектах, забезпечило б нові робочі місця, сприяло б зниженню собівар­тості енергоємної продукції за раху­нок зменшення в її складовій витрат на енергоносії.

 

Література

1.     Ковальчук Т.Т. Фінансові не­гаразди: причини, наслідки, шляхи подолання// Голос України. - 2008. -№205(4455). —С.5.

2.     Корецький М.І. Теоретичні за­сади державного управління [Елек­тронний ресурс]: - Режим доступу до тексту: //www.personal.in.ua.

3.     Полозенко Д.М., Раєвський К.А. Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік// Вісник НБУ.-2009.-№10.С.3-6.

4.     Румянцева С.І. Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік // Цінні папери України.-2009.-№43(585).-С.24-25.

5.     Філатова О.В. Теоретичні та прикладні аспекти державного управління грошово-кредитною політикою// Економічна наука.-2009.-№7.-С.63-68.