Економіка / 6. Маркетинг і менеджмент

д.е.н. Чорна Л.О., к.е.н. Лозовський О.М., Дегтярева Л.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Стратегія, як програма розвитку підприємства

На сьогоднішній день розробка ефективної стратегії є одним із основних та базових елементів діяльності фірми. Стратегія фіксує, що має робити підприємство сьогодні, щоб досягти бажаної мети у майбутньому. Проблеми стратегічного розвитку підприємства завжди були у центрі уваги вітчизняних і зарубіжних вчених і практиків. Існує багато визначень поняття «стратегія», але єдина точка зору на це поняття відсутня. Систематизуючи погляди економістів можна виділити два напрямки трактування цього поняття:

1. Стратегія – це детальний комплексний план, що має на меті забезпечити здійснення місії організації та досягнення її довгострокових цілей.

2. Стратегія – це не функція часу, а в першу чергу функція напрямку, тобто стратегія визначає напрямок у бік кінцевого стану, який передбачає свободу вибору в залежності від економічної ситуації.[3, с.62]

Розглядаючи перше визначення, то можна сказати, що існує деяка відмінність між поняттям «план» та «стратегія», адже стратегія розробляється в умовах невизначеності і навіть самий детальний план не може передбачити можливі зміни на перспективу. Тому більшість вчених дотримується другого напрямку трактування поняття «стратегія».

Процес стратегічного управління можна поділити на три стадії: розробка аналіз та реалізація.

Власники бізнесу в своїй діяльності не одразу звертаються до необхідності розробки стратегії. На початкових етапах розвитку бізнесу власники, в першу чергу, намагаються забезпечити беззбитковість свого підприємства. І вже з часом, з ростом власного бізнесу, з ростом відповідальності за нього – підприємець переростає у стратега. Його непокоїть уже не лише прибуток, а і позиціонування на ринку власного підприємства, забезпечення конкурентних переваг. Тому підприємцю доводиться приймати стратегічні рішення. Дані стратегічні рішення є дуже важливим, адже вони визначають пріоритети діяльності фірми на довгострокову перспективу.

На відміну від операційних помилок, які можна виправити дуже легко, стратегічні помилки виправити дуже важко і ці помилки можуть призвести до непоправимих наслідків. Тому до розробки стратегії потрібно підходити дуже серйозно.

Менеджмент змушений затрачати значні зусилля для збору та аналізу інформації, визначення більшості альтернатив, а також їх перевірки на життєздатність і привабливість. Тому стратегічне планування – процес достатньо дорогий, який потребує залучення кваліфікованих спеціалістів, котрі мають не тільки високі аналітичні здібності, але і мають реальний досвід в розробці стратегій в різноманітних ситуаціях. Ось чому задача створення стратегії нікому не може бути делегована виконавчим керівником компанії (СЕО або GM) і є однією з найбільш важливих областей його персональної відповідальності. [1, с.5].

Розробка стратегії повинна базуватися на інформації з різних джерел, наприклад, бачення та очікування акціонерів підприємства, тенденції на вітчизняних та світових ринках, галузева експертиза, бачення та очікування менеджерів підприємства та ін.

Стратегічний аналіз включає оцінку тенденцій в галузі, оцінку конкурентного середовища і позицій компанії, а також оцінку можливості компанії реалізувати свої стратегічні наміри. Стратегічний аналіз – найбільш критичний етап при розробці стратегії; він займає до 70% часу. На даному етапі повинні бути проведені оцінки привабливості цільових сегментів, а також визначені можливі джерела стійких конкурентних переваг [1, с.8]

Дуже важливо правильно реалізувати свою стратегію, адже лише ідеальна розробка стратегії не буде гарантувати 100% успіху. Тому, перш за все, потрібно забезпечити умови для успішної реалізації стратегії: розробити цільові показники, які б орієнтували компанію на досягнення цілей, які зазначені в стратегії; зробити відповідні зміни в організаційній структурі підприємства; забезпечити менеджмент підприємства необхідними ресурсами; мотивувати персонал.

Отже, залишається лише проводити постійний моніторинг запланованих та реальних результатів, щоб знати, як працює вибрана стратегія.

Література:

1. Идрисов А. Стратегия: с чего начать и чем закончить? // Менеджмент и менеджер. – 2005. – №6. – С. 4-8.

2. Мэнкинс М., Стил Р. Реализация стратеги // Менеджмент и менеджер. – 2007. – №7-8. – С. 9-19.

3. Хрущ Н. Концепція розвитку стратегії компанії в сучасному динамічному середовищі // Економіст. – 2008. - №9. – С. 62-65.

4. Шеремета П. Стратегия бизнеса: разработка и внедрение // Отдел маркетинга. – 2004. - №5. – С. 2-5.

5. Нильсон Г., Мартин К., Пауэрс Э. Секреты успешной реализации стратеги // Стратегии. – 2008. - №7. – С. 15-25.