Ющенко М.

Науковий керівник: Колокольцев О.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

Імені Михайла Туган – Барановського

 

ПОДАТКОВА ЗВІТНІСТЬ В ЕЛЕКТРОНОМУ ВИГЛЯДІ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

 

Обліково-аналітичний процес завершується скла­данням звітності про діяльність господарюючого суб'єкта згідно з вимогами Закону України «Про бух­галтерський облік та фінансову звітність в Україні» [1], а також положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів, що рег­ламентують питання формування звітності підпри­ємства. Перед бухгалтером постійно постає пробле­ма, як заповнити звіт щонайпізніше, а здати його як­найшвидше. Якщо з першою проблемою складнос­тей не виникає, то друга тягне за собою низку незручностей. Віддаленість органу податкової служби та постійний брак часу, черги при поданні звітнос­ті забирають багато енергії й нервів. Тому ДПА України пішла назустріч платникам податків і дала можливість здавати податкову звітність в електрон­ній формі через Інтернет.

Електронна звітність — простий, надійний і безпеч­ний спосіб налагодження стосунків між податківця­ми та платниками податків.

Останнім часом все частіше виникають супереч­ливі розмови з приводу електронної податкової звіт­ності. Одні керівники підприємств вважають такий спосіб передавання даних прогресивним, сучасним і користуються ним, інші ставляться до нововведення з побоюванням. Крім того, існує ще одна проблема не вся звітність може подаватися в електронному ви­гляді, зокрема фінансова звітність. На сьогодні існує тільки експериментальний варіант. Слід зауважити, що для впровадження електронної звітності необхід­ні, як мінімум, наявність надійного технічного осна­щення й перевіреного програмного забезпечення, а також уміння та бажання всім цим користуватися. Отже, потрібні значні організаційні зусилля, серйоз­не фінансування не тільки з боку суб'єктів господа­рювання, а й з боку держави.

інформаційних технологій та Інтернету ініціював дискусії й дослідження щодо передавання звітності підприємства в електронному вигляді, зок­рема податкової звітності, а саме: М. Білуха, О. Крав­чук, Г. Бондарчук, І. Солодченко.

Метою статті є визначення переваг викорис­тання системи приймання й обробки податкової звітності в електронному вигляді як засобу підви­щення ефективності роботи бухгалтерської служ­би на підприємстві.

Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» [2] і «Про електронний цифровий підпис» [3] створено правове поле для широкого застосування нових інструментів у ци­вільних правовідносинах.

Для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків по­винен мати:

спеціалізоване програмне забезпечення для фор­мування податкових документів у електронному ви­гляді в затвердженому форматі (стандарті);

доступ до мережі Інтернет і можливість відпра­влення/приймання електронних повідомлень елек­тронною поштою;

засіб криптографічного захисту інформації (далі –КЗІ). сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, які використовують в органах ДПС;

чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених по­садових осіб платника податків, підписи яких є обо­в'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Для того щоб підключитися до системи подання податкової звітності в електронному вигляді та по­дати звітність через Інтернет, треба:

1)звернутися до державної податкової інспекції за місцем реєстрації, для      фізичних осіб - за місцем проживання;

2)у районній ДПІ укласти договір про визнання електронних документів;

3)отримати в будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП посадових осіб підприємства, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та посилений сертифікат відкритого ключа електронної печатки підприємства. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем електронного цифрового підпису;

4)надати до ДПІ паперові та електронні копії сертифікатів відкритих ключів посадових осіб плат­ника податків і електронної печатки;

5)придбати програмне забезпечення для форму­вання та передавання податкової звітності до органів ДПС України.

Упровадження автоматизованої системи подання податкової звітності та реєстрів податкових наклад­них у електронному вигляді має такі переваги перед існуючою системою:

приведення до єдиних стандартів документо­обігу в органах ДПС і платників податків щодо ве­дення обліку податкових накладних, реєстру отри­маних та виданих податкових накладних і податко­вої декларації з ПДВ при одночасному здійсненні оподатковуваних та неоподатковуваних ПДВ опера­цій;

автоматизація й упорядкування документообігу при нарахуванні ПДВ по операціях з основними фон­дами (придбання, продаж, ліквідація);

упорядкування податкового обліку по операціях  з придбання товарів та послуг у нерезидентів;

автоматизована обробка й аналіз реєстру отри­маних і виданих податкових накладних в єдиній базі даних, обмеження та контроль доступу до реєстру, що унеможливить використання протизаконних схем відшкодування коштів ПДВ з державного бюджету;

вилучення необґрунтованих виїзних перевірок;

перехід від адміністративного до функціональ­ного методу управління процесами оподаткування.

Керівники та бухгалтери підприємств прагнуть отримати максимальну користь від інформаційних тех­нологій. Застосування ЕЦП у практичній діяльності робить привабливою цю технологію не лише завдяки зручності при здаванні звітності. Використання ЕЦП відкриває нові можливості для бізнес) і виводить йо­го на якісно новий рівень. Впровадження системи приймання та обробки податкової звітності в електрон­ному вигляді дає змогу зекономити час платників податків, спростити процедуру подання звітності до ор­ганів ДПС, зменшити паперовий документообіг, своєчасно відшкодувати податок на додану вартість при обмеженому спілкуванні з представниками органів фінансового контролю, спростити процедуру підтвер­дження сум до відшкодування, скоротити термін проведення перевірок, підвищити рівень обслуговування платників податків.

 

Література:

1.     Закон України «про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІУ зі змінами та доповненнями.

2.     Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 815-ІV зі змінами та доповненнями.

3.     Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 р. № 852-ІV зі змінами та доповненнями.

4.     Інструкція з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затв. Наказом ДПАУ від 10.04.2008 р. №233// Головбух. – 2008. - №26(577).