Кулакової Інни Павлівни

Буковинська державна фінансова академія

Чернівці – 2010

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ МІЖНАРОДНОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ

Сучасні глобалізаційні процеси характеризуються суттєвою активізацією міжнародної міграції. При цьому її структура та обсяги дедалі дієвіше впливають на стан національного людського капіталу.

За роки державної незалежності, особливо починаючи з 2004 року, Україна перетворилася на вихідний пункт потужної трудової міграції, ставши країною-донором робочої сили для країн Європи та інших континентів. Пожвавленню цьому процесу сприяла лібералізація перетину кордонів, особливо із центральноєвропейськими країнами. В цей час різко зросла кількість міграцій з метою зміни місця проживання. Лише за період 2000-2009 рр. з держави виїхало 6,47млн осіб [2].

Фактори, які зумовлюють зовнішню трудову міграцію українців, передусім мають економічний характер. Якщо в період 1994 – 2000 років мотивом трудових мігрантів з України була насамперед неспроможність знайти будь-яку роботу, то на початку XXI ст. – бажання поліпшити рівень добробуту у зв'язку із значним подорожчанням життя в Україні. Міжнародна міграція робочої сили зумовлена чинниками внутрішнього економічного розвитку країни і зовнішніми чинниками – станом міжнародної економіки в цілому. Серед внутрішніх чинників, які мають як загальнодержавний, так і регіональний аспекти, виділяють наступні:

- високий рівень галузевого та регіонального безробіття, довготривале зниження попиту на окремі спеціальності;

- суттєве зниження рівня добробуту більшої частини населення;

- потреба в коштах на придбання житла, освіту дітей, які неможливо реально і легально заробити в Україні;

- нерівність між оплатою праці і фактичною вартістю життя в Україні;

- монопольне становище роботодавців, які зацікавлені у збереженні низької оплати праці, тінізації значного сегменту ринку праці в Україні, незабезпеченні соціальних гарантій для працівників;

- неефективна політика держави щодо формування конкурентних переваг національного ринку праці, створення умов для легальної зайнятості, формування потреби в соціальних гарантіях на основі реальної оплати праці.

Зовнішні чинники визначають особливості зовнішнього ринку праці:

- зростання попиту на низько кваліфіковану працю в будівництві, сільському господарстві, сфері послуг у більшості країн Європи;

- значно вищі рівні оплати праці, ніж в Україні та вигідні умови праці;

- наявність різного за обсягом тіньового сектору економіки в країнах-реципієнтах, що робить можливим поширення нелегальних форм трудової міграції (в Росії, Греції, Іспанії, Італії, Португалії, Німеччині, країнах Центральної та Східної Європи);

- можливість легалізації на перспективу подальшої зміни місця постійного проживання;

- сталий попит на українських заробітчан на ринку як нелегальних, так і легальних трудових мігрантів в приймаючих країнах (професійні, культурні, ментальні ознаки).

Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції мають, як позитивні, так і негативні сторони. Перевагами для країни-експортера трудових ресурсів є:

1. Валютні перекази своїм рідним значних коштів, зароблених за кордоном, які можуть формувати специфічний вид інвестування економіки країни (щодо України, то за різними оцінками такі надходження становлять від 1 до 5 млрд. дол. щороку) [2];

2. Використання надлишкового трудового потенціалу, зменшення рівня безробіття та соціального напруження на національному ринку праці;

3. Підвищується кваліфікація іммігрантів, які повернулись назад.

4. Формування нових осередків української діаспори.

Негативними наслідками та загрозами національним інтересам є:

- Погіршення вікової структури населення - зростає чисельність населення похилого віку і скорочується чисельність молоді. Демографічний прогноз на 2010 р. зазначає, що для України кількість громадян, старших 65 років, досягне 22,8 % кількості осіб віком 15-64 роки.

- Погіршення співвідношення між працездатним і непрацездатним населенням. Зменшується чисельність економічно активного населення.

- Порушується морально-психологічний клімат у суспільстві та підривається такий важливий соціальний інститут, як сім'я.

- «Відплив інтелекту», що є проблемою у контексті перспектив НТП.

- Нестача на вітчизняному ринку висококваліфікованих фахівців.

- Приватні трансферти мігрантів є інфляційним чинником за рахунок значного припливу іноземної валюти.

- Найбільшу загрозу становить міграція кримінальної природи, проблема торгівлі людьми [1].

Тому міграційні процеси перебувають під постійним контролем як національного рівня – заходи окремої держави у здійсненні міграційної політики, так і міжнародного рівня – система заходів щодо регулювання міграції робочої сили на рівні світової економіки. Визначення обсягу та структури міграційних потоків дедалі більше виконують міністерства праці, внутрішніх та закордонних справ, а також спеціально створені державні та міждержавні органи.

ЛІТЕРАТУРА

1. Баланюк Д.М. Особливості участі України в міжнародному русі робочої сили у контексті глобалізації економічного розвитку // Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 40. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2008. – С. 655-663.

2. www.ukrstat.gov.ua – Державний комітет статистики України.