Науковий керівник: Кравчук В.С.
Основні напрями адаптації системи
бухгалтерського обліку України до європейських стандартів
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку економіки України характеризується поступовим
поворотом до зовнішнього світу, осмисленням її залежності і одночасно впливу на
світову господарську систему. Одним із найбільш вагомих базових елементів
стійкої фінансової інфраструктури є чітка, зрозуміла і загальноприйнята система
бухгалтерського обліку і звітності, принципи якої можна інтерпретувати та
використовувати доволі жорстко та постійно. Це визначає основні напрямки змін у
господарському механізмі функціонування підприємств, в системі бухгалтерського
обліку та формуванні звітності.
Аналіз досліджень та публікацій. Актуальність даного
питання підтверджується численними дослідженнями вчених і
бухгалтерів-практиків: Маниліч М.І., Швець В.Г., Соколов Я.В., Л.Олійник, Малюга
М.Н та ін.
Мета статті. Особлива актуальність надається
процесу подальшого розвитку та реформування бухгалтерського обліку та аудиту за
умов подолання наслідків глобальної економічної кризи [1]. Тому метою статті є дослідження особливостей
проведення реформ у бухгалтерському обліку та звітності в Україні, виявлення
основних проблем, та визначення можливих шляхів вирішення.
Виклад основного матеріалу. Обговорюючи питання
реформи бухгалтерського обліку, перш за все, не можна погоджуватися з доволі
поширеним підходом, згідно якого перехід до використання міжнародних стандартів
розглядається в якості кінцевої цілі і майже чи не єдиною ціллю реформи. На справді, ціль сучасної реформи є значно
масштабнішою та глибшою. Вона полягає у тому, щоб побудувати систему, адекватну
новому типу господарських відносин в українському законодавстві.
Реформування бухгалтерського обліку має
три складові частини:
-
удосконалення системи
нормативного регулювання бухгалтерського обліку;
- становлення бухгалтерської професії;
- підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів бухгалтерського обліку.
Кожна із зазначених частин є важлива сама по собі і є обов’язковою для успішного виконання програми.
Основним регулюючим інструментом бухгалтерського обліку та звітності є Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ”. Також існують національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, які були прийняті на основі міжнародних стандартів. МСБО охоплюють коло питань, які мають важливе міжнародне значення в умовах розвитку зовнішньої торгівлі, діяльності транснаціональних корпорацій, глобалізації національних ринків. Національні стандарти охоплюють всі діючі Міжнародні стандарти і регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку на Україні. Деякі з них об’єднують положення деяких міжнародних стандартів, а в окремих випадках розроблені національні стандарти, зміст яких не має аналогів у світі. Крім цього в Україні є План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція з його застосування.
У Резолюції, прийнятій учасниками Першої міжнародної конференції “Розвиток бухгалтерського обліку та аудиту відповідно до плану дій Україна -ЄС ” , яка проходила 7-8 липня 2005 року в м. Києві, встановлені основні розбіжності між організацією бухгалтерського обліку в Україні та ЄС, а також надані рекомендації щодо їх усунення. До прикладу, привести П(С)БО у повну відповідність до вимог ЄС з урахуванням змін до МСБО.
Друга складова реформи – становлення професії бухгалтера. Це означає виявлення у методологічній та організаторській роботі ініціативи самих бухгалтерів, а не органів виконавчої влади. Для цього повинен бути створений механізм здійснення бухгалтером своїх професіональних функцій, а саме через створену у 1997 році інститут професіональних бухгалтерів.
Важливу роль в підвищенні статусу професіонального бухгалтера відіграє здійснення їх атестації. Необхідна переатестація та перенавчання працівників бухгалтерії (а їх за деякими оцінками близько 3 млн. осіб) і, в першу чергу, головних бухгалтерів.
В результаті визначених завдань повинні бути створені умови для формування господарюючими суб’єктами корисної інформації про фінансовий стан та діяльність підприємства, а також забезпечить достовірність і надійність бухгалтерської звітності, як важливого джерела інформації для прийняття рішень широким колом користувачів.
Якщо підходити до реформи таким чином, то використання МСБО є не ціллю, а засобом перетворень. Зведення реформи виключно до використання МСБО, на нашу думку, обмежує поле діяльності спеціалістів та вводить в оману користувачів бухгалтерської звітності.
Введення МСФО не має на меті “в один день” змінити систему обліку та звітності в Україні. Цей процес, без сумніву, має бути поступовим і цілеспрямованим. Сенс якого заклечається в тому, щоб недоліки та розбіжності вітчизняної системи бухгалтерського обліку виправлялися послідовно, відповідно до вимог ринкової економіки без порушення цілісності цієї системи.
На наш погляд, необхідна певна інституціональна перебудова системи регулювання даних бухгалтерського обліку та звітності, в тому числі створення органу, що може швидко реагувати на запити практики і надавати оперативні роз’яснення стосовно нових стандартів. Створити спеціальний орган, що наглядатиме за використанням стандартів або контролюватиме якість бухгалтерської звітності.
Окрім кропіткої роботи із бухгалтерськими кадрами існує ще один важливий аспект використання МСФО, а саме як на практичному рівні буде здійснюватись перехід до них. Досвід інших країн показує, що виконання будь-якого міжнародно-призначеного рішення в національному стандарті можливо в тому випадку, якщо це рішення відповідає реальному економічному становищу, існуючому в країні.
Іншими словами, для впровадження МСФО для створення національної системи МСФО необхідна певна адаптація.
Висновок. Отже, розуміння основоположних ідей і сенсу міжнародних стандартів забезпечить коректний підхід до використання в українській бухгалтерії рішень, традиційних для найкращої західної практики.
Використана література
1. Закон України “Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства ЄС” від 18.03.04 р. №1629-ІV.
2. Закон України “ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року №996-XIV зі змінами та доповненнями.
3. Розпорядження КМУ “Про затвердження стратегії заходів щодо виконання у 2005 році Плану дій Україна - ЄС” від 22 квітня 2005 р.№ 117-р.
4. Розпорядження КМУ “Про затвердження стратегії заходів щодо використання міжнародних стандартів у фінансовій звітності в Україні” // Український бухгалтерський журнал “Баланс”.-2007.-№64(710).-С.7-10.
5. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп.. –К.: Знання, 2008. -535 с.