Тодосейчук А.С., Шеканова К. А.

Причини ухилення від сплати податків

Дедалі більшого значення в українському економічному просторі набуває проблема ухилення від сплати податків. Ухилення від сплати податків становить значну частину тіньової економіки країни. За даними Міністерства економіки, рівень тонізації в 2007 році – 28%, в 2008 – 34%, в 2009 – 32% від реального ВВП. Це говорить про те, що до державного бюджету надходить менше коштів, ніж потрібно для виконання державою своїх функцій.

Дослідженням проблеми уникнення сплати податків і перекладення податків займаються українські вчені І. Мельник, О. Сторожук, І. Коновалова, В. Вишневський, А. Веткін, М. Білик, І. Золотко та інші.

Метою дослідження є з'ясування причин ухилення від сплати податків.

Уникнення податків та ухилення від їх сплати притаманні будь-якому суспільству. Причиною цього є очевидний вплив податків на доходи і витрати платників при недостатньому усвідомленні ними вигід від споживання суспільних благ, що фінансуються за рахунок податкових платежів. Це означає, що витоки зазначеного суспільного явища необхідно шукати в суспільній природі податків, які за своєю сутністю є еквівалентними платежами громадян в обмін на суспільні блага, що надає їм держава, виконуючи свої функції (наслідком усвідомлення сутності податків стало визначення принципу еквівалентності як одного з основних наукових принципів оподаткування), а за формою прояву - відносинами привласнення державою частини індивідуальних та корпоративних доходів, відчужених і вилучених у платників на основі примусу, що в правових державах здійснюється на підставі закону.

Ухиляння від сплати податків виникло разом із введенням самих податків. Адже, платник податків завжди намагається мінімізувати суму податку, що необхідно сплатити.

Серед основних чинників, котрі спонукають платників уникати сплати податків, виділяють:

- погіршення фінансового становища бізнесу та населення [2, с.11];

- складність у розрахунках податкових сум;

- особливості податкової системи та податкової політики, що проводиться в країні[1];

- нераціональна структура оподаткування (висока частка непрямих податків;

- недосконалість юридичної техніки податкового законодавства – складність податкової системи. Вона обумовлює зниження ефективності податкового контролю та створює можливість уникнути сплати податків [2, с. 12];

- рівень довіри платників до владних структур, котрі виконують функцію розподілу коштів, отриманих від податків;

- брак досвіду боротьби с податковими правопорушеннями законодавства [2, с. 258];

- недостатня захищеність працівників органів контролю при виконанні ними службових обов’язків [2, с. 258];

- недостатній розвиток міжнародної співпраці в справах боротьби з податковою злочинністю [1];

- негативне відношення до існуючої податкової системи – жорстка податкова система багато в чому не стимулює працю виробника, а, навпаки, підштовхує його до утаювання прибутків та несплати податків. Платник податків не поважає систему, яка не поважає його як платника, не враховує його можливості по сплаті податків. Також низька віддача з боку держави у виді суспільних благ [1, с.817];

Ухилення від сплати податків може реалізовуватися двома шляхами: шляхом використання незаконних методів і шляхом легалізованих дій. В Українській економічній енциклопедії [3, с. 778-779] ухилення від сплати податків трактується як сукупність легальних і незаконних способів приховування доходів від оподаткування.

Багато українських фінансистів ці два методи ухилення від сплати податків розмежовують і легалізоване зменшення оподаткування називають уникненням від сплати податків, а нелегальне – ухилення від сплати податків. Під ухиленням від сплати податків автори розуміють протиправні дії зі зменшення податкових зобов'язань, виявлення яких тягне за собою відповідальність (штрафні санкції, адміністративна, дисциплінарна та кримінальна) за порушення податкового законодавства [4, с. 10].

Необхідно зауважити, що різні види податків по-різному піддаються ухиленню залежно від способу нарахування податку, розміру податкових ставок, об'єкта оподаткування. Золотко І. А. виділяє три групи залежності [5]:

- під час визначення суб'єкта оподаткування менший інтерес до ухиляння виникає у випадку, якщо платник податку і носій податкового тягаря цього податку не збігаються (приклад – непрямі податки);

- при визначенні ставок оподаткування – тяжче ухилитьсь від податків, ставки по яких визначені у твердих сумах; серед відсоткових ставок лідером щодо ухилення є податки за диференційованими ставками за різними групами товарів чи платників;

- при визначенні об'єкта оподаткування у кількісних показниках ухилитися від сплати податку важко; якщо об'єкт визначається у вартісному вимірі, то чим складніший механізм підрахунку, тим легше ухилитись від цього податку.

Більше можливостей для ухилення від сплати мають непрямі податки (ПДВ, акцизний збір). Особливо це стосується ПДВ, оскільки його визначення здійснюється у відсотках до вартісного обсягу. Так, шляхом заниження обсягів реалізації чи завищення обсягів закупівлі суб'єкти господарювання намагаються зменшити розмір ПДВ, що необхідно сплатити.

За ухилення від сплати податків передбачена фінансова та кримінальна відповідальність: кримінальна встановлена ст. 212 Кримінального кодексу України, фінансова відповідальність передбачена ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 за № 2181-ІІІ. Перша передбачає покарання за умисне ухилення від сплати податків та інших обов'язкових платежів таких осіб: службових осіб підприємств незалежно від форми власності; осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; інших осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори та інші обов'язкові платежі. Фінансова відповідальність має під собою нарахування штрафів, пень.

Проблема ухилення від податків є актуальною і потребує вжиття заходів, спрямованих на її вирішення. Зменшити масштаби цього явища можна шляхом врегулювання і вдосконалення податкового законодавства, а також формування такої податкової системи, яка б не вимивала обігових коштів у суб'єктів господарювання і не спонукала їх шукати законодавчих прогалин, щоб зменшити податкове навантаження чи ухилятися від сплати податків.

Література

1. Іванов, Ю. Б. Податкова система/ Іванов Ю.Б., Крисоватий А. І., Дисятнюк О. М. – К.: Атіка, 2007. – 920 с.

2. Іванов, Ю. Б. Податковий менеджмент/ Іванова Ю. Б., Крисоватий А. І., Кізима А. Я., Карпова В. В. – К.:2008. – 525 с.

3. Економічна енциклопедія/ Відповід. ред. С.В. Мочерний. – К.: Академія. – 2002, т.3. – 952 с.

4. Вишневський В., Веткин А. Уход от уплати налогов: теория и практика: Монография. – Донецк: ИЭП, 2003. – 228 с.

5. Білик М.Д., Золотко І.А. Податкова система України: Навч. – метод. посібник – К.: КНЕУ, 2000. – 192 с.