Канд. екон. наук, доц. Чорна М.В.

Харківський державний університет харчування та торгівлі

Нова парадигма управління підприємствами

Глобалізаційні процеси в світовій економічній системі та поглиблення інтеграції, яка сприяє тісному взаємозв’язку господарчих систем окремих держав, забезпечують значне прискорення та стимулювання розвитку менш розвинених країн, а з іншого обумовлює швидке розповсюдження кризових явищ та їх наслідків. Практично усі визнані фахівці в галузі менеджменту відзначають необхідність зміни існуючої парадигми управління та працюють над вирішенням цієї проблеми.

Відомі дослідники проблем управління [1-3] єдині у визнанні того, що виникнення менеджменту як наукової системи управління пов’язано з процесами розвитку та ускладнення практики підприємницької діяльності. Традиційний підхід до менеджменту згідно з позицією сучасних дослідників відбивається у таких положеннях: менеджмент є управління бізнесом, а бізнес є унікальною та винятковою справою відносно розвинутого суспільства; «соціальні обов’язки менеджменту», тобто ті справи, які не можуть бути внесеними в межі економічних розрахунків, є скоріше перешкодами та обмеженнями, покладеними на менеджмент, ніж його цілями та завданнями; основним завданням менеджменту є мобілізація сил та можливостей організації для розв’язання певних завдань, а його критеріями є ефективність того, що вже робиться та адаптація до зовнішніх змін; основна увага менеджменту приділялася робітнику фізичної праці, який розглядався як один з ресурсів та один з основних елементів витрат; менеджмент розглядається незалежно від культурних цінностей та особистих поглядів; менеджмент є результатом, наслідком економічного прогресу. Характерною ознакою нашого часу є трансформація традиційного менеджмент відповідно до еволюційного розвитку теорії й практики організацій та економіки в цілому.

Відомі німецькі дослідники акцентують увагу на таку особливість розвитку сучасної економіки, як орієнтування на споживача [2] та виділяють три основні галузі діяльності щодо орієнтування на клієнта: орієнтування виробництва на діяльність клієнта; пошук точок зіткнення та часткове прийняття функцій клієнту. Тобто процес співробітництва з покупцем трансформується від традиційних відносин купівлі-продажу та обслуговування в якісно новий рівень взаємодії.

Ще однією особливістю сучасного розвитку економіки є трансформація змісту окремих традиційних понять, що необхідно враховувати під час розробки ефективної системи управління. Так, Х.Фукс [2, с.202] підкреслює, що змінилося саме поняття цінності, яке раніше визначалося лише кількісним значенням. За визначенням науковців наступні тенденції розвитку сучасного менеджменту такі: бурхливого розвитку набуває культура організації; стратегічне управління та стратегічне планування знаходять застосування у все більш широкому спектрі спеціальних областей; методи та технології сучасного менеджменту, які відпрацьовані в комерційних організаціях, розповсюджуються на некомерційні організації в тому числі й державний сектор; формуються та розвиваються нові спеціальні види менеджменту [1;3].

Крім того важливим у розвитку менеджменту стало об’єднання теорії управління з теорією маркетингу та стратегічного управління, яке сприяло появі сучасної ринкової концепції менеджменту. Серед обов’язкових положень сучасного менеджменту виокремлюють наступні [1;3]: будь-яке завдання у розвинутому суспільстві вирішується в організованих та керованих інститутах та за допомогою них; підприємницьке нововведення висувається на перший план, стає центром та ядром сучасного менеджменту; основне завдання менеджменту у розвинутих країнах полягає в тому щоб робити знання більш продуктивними: головним об’єктом витрат розвинутої економіки є працівник, який має глибокі знання, використовує в процесі праці те, що одержав від систематичної освіти; менеджментові властиві культура, система цінностей та переконань; менеджмент є основою соціального та економічного розвитку; наявність індивідуалістично-інформаційного підходу до моделі управління фірмою.

Основні положення та відмінності традиційного менеджменту та нового підходу, який доцільно застосувати при формуванні нової парадигми управління узагальнено в табл.1.

За результатами теоретичного дослідження проблем сучасного менеджменту та напрямків його розвитку зроблено такі висновки та узагальнення:

1) першочерговою життєво важливою необхідністю стає формування нової парадигми управління, яка б відповідала вимогам часу та забезпечувала підвищення ефективності функціонування організацій в сучасних умовах розвитку економіки;

2) нова парадигма управління має базуватися на певних положеннях та підходах: об’єктом управління має виступати підприємство як відкрита, складна, динамічна, здатна до самоорганізації соціально-економічна система; незначна зміна в зовнішньому оточенні може радикально змінити поведінку усієї системи; розширення існуючого інструментарію та технології управління; максимальне спрощення організації та структури управління; застосування загальних зусиль взаємодоповнюючих стилів управління; орієнтація управління в залежність від ефективності результатів функціонування усієї системи в цілому; відведення пріоритетного місця людині в системі управління тощо.

Список використаних джерел

1. Шегда А. В. Менеджмент [Текст] : Учебник / А. В. Шегда . – 3-е изд., испр. и доп. – К.: Знання», 2006. – 645 с. – (Высшее образование ХХІ века).

2. Геффрой Э. К. Единственное, что все еще мешает, это покупатель [Текст] / Э. К. Геффрой ; пер. с нем. – М.: Интерэксперт, 2005. – 396 с.

3. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій [Текст] : монография / Л. О. Лігоненко. – К.: Киів. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. – 580 с.

Таблиця 1 – Узагальнення основних відмінностей традиційного та нового підходів до управління підприємствами

Підхід традиційного менеджменту	Новий підхід
Основне завдання управління підприємствами
Мобілізація сил та можливостей для розв’язання певних завдань	Використання сприятливих можливостей для розв’язання певних завдань
«Соціальний обов’язок»
сприймається як перешкоди та обмеження менеджменту	стає невід’ємною складовою менеджменту
Основні критерії управління підприємствами
- ефективність того, що робиться;	майбутня ефективність того, що робиться сьогодні;
- адаптивність до зовнішніх змін.	- адаптивність, заснована на передбаченні трансформації зовнішнього середовища.
Основні поняття
Традиційний зміст	Трансформація змісту
Інструментарій та технології
Традиційні для менеджменту	Оновлений методами та теоріями спроможними оцінити сучасні особливості розвитку системи (підприємства) та різноманіття зовнішніх чинників
Визначення організації
Відкрита соціально-економічна система	Відкрита здатна до самоорганізації соціально-економічна система, яка навчається
Успіх організації обумовлений
ефективністю системи менеджменту, яка базується на внутрішніх можливостях	трансформацією процесу співробітництва з покупцем в якісно новий рівень відносин
Орієнтування в залежності
від ефективності результатів окремих елементів системи (підприємства)	від ефективності результатів функціонування системи (підприємства) в цілому
Ефективна команда
Команда висококваліфікованих фахівців в окремих галузях управління	Команда висококваліфікованих фахівців-лідерів, які доповнюють та урівноважують один одного
Відношення до працівника
Робітник фізичної праці – це ресурс або елемент витрат	Пріоритетність місця людини в системі управління