М.О. Малаксіано
Одеський національний морський
університет
Оцінка
ефективності участі в інвестиційному проекті в
морському порту
Одні і ті ж
види навантажувально-розвантажувальних
робіт в морських торговельних
портах, як відомо, виконуються великою
кількістю різних типів, марок, моделей машин і технологічного оснащення, що
стали вже традиційними і широко представлені на сучасному ринку підйомно-транспортного
устаткування. Можуть
бути також застосовані інноваційні зразки нової техніки, що не набули поки великого практичного
поширення. Таким чином, є
багато альтернативних варіантів використання перевантажувального устаткування. Тому при заміні або
розширенні парку технічних засобів
виникає питання оцінки
економічної ефективності використання альтернативних типів устаткування і вибору найкращого варіанту для умов
даного порту. У наукових роботах, присвячених морському транспорту, в даний час достатньо детально і глибоко вивчена
проблема розробки інвестиційних проектів для судноплавних компаній і в значно
меншому ступені досліджені
питання інвестування морських торговельних портів. У літературі поки не знайшли достатнього
розгляду питання
розробки проектів використання інноваційного перевантажувального устаткування в морських портах. Таке
устаткування, як
відомо, має ряд|лавою| специфічних особливостей, які, очевидно,
треба враховувати при оцінюванні таких проектів. Це свідчить про необхідність деякого
удосконалення існуючої загальної
теорії оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів стосовно
портового перевантажувального устаткування інноваційного типу.
Проекти використання інноваційного
перевантажувального устаткування
в порту, як правило,
відносяться до категорії локальних. Для них на першому етапі розраховується
комерційна ефективність проекту в цілому і з'ясовується доцільність подальшої його розробки, а на другому
етапі оцінюється
ефективність проекту для конкретних
учасників [1]. Метою даної роботи є розробка методики оцінки
ефективності проекту використання інноваційного устаткування в порту для окремих його
учасників.
На другому
етапі оцінки прийнято розраховувати ефективність участі в проекті вже не для
гіпотетичного, а для реального учасника (див., наприклад, [1]). Кожен технічний варіант проекту, отриманий на попередньому етапі,
тепер оцінюється з
урахуванням
різних варіантів організаційно-економічного механізму (ОЕМ) його реалізації,
який визначає систему взаємодії учасників проекту. Від ОЕМ багато в чому
залежать грошові надходження і витрати окремих учасників, тобто здійснимість і ефективність
проекту для кожного з учасників. Проект може бути реалізований даним складом
учасників, якщо буде знайдений такий механізм його реалізації, проти якого ніхто з учасників не заперечуватиме. У
загальному випадку
ОЕМ визначає: склад учасників проекту і нормативні документи, на підставі яких
здійснюється їх взаємодія; зобов'язання, що приймаються учасниками по реалізації
проекту; умови взаємних розрахунків між учасниками; облікову політику
підприємств-учасників; умови фінансування проекту; систему управління
реалізацією проекту.
Визначимо
область зміни параметрів ОЕМ реалізації проектів даного типу. У складі учасників проекту
використання інноваційного устаткування
в порту можуть бути: Порт (власні кошти);
Порт (власні кошти + кредит); Порт (власні кошти + підтримка держави); Порт (власні кошти + кредит + підтримка держави);
Порт (власні кошти) +
Інвестори; Порт (власні кошти
+ кредит) + Інвестори; Порт (власні кошти + підтримка держави) + Інвестори; Порт (власні кошти + кредит + підтримка держави)
+ Інвестори.
Перелік
зобов'язань, що приймаються учасниками по реалізації проектів даного типу, як правило, включає закупівлю
або модернізацію перевантажувального устаткування, будівництво або реконструкцію причалів і
складів, поглиблення причалів і підхідних каналів, будівництво або реконструкцію
під'їзних залізничних і автомобільних шляхів тощо.
Умови
взаємних розрахунків між учасниками проекту встановлюють частку прибутку кожного учасника або
розмір орендної плати, що сплачується інвестором порту, умови передачі основних
засобів (причалів,
складів, портальних кранів, машин внутрішньопортової механізації і ін.) в
постійне користування, умови тимчасової оренди основних засобів і тарифи за їх використання.
Облікова
політика підприємств-учасників характеризує склад їх операційних витрат і
доходів, методи їх розподілу в часі (наприклад, витрат|затрат| на ремонт устаткування), відповідні нормативи
(наприклад, на витрату паливно-мастильних матеріалів тощо), ціни і тарифи. Умови
фінансування проекту визначають умови взаєморозрахунків з використання позикових коштів а також міру взаємної
фінансової, організаційної та іншої підтримки (надання тимчасової фінансової
допомоги, відстрочення
платежів тощо). Сюди ж входять заходи державної підтримки. Система управління
реалізацією проекту забезпечує належну координацію діяльності учасників, захист
їх інтересів.
Варіанти
проекту, що розглядаються
на другому етапі оцінки, вже відрізняються не тільки технічними характеристиками (альтернативними
типами устаткування
і стратегіями їх використання),
але і ОЕМ їх реалізації, тобто
об'єктом одночасного дослідження тут є
як технічні характеристики проекту, так і параметри ОЕМ його реалізації. При
цьому в розрахунках вже враховуються грошові потоки від фінансової діяльності і
виконується перевірка умов фінансової здійснимості проекту.
Найбільш суттєвими параметрами управління
ОЕМ, що значною мірою визначають ефективність проекту для порту та інших учасників,
є склад учасників,
зобов'язання учасників по реалізації проекту і умови взаємних розрахунків.
Решта елементів ОЕМ багато в чому визначається обов'язковими для виконання
нормативними документами, тарифами і ринковими цінами і меншою мірою піддається
цілеспрямованій
зміні.
Якщо розглядати обґрунтування
оптимального типу
інноваційного устаткування
як процес вироблення найкращого варіанту проекту, то він повинен передбачати і
опрацьовування
різних варіантів ОЕМ, кращий
з яких слід прийняти до
реалізації. Процедуру знаходження оптимального варіанту ОЕМ пропонується
починати з визначення припустимих значень керованих (варіантостворюючих)
параметрів ОЕМ: складу учасників, їх зобов'язань і умов взаєморозрахунків між
ними (рис. 1). Далі шляхом перебору формується множина припустимих поєднань цих
значень параметрів – множина варіантів ОЕМ реалізації даного технічного
варіанту проекту. На практиці ж
параметри управління ОЕМ можуть приймати десятки значень, а деякі з параметрів
за своєю природою взагалі є
неперервними величинами. Очевидно, що розгляд початкового технічного варіанту
проекту разом з ОЕМ його реалізації приводить до появи великої
кількості додаткових підваріантів проекту (підпроектів|), кожен з яких вже характеризується не тільки техніко-технологічними
параметрами, але і способом реалізації проекту.
Таким чином,
на другому етапі оцінки проекту в результаті розгляду всього різноманіття ОЕМ кожен
початковий технічний
варіант проекту породжує множину підпроектів, з яких необхідно
вибрати найкращий. Далі оцінюється фінансова здійснимість кожного підпроекту, оцінюється ефективність цього підпроекту
для кожного учасника (окрім
кредиторів, всі вимоги яких відбиті в умовах кредитного договору), й нарешті в результаті обговорення вибирається
найбільш прийнятний
для всіх учасників варіант проекту і
ОЕМ його реалізації (рис. 1).
На другому
етапі вже можлива оцінка фінансової здійснимості проекту, тобто з’ясовуються потреби в залученні зовнішніх
(по відношенню до конкретного учасника) джерел фінансування, оскільки вже визначені реальні
учасники проекту та інші параметри ОЕМ його реалізації (див., наприклад, [1]).
В
даний час у вітчизняних морських торговельних портах використовуються різні
варіанти ОЕМ реалізації інвестиційних проектів розвитку парку перевантажувального
устаткування. У одних з них устаткування купується виключно за кошти порту, в
інших для цього запрошуються
сторонні інвестори. В кожному
випадку є свої особливості
Рисунок 1. Укрупнена блок-схема алгоритму оцінки ефективності
участі в проекті
розрахунку витрат і прибутків окремих учасників
проекту і оцінки ефективності їх участі [2].
Якщо
учасників проекту використання інноваційного устаткування декілька, наприклад, порт і інвестори, то виникає проблема вибору
оптимального варіанту ОЕМ реалізації проекту. В цьому випадку припустима множина
підваріантів проекту насправді стає нескінченною, оскільки частина керованих параметрів є неперервними величинами:
частка прибутку кожного
учасника в договорі спільної діяльності, величина орендної плати в договорі
оренди. Неперервними можуть бути не тільки параметри умов взаємних розрахунків, але і зобов'язання
сторін. Наприклад, частину
робіт по днопоглибленню може оплачувати порт, а частину|частка| інвестор і тому подібне. Таким чином, вихідний технічний варіант породжує
безліч проміжних варіантів, і множина альтернатив
також стає неперервною, що дає можливість використання відповідних математичних методів і полегшує процес вибору. Оптимальний
варіант проекту, отриманий
на першому етапі оцінки, після
його доповнення ОЕМ на другому етапі може істотно змінитися.
Отже, у даній
роботі запропонована методика оцінки ефективності проекту використання
інноваційного устаткування
в морському порту для окремих його учасників з урахуванням ОЕМ його реалізації. Кажучи про оцінку
ефективності інноваційного устаткування
для морських портів, малося на увазі, що параметри проекту і умови його
реалізації детерміновані і відомі точно. Залучення інвестицій, тим більш
таких, що мають інноваційний характер,
часто пов'язано з ризиком. |урахування| Вплив чинника невизначеності параметрів проекту а також
пов'язані з цим ризики є предметом подальших досліджень.
Література:
1. Методические рекомендации по оценке
эффективности инвестиционных проектов (Вторая редакция). М-во эконом. РФ, М-во
фин. РФ, ГК РФ по стр-ву, архит. и жил.
политике. – М.: ОАО «НПО Изд-во „Экономика”», 2000. – 168 с.
2. Малаксіано
М.О. Оцінка ефективності участі в проекті використання інноваційного
устаткування в морському порту // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб.
наук. пр. – Випуск 255: В 9 т. – Т. ІV. –Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. – С. 872–880.