А.В. Узунколєва, Т.М. Шарова

Мелітопольський державний педагогічний університет

 

Використання інформаційних технологій

при вивченні курсу

“Історія зарубіжної літератури XVII-XVIII ст.”

 

         Останнім часом з розвитком інформаційних технологій роль електронних видань навчального характеру безупинно зростає. У зв’язку з актуальністю означеного питання фахівцями різних галузей науки й освіти ведуться розробки основних принципів підготовки, поширення, застосування сучасного електронного підручника [1–7 та ін.]. Широке впровадження в процес навчання цих інновацій є провідним чинником розвитку освіти ХХІ ст., а технічне забезпечення навчального процесу – об’єктивною необхідністю [2].  

         Поступове збільшення кількості комп’ютерної техніки у побуті робить перспективною галузь, пов’язану з розробкою і впровадженням електронних підручників та освітніх технологій для самостійної роботи студентів, що зумовлено вимогами європейської Болонської системи освіти. Задовольнити ці вимоги неможливо без наявності легкодоступних довідкових навчально-методичних матеріалів.

         Частково вирішити цю проблему вдається за рахунок створення електронних навчальних підручників і посібників. Електронний підручник – це програмно-методичний комплекс, що забезпечує можливість освоєння навчального курсу або його розділів за допомогою комп’ютера. Безперечно, правильне  та оптимальне використання електронного підручника дозволить отримати ряд переваг перед традиційними методами навчання, а відтак – підвищити ефективність навчально-виховного процесу [1; 3; 5].

         В умовах збільшення кількості навчальних годин на самостійну підготовку та зменшення загального обсягу годин, що виділяються на аудиторне викладання курсу “Історія зарубіжної літератури XVII-XVIII ст.”, означене питання є актуальним. У цьому плані доцільним є формування мультимедійного навчально-методичного комплексу, в якому була б зведена вся інформація, необхідна для студента, що вивчає названу дисципліну.

         С.В. Шаров зауважує, що електронний підручник повинен містити систематизований згідно з робочою програмою навчального курсу матеріал, забезпечувати творче й активне оволодіння знаннями, вирізнятися високим рівнем виконання і художнього оформлення, повнотою інформації, логічною структурою тощо [6, с. 273].

         Відповідно до перелічених вимог нами було створено електронний підручник “Історія зарубіжної літератури XVII-XVIII ст.”, що став допоміжним засобом під час вивчення дисципліни. Тому метою цієї статті є подання основних характеристик названого видання та специфіки його використання у навчальному процесі.

          Електронний підручник призначено для студентів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, зокрема Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького. Новизна його полягає в тому, що навчальний матеріал з курсу “Історія зарубіжної літератури XVII-XVIII ст.” систематизовано, узагальнено та подано згідно з Болонською системою. Так, окрім основних програмних документів, структура електронного підручника вміщує два періодичні контролі, відкривши які, студент має змогу побачити кількість лекцій, семінарських занять, тем, які має опрацювати без допомоги викладача, та інформацію до самостійної роботи, – усе, що дозволить ретельно підготуватися до написання модулів. Електронний підручник вміщує перелік тем індивідуальних науково-дослідних завдань (ІНДЗ), над якими студент, обравши одну з цих тем, працює цілий семестр, а наприкінці його подає роботу викладачу до захисту та оцінювання.

Познайомившись зі структурою електронного підручника, студент має можливість подивитись критерії оцінювання якості знань, тому їх також уміщено у зміст підручника. Така структура електронного видання є актуальною та зручною для засвоєння студентами знань, набуття ними необхідних вмінь і навичок.

Отже, в електронному підручнику подано лекційно-практичний курс для студентів II курсу денної форми навчання і III курсу заочної освіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Він розпочинається із пояснювальної записки, з якої студенти можуть ознайомитися із доцільністю використання цього видання та його особливостями. Далі вміщено структуру залікових кредитів згідно з ЕSTS. Головною особливістю електронного підручника є систематизовані плани-карти, де вміщено перелік тем, які студенти мають засвоїти до першого та другого періодичних контролів.

Електронний підручник з курсу “Історія зарубіжної літератури XVII-XVIII ст.” містить у собі весь лекційний (лекції) та практичний (семінарські заняття) курси, а також інформацію, необхідну для самостійної роботи (плани, матеріали тощо). Крім того, подаються кілька варіантів першого та другого модулів, щоб зорієнтувати студентів на рівні складності і форму контрольних завдань для перевірки якості знань, ступінь сформованості вмінь і навичок.

Для успішного засвоєння даного курсу обов’язковим є перелік творів для прочитання. Згідно з означеним списком подаються самі художні тексти. Тож електронний підручник є важливим та цікавим з погляду того, що надає можливість студентам готуватися до занять вдома, маючи перед собою художні тексти, короткий виклад лекційного матеріалу, плани семінарські занять із конкретною інформацією, а також матеріали для підготовки до складання тем, винесених за програмою на самостійне опрацювання.

Крім того, у вищеназваному виданні розроблена гіпертекстова структура для максимально доступного подання навчального матеріалу. В інформації, представленій в електронному підручнику (з лекційного курсу, до семінарських занять, для самостійної роботи), є гіперпосилання, а отже, студент може, швидко натиснувши це посилання, дізнатися про значення того чи іншого поняття, біографічні відомості будь-якого письменника, творчість якого вивчається в курсі “Історія зарубіжної літератури XVII-XVIII ст.”. Цікавим є зібраний у підручнику матеріал, де відтворено біографії всіх митців XVII-XVIII ст., вивчення творчої спадщини яких передбачене базовою та робочою програмами.

Важливою у сфері використання комп’ютерних технологій у процесі навчання є можливість переглянути фотогалерею видання та відеоматеріали, в яких студент може побачити фотографії зарубіжних письменників XVII-XVIII ст., пам’ятних місць, пов’язаних з їх особами, дізнатися про основні віхи їх життя і творчості, особливості доби, смаки і вподобання людей того часу, заглибитись в атмосферу означеного періоду. Це допомагає зорієнтуватися в тому, до якого періоду слід відносити того чи іншого митця, до якої літературної течії, напряму він належить, а також познайомитися із творчими набутками письменників XVII-XVIII ст.

 

 

 

 

 

 

 

         У електронному підручнику “Історія зарубіжної літератури XVII-XVIII ст.” вміщено також літературний словник, в якому подається тлумачення основних термінів і понять, що використовуються при вивченні курсу та є незрозумілими чи невідомими студентам.

Окремо зібрані крилаті вислови митців означеного періоду та відгуки літературних критиків, науковців, сучасників того чи іншого письменника на його конкретний твір або творчий доробок загалом та вислови стосовно його персони.

Цілком логічним є завершення електронного підручника, де вказано контрольні питання з курсу, за якими можна готуватися до складання періодичних модулів та рубіжного контролю знань з дисципліни.

Контроль якості засвоєння знань, оцінка ступеня досягнення поставлених навчальних цілей є важливими складовими частинами навчального процесу при використанні будь-якої технології. Особливе місце серед форм контролю займає тестування. Природно, що тести – далеко не єдина форма перевірки навчальних досягнень студентів, що повинна застосовуватися, однак сполучення можливостей комп’ютерних технологій і достоїнств тестування викликає підвищений інтерес до розробки тестів і систем тестування. Тому в електронному підручнику нами введено тестові завдання, які передбачають одну правильну відповідь з кількох запропонованих. Таким чином студент може перевірити свої знання і переконатись у рівні своєї підготовки до семінарських занять, складання самостійної роботи, написання модулів тощо.

Останній розділ електронного підручника вміщує список літератури, що подається в алфавітному порядку та якою студенти можуть додатково користуватися під час підготовки до курсу “Історія зарубіжної літератури XVII-XVIII ст.”.

Отже, підвищення ефективності самостійної роботи та її індивідуалізація на основі використання нових інформаційних технологій дають можливість викладачеві не лише контролювати успішність студентів, а й стимулювати пізнавальну діяльність тих, хто навчається. Впровадження мультимедійного навчально-методичного комплексу з курсу “Історія зарубіжної літератури XVII-XVIII ст.” у навчальний процес підвищує якість засвоєння матеріалу, автоматизує процес навчання та контроль знань.

 

Література

1.     Гороль П.К. Обчислювальна техніка і технічні засоби навчання / П.К. Гороль, Р.С. Гуревич, Л.Л. Коношевський, В.О. Подоляк ; [за ред. Р.С. Гуревича. – Вінниця : ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, 1999. – 324 с.

2.     Захарова И.Г. Информационные технологии в образовании : [учебн. пособие для студентов высш. учебн. заведений] / И.Г. Захарова. – М. : Издательский центр “Академия”, 2003. – 192 с.

3.     Коновалец Л.С. Познавательная самостоятельная деятельность учащихся в условиях компьютерного обучения / Л.С. Коновалец // Педагогика. – 1992. – №2. – С. 45–50.

4.     Левшин М. Електронний підручник у системі навчально-методичного забезпечення ВНЗ / М. Левшин, О. Прохур, О. Муковіз // Вища освіта України. – 2007. – №1. – С. 60–67.

5.     Федотова М.А. Формирование самостоятельной деятельности студентов в дидактической компьютерной среде / М.А. Федотова // Информатика и образование. – 2006. – №10. – С. 126–128.

6.     Шаров С.В. Використання електронних підручників в навчальному процесі / С.В. Шаров // Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики : зб. наук. праць. – Вип. V : в 3 т. – Кривий Ріг : Видавничий відділ НМетАУ, 2005. –    . 

Т. 3 : Теорія та методика навчання інформатики. – 2005. – С. 273–275.

7.     Шаров С.В. Використання інформаційних технологій для підтримки самостійної роботи студентів / С.В. Шаров // Інформаційні технології в освіті : матер. Всеукр. науково-практ. конф. (17-18 квітня 2008 р.). – Мелітополь : МДПУ, 2008. – С. 39–43.