Физика / 8. Молекулярная физика

Шевчук О.Ф.

Вінницький національний аграрний університет

Про один підхід щодо вивчення нелінійних діелектричних властивостей сегнетоелектричних рідких кристалів

 

Одним із основних методів вивчення нелінійних діелектричних влас­тивостей сегнетоелектричних рідких кристалів (СЕРК) є виділення гармоніки з потроєною частотою (відносно частоти вимірювального сигналу). Найбільш прості схеми, за допомогою яких виконуються такі задачі наведені на рис. 1, 2.

Основне завдання таких схем полягає в тому, щоб значно зменшити амплітуду сигналу з частотою, рівною частоті прикладеної до зразка напруги. У схемі наведеній на рис. 1 така задача реалізується за рахунок використання двох генераторів, продукуючих напруги однієї і тієї ж частоти, але зсунуті по фазі на 180°. Змінюючи відношення ємностей конденсаторів С1 та С0, досягають такого стану, коли на виході операційного підсилювача сигнал частотою w  буде мати амплітуду меншу, ніж амплітуда сигналу з частотою 3w.

В схемі наведеній на рис. 2 зменшення амплітуди сигналу частотою w здійснюється за рахунок використання трансформаторної мостової схеми. Змінюючи ємність CS та опір RS, досягають балансу моста на частоті w і в колі реєстрації розбалансу моста за допомогою підсилювача з синхронним детектуванням визначають активну та реактивну складові сигналу частотою 3w.

Наші попередні дослідження нелінійних діелектричних властивостей СЕРК з домішками барвників та фулеренів на основі вищенаведених схем показали, що в межах похибки вимірювання, досить важко виділити сигнал з частотою 3w. Причиною цього може бути значне зростання провідності при введенні домішок, внаслідок чого зменшується внесок у загальний струм компоненти, яка зумовлена нелінійними діелектричними властивостями. Тому виникла потреба шукати інший метод для дослідження нелінійних діелектричних властивостей СЕРК з введеними в них домішками.

Рис. 1. Блок-схема виділення сиг­налу з частотою 3w  за рахунок ком­пенсації сигналу частотою w  генера­тором  з протифазною  частотою [1]

1 – генератор;

2 – генератор з зсувом фази на 180°;

3 – операційний підсилювач

Рис. 2. Блок-схема виділення сигналу з частотою 3w  за раху­нок компенсації сигналу часто­тою w  мостовим методом [2]

1 – гене­ратор (w); 2 – генератор (3w);

3 – підсилювач із синхронним детектуванням

 

Із рис. 3 чітко видно, що при переході в смектичні фази величина sАС збільшується більше ніж в 30 разів, в той час як величина s – зменшується. Оскільки провідність однорідних рідин від частоти не залежить, то з даних
рис. 3 можна зробити висновок, що збільшення
sАС відбувається саме за раху­нок дипольної поляризації тобто нелінійних діелектричних властивостей СЕРК.

Рис. 3. Температурні залежності sАС (1) та s (2) для планарно орієнтованого СЕРК товщиною 13,5 мкм [3]

При дипольній поляризації смектичних фаз ємність, як один з елемен­тів еквівалентної схеми зразка, буде залежати від величини прикладеної напруги. Якщо використову­вати сигнал трикутної форми (тобто лінійно залежну від часу напругу вимірювального сигналу) то в такому випадку, можливо розкласти нелінійну (по електричному полю) ємність в ряд Тейлора в залежності від часу, а не від напруги

,                                         (1)

де С0 – „лінійна” складова ємності (вона не залежить від напруги); аС – константа; FC(t) – певна нелінійна функція ємності від часу, вона включає квадратич­ну, кубічну і т. д. залежність С від t.

Після певних перетворень, співвідношення для густини струму набуває вигляду

.                      (2)

Саме наявність члена  у співвідношенні (2) призводить до збільшення провідності в смектичних фазах. Тому можна записати

,                                                 (3)

де DsAC – зміна провідності при переході від холестеричної до смектичних фаз.

Якщо у співвідношенні (1) обмежитись тільки двома першими членами і записати його через діелектричну проникність, то вираз для поляризації набуває вигляду:

.                           (4)

Де  – коефіцієнт, який залежить від геометричних розмірів зразка та напруги вимірювального сигналу.

Тобто при лінійній залежності напруги вимірювального сигналу від часу, стрибок провідності на змінному струмі при переході від холестеричної до смектичних фаз входить як один із складових елементів коефіцієнта, що відповідає квадратичному по полю члену поляризації. Наявність цього члена характерно саме для полярних середовищ. Оскільки всі решта параметрів (товщина рідкого кристалу, напруга вимірювального сигналу та частота) характеризують або геометричні розміри зразка, або характеристики вимірювального сигналу, то саме величина DsAC може бути тим основним параметром, який характеризує нелінійні діелектричні властивості зразка.

Запропонований метод був використаний нами для дослідження нелінійних діелектричних властивостей чистих сегнетоелектричних кристалів а також із домішками диметіланілінетиленкетонових барвників, тетрабутил­амоній йодистого та фулеренів [4 - 6].

Литература:

1.           Orihara H., Fukase A., Ishibashi Y. Nonlinear dielectric spectroscopy of the golstone mode in a ferroelectric liquid crystal // J. Phys. Soc. Jpn., 64(3), pp.976-980(1995).

2.           Nagata T., Iwata M., Orihara H., Ishibashi Y., Miura Y., Mamiya T., Terauchi H. Measurement of Nonlinear Dielectric Constant in Rb1-x (NH4) xH2PO4) Mixed Crystals  // J. Phys. Soc. Jpn. – 1997. – 66, №5. – P.1503.

3.           Ковальчук О.В., Півненко М.М. "Аномальна" високочастотна провідність рідких кристалів в смектичних фазах //УФЖ.-2002.- T. 47, № 2.-  C.154-159.

4. Шевчук О.Ф., Найко Д.А., Півненко М.М., Ковальчук О.В. “Вплив сильнодисоціюючої доміш­ки на “аномальну” високочастот­ну провідність смектичних фаз” // Україн­ський фізичний журнал. Т. 47, №10, 2002, с.947-952.

5. Ковальчук О.В., Шевчук О.Ф. “Особливості нелінійних електри­чних властивостей сегнетоелек­тричних рідких кристалів з слабо- та сильно-дисоціюючими домішка­ми” // Вісник ВДПУ. Серія фізика та математика, 2002.

6. A. Shevchuk, D. Naiko,  A. Koval'chuk, E. Basiuk „Photoconductivity and dielectric properties of (C60 + C70) ferroelectric liquid crystal composite” // Український фізичний журнал. 49, № 12а, 2004, С. а21 – а25.