Економічні науки/2. Зовнішньоекономічна діяльність

 

Магістр Кузьменко С.С.

Донецький державний університет економіки і торгівлі

ім. М.Туган-Барановського, Україна

Організація експортно-імпортних операцій на рівні підприємства та шляхи її удосконалення

В умовах зростаючої конкуренції та зміни економічного середовища важливу роль набуває підвищення ефективності управління підприємством. Розв’язання завдання створення ефективної й конкурентоспроможної системи управлінняце побудова системи електронного бізнесу, яка охоплює всі аспекти управління інформаційними потоками підприємства та дозволяє керівництву підприємства в повному обсязі контролювати матеріальні та фінансові ресурси, їх зміни та рух.

Метою даної статті є здійснення аналізу експортно-імпортних операцій на рівні підприємства, дослідження шляхів підвищення ефективності діяльності ЗАТ “А. В. К.”. Проблеми поліпшення організації і підвищення ефективності експортно-імпортних операцій досліджували такі вчені-економісти, як Янковський Е.А.,   Стровський Л.Е., Казанцев С.К., Макогон Ю.В.,  Кравченко В.А., Кравцова В.В, Мамутов В.К., Чувпило О.О.,  Новицький В.Е. та інші.

Ефективність організації експортно-імпортних операцій залежить від функціонування підприємства в цілому. Так організація експортних операцій залежить від кваліфікації менеджера з продаж, від обраної маркетингової політики, від діяльності агентів з пошуку ринків збуту, від якості продукції, від ціни продукції, від витрат на організацію експортних операцій та їх здійснення. Ефективність імпортних операцій залежить від правильності вибору постачальників, від якості сировини, від його ціни, від сроків поставки та їх безперервності, від потреби виробництва у сировині, від виконання обов’язків з постачання сировини (з боку постачальників) й з оплати (з боку “А. В. К.”), від ефективності роботи митного відділу, від транспортного забезпечення [1].

Відділ маркетингу вивчає ринок, смаки й переваги, асортимент продукції, споживачів, пропозицію продукції конкурентами, вивчає відношення споживачів до торгової марки “А. В. К.”. Потім необхідна інформація щодо обсягу продукції та асортименту передається до планово-економічного та виробничого відділів, де складається калькуляція витрат й планова потреба у сировині, матеріалах, робочий силі. Планова потреба у сировині передається до дирекції з матеріальних ресурсів. Реалізацією виробленої сировини займається дирекція з продажу. Експортний відділ шукає ринки збуту за кордоном для її продажу. Рекламою продукції займається маркетинговий відділ, стимулюванням продажу – відділ регулювання збутом. Розрахунками с постачальниками керує бухгалтерія. Грошові кошти надходять на рахунок ЗАТ “А. В. К.після реалізації продукції. Ефективність експортно-імпортних операцій залежатиме також від кваліфікації спеціалістів відповідних відділів, від ступеня виконання наданих їм функцій [2].

Серед проблем організації експортно-імпортної діяльності, які характерні підприємству, що досліджується, були виділені наступні:

1.          Відсутність організаційної єдності серед підрозділів підприємства, тобто однакового розуміння бізнес-процесів, уніфікація нормативно-довідкової інформації (наприклад, відділ маркетингу досліджує ринок й предоставляє звіт про бажані об’єми виробництва, а відділ збуту невзмозі реалізувати вироблену продукцію).

2.          Недостатня оперативність даних про фінансово-господарчу діяльність підрозділів. Відсутність оперативної та правдивої інформації щодо взаєморозрахунків із зовнішніми постачальниками й споживачами, як наслідок важкість управління дебіторською та кредиторською заборгованостями.

3.          У своїй діяльності експортний відділ не в повному обсязі використовує нові інформаційні технології, що перешкоджає експорту продукції.

4.          Формальні проблеми на митниці, що призводить до збільшення терміну проходження вантажу через митний контроль. Непрозорість процесів обміну інформацією, відсутність централізованого контролю в режимі реального часу.

5.          Великий обсяг “ручної” праці при передачі даних, необхідність сінхронної взаємодії учасників, що неминуче призводить до помилок та затримок у логістичних ланцюгах (за даними International Marketing Company учасники однієї угоди оформляють приблизно 40 оригіналів документів та роблять 360 копій) [2].

На сьогоднішній день існує достатньо багато якісних рішень задач управління ресурсами підприємства: фінансовими, матеріальними, людськими. Можливі шляхи удосконалення організації та підвищення ефективності експортно-імпортних операцій підприємства характеризуються необхідністю поліпшення роботи з пошуку більш вигідних постачальників і застосовування засобів страхування валютних ризиків. Необхідно укладати контракти з більш вигідними умовами постачання. Однак, терміни постачання повинні бути мінімальними, постачання повинне відбуватися без збоїв. Бажано, щоб термін сплати після реалізації продукції був щонайменший, тоді буде меншою дебіторська заборгованість й період обіговості грошових коштів, тому завданням експортного відділу є заключення контрактів з умовами сплати, які вигідні для ЗАТ “А. В. К.”. Якщо гроші будуть своєчасно поступати на рахунок “А. В. К.”, то відділ зовнішніх закупок зможе своєчасно здійснювати розрахунки з постачальниками, та ризик втрати вигідних постачальників буде мінімальним. Завдання наступного рівня – це управління взаємодіями між партнерами по бізнесу – постачальниками, покупцями, сервісними компаніями на основі: аналізу й оптимізації інтегрованих ланцюгів поставок; інтеграції додатків (інформаційних систем).

Література:

1. Макогон Ю.В. Кравченко В.А. Кравцова В.В. Внешнеэкономическая деятельность: организация, управление, прогнозирование. Донецк, 2004. – 160с.

2. Дані експортного відділу ЗАТ “А. В. К.