Медицина.

13. Підготовка медичних працівників у вузах.

Пилип Галина.

Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича.

Особливості підготовки субординаторів у Чернівецькому медичному інституті.

     Визначальним чинником світового розвитку, однією з умов успішного існування будь-якої країни була і залишається медична освіта. В процесі підготовки висококваліфікованих спеціалістів використовуються різноманітні методи навчання. Однією з основних форм навчання є практична робота студентів у клініках та поліклінічних закладах, яка дозволяє поглибити теоретичні знання та закріпити їх на практиці, оволодіти методами обстеження хворих, діагностики захворювань та їх лікування.

     В Чернівецькому державному медичному інституті значна увага приділялася підготовці студентів шостого курсу. Впродовж 50 – 60 –х років ХХ століття студенти один семестр працювали в районних лікарнях області, а один – у клініках вузу. Для того, щоб одночасно у лікувальних закладах не скупчувалася велика кількість студентів – шестикурсників, їх групи було поділено на два потоки, які мінялися базами по закінченню семестру.

     Згідно програми з практичної підготовки медиків  в терапевтичній та хірургічній клініках студенти працювали  по 150 годин і 200 годин –  у районній лікарні; по акушерству та гінекології – 75 годин у клініці та 125 годин – у районній лікарні. На вивчення інфекційних хвороб відводилося 150 годин тільки у спеціалізованому відділенні.

     Перед виїздом на клінічні бази медінституту студенти ознайомлювалися з переліком завдань, які перед ними ставилися. В кожній лікарні, де працювали студенти – субординатури, їх роботу контролювали не тільки практичні лікарі, що працювали в тому ж відділенні, а й прикріплені викладачі, направлені на клінічну базу вузом. Для лікарів, до яких прикріплювалися студенти, проводилися адміністрацією вузу спеціалізовані семінари по методиці практичних занять зі студентами шостого курсу, видавалася програма по терапії, хірургії, акушерству та гінекології.

     Базами медичного інституту були районні лікарні Чернівецької та Хмельницької областей, де працювали висококваліфіковані лікарі,       клініки були оснащені на високому сучасному рівні, хворим надавалася спеціалізована медична допомога, працювали клінічна та біохімічна лабораторії.

     В терапевтичному відділенні районної лікарні студенти вели по 5 – 6 хворих під керівництвом лікаря, виконували хворим різноманітні маніпуляції та обстеження, призначали лікування. Молоді медики також працювали у клінічній та біохімічній лабораторії, оволодіваючи методикою проведення лабораторних досліджень. Студенти оформляли документацію, вели щоденники у історії хвороби.

     Працюючи в хірургічному відділенні субординатори  також вели 5 – 6 хворих, проводячи їх обстеження та лікування. Вони також асистували хірургам під час проведення деяких оперативних втручань та під керівництвом лікарів – наставників самостійно проводили нескладні операції, виконували перев’язки хворим. 

     Студенти також чергували у відділенні у вечірній час, надаючи невідкладну допомогу хворим, а також оформляли документацію, обстежували хворих, які поступали у відділення на лікування.

     В поліклінічному відділенні молоді медики прикріплювалися до дільничних лікарів, допомагаючи їх проводити амбулаторний прийом хворих. Вони також обслуговували виклики хворих вдома, призначаючи необхідне лікування.

     Викладачі проводили зі студентами семінари по окремим актуальним темам дисциплін, обходи важкохворих у відділеннях. З завідувачами відділень молоді медики виїжджали для проведення профілактичних оглядів населення та для консультації хворих на сільські лікарські амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти, колгоспні пологові будинки. Студенти в процесі роботи у районних лікарнях знайомилися зі структурою та організацією закладів охорони здоров’я.

     В пологовому відділенні студенти асистували лікарям при прийомі пологів, оформляли документацію, призначали лікування.

     Молоді медики під керівництвом лікарів впродовж 7 – 8 днів здійснювали прийом у жіночій консультації, виконуючи необхідні маніпуляції, обстеження, та призначаючи лікування.

     Під час навчання на клінічних кафедрах інституту субординатори під керівництвом асистентів також вели хворих, проводили їх обстеження, призначали лікування. Двічі на тиждень професори та доценти читали студентам комплексні лекції по фізіології, терапії, хірургії та фармакології. Під час таких лекцій висвітлювалися різні точки зору на окремі проблеми хвороб, найсучасніші методи діагностики та лікування захворювань. Акцентувалася увага на досягнення радянської медицини та вклад в її розвиток вчених. У відділеннях завідувачі з професорами та доцентами вузу разом зі студентами проводили клінічний розбір важкохворих, узгоджували їх лікування.

     Таким чином практична діяльність субординаторів дозволяла поглиблено підготуватися молодим медикам до самостійної трудової діяльності, поглибити свої теоретичні знання, оволодіти практичними навиками для лікування хворих. Використана література:

1.       Черновицкий государственный медицинский институт. Научная часть. «Годовой отчет о деятельности института за 1961/1962 учебный год». 76с.       

2.       Черновицкий государственный медицинский институт. Научная часть. «Годовой отчет о деятельности института за 1962/1963 учебный год». 86с.

        

 

 

 

 

 

Пилип Галина Миколаївна – викладач кафедри медичної підготовки, здобувач кафедри педагогіки і методики початкового навчання факультету педагогіки, психології і соціальної роботи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Дом. адреса: м. Чернівці, вул. Сковороди, 23 кв. 9. Дом. тел. 52 – 63 – 32.

Роб. тел. 52 – 45 – 12.